Вибори у Швеції: мінімальна перемога соціал-демократів і успіх ультраправих

На парламентських виборах у Швеції найбільше голосів здобула керівна Соціал-демократична партія. Явка на виборах становила 84,4%.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Sveriges Radio.

За результатами підрахунку 99% голосів соціал-демократи набрали 28,4% – це дещо менше, ніж на попередніх виборах 2014 року і є найгіршим результатом цієї партії з 1911 року.

Разом лівоцентристський блок, до якого входять Соціал-демократична, Зелена та Ліва партії, набирає 40,6% голосів.

Лише на кілька десятих відсотка менше отримав правоцентристський Альянс, який включає Помірну партію, центристів, християнських демократів і лібералів – 40,3%.
При цьому Помірна партія, яка є традиційним суперником СДП, набрала 19,8% – це набагато гірший результат, ніж на попередніх виборах.

Це означає, що в парламенті ліві матимуть лише на одне місце більше, ніж правоцентристський блок.
І позаяк жоден блок не має значної переваги, формування уряду може затягтися.

Останні чотири роки Швецією керував лівоцентристський уряд меншості, в якому провідні ролі відіграють соціал-демократи та зелені.

Та одним із найпомітніших результатів цих виборів є помітне зростання популярності ультраправої партії “Шведські демократи”, за яку проголосували 17,6% виборців – це на 5% більше, ніж у 2014-му.

І лівий, і правий блоки категорично відмовилися формувати уряд за участю “Шведських демократів”, хоча їхній лідер Їммі Окессон заявив про готовність до переговорів з обома таборами.

“Я дуже задоволений, але потрібно зберігати скромність. Я знаю, серед «Шведських демократів» є ті, хто сподівався на кращий результат. Але тепер ми серед великих партій, і ми готові взяти на себе відповідальність, щоб запобігти політичному хаосу” – сказав Оккесон.

Популярність “Шведських демократів” зумовлена її антиіммігрантською риторикою, яка виглядає особливо привабливою на тлі міграційної кризи 2015 року. Тоді Швеція прийняла найбільшу кількість біженців в ЄС в перерахунку на кількість громадян, випередивши за цим показником навіть Німеччину, пише ВВС.

Відтоді в країні виникали скандали, пов’язані з мігрантами, в тому числі з завербованими у шведських містах джихадистами, що відправилися воювати в рядах “Ісламської держави”.

У квітні 2017 року громадянин Узбекистану, який переховувався від міграційних органів, здійснив у Стокгольмі найкривавіший в історії країни теракт, внаслідок якого загинули п’ятеро людей.

Читайте також:
Швеція видворяє українку, яка втратила ногу в теракті 2017 року

На тлі цього “Шведські демократи” залучили нових прибічників.

Лідер “Шведських демократів” Їммі Оккесон може бути задоволений результатом своєї партії

Засновану 1988 року партію, яка вперше потрапила в шведський парламент після виборів 2010 року (набравши тоді 5,7% голосів), тривалий час пов’язували з неонацистами.
Але останнім часом ШД вдалося дещо покращити свій імідж: зараз в її програмі ще й захист прав тварин, боротьба за екологічну свідомість та економічна допомога пенсіонерам.

Також у рамках роботи на покращенняя свого іміджу партія змінила свою емблему з палаючого факела на блакитно-жовту ромашку, яка символізує кольори шведського прапора

Їммі Оккесон заявляє, що в партії “не залишилося нетолерантних людей”. Проте періодично її члени потрапляють у скандали, пов’язані з расизмом.

Окрім тоого, останнім часом опоненти “Шведських демократів” часто заявляють, що діяльність партії на руку Росії та її президенту Володимиру Путіну.

Екс-лідер партії Мікаель Янссон не приховував свого захоплення Путіним та критикував угоду з НАТО, яка допускає розміщення військ альянсу на території Швеції.
Проте у квітні 2018 року він перейшов у партію “Альтернатива для Швеції”, яка раніше відокремилася від “Шведських демократів” і дотримується більш радикальних поглядів.

Під час свого візиту в Москву влітку цього року на одній з конференцій Янссон висловив особливу подяку Володимиру Путіну за його участь в сирійському конфлікті.

Нинішнього лідера “Шведських демократів” Окессона розкритикували, коли під час одного з інтерв’ю він відмовився відповідати на питання, чиї погляди йому ближчі – Володимира Путіна чи президента Франції Еммануеля Макрона, і лише виразно підняв брови.

Противники “Шведських демократів” заявили, що для будь-якої людини, яка дотримується демократичних поглядів, відповідь на це питання була б однозначною, і затаврували лідера партії як прихильника російського президента.

Самі “Шведські демократи” категорично відкидають всі звинувачення в симпатіях до Путіна, наголошуючи на тому, що домисли про альянс цієї партії з Росією вигідні її політичним опонентам та “використовуються ними для дискредитації іміджу популярного в народі політичного руху”.

Читайте також:
Дострокові вибори у Словенії виграла права антиіммігрантська партія