Турецькі спецагенти вивезли з України в Туреччину двох “ворогів Ердогана”

У Генеральній прокуратурі України підтвердили видачу громадянина Туреччини Юсуфа Інана за запитом турецької сторони.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Стосовно нього Генпрокуратурою України ухвалено постанову про видачу на підставі запиту турецької сторони”, – повідомили у ГПУ.

Як зазначив речник Генпрокуратури Андрій Лисенко, турецька сторона звернулася до України з проханням про передачу Юсуфа Інана 2017 року. Відповідно, в липні 2018-го Україна виконала запит про екстрадицію. 

Як передає Hurriyet Daily News, у Туреччині Інан є підозрюваним у спробі державного перевороту 2016 року (після якого він виїхав з країни).
Окрім цього, його звинувачують у “дискредитації турецьких політиків” в інтернеті та соціальних мережах. Турецька влада вважає Інана сподвижником ісламського проповідника Фетхулла Гюлена, голови організації FETO. Інан нібито створив цілу мережу інтернет-ресурсів і сторінок у соцмережах, які публікували критику керівного режиму.

Натомість дружина Інана Катерина запевняє що звинувачення, які закидає йому турецький суд, нічим не обґрунтовані, а прямих доказів його співпраці з Гюленом немає.

В інтерв’ю Громадському жінка запевнила, що її чоловік ніколи не займався опозиційною діяльністю і взагалі був членом партії президента Реджепа Ердогана. Дружина додала, що під час спроби держперевороту влітку 2016 року Юсуф лише висвітлював ті події як журналіст.

“Він сам нічого не писав, брав новини з інших ресурсів. Працює журналістом 18 років. А під час державного перевороту висвітлював ті події, як і всі. У той час їздив у Туреччину на весілля сина, але потім повернувся в Україну”, — каже жінка.

Катерина каже, що ще в Миколаєві після затримання Юсуф написав листа президентові Туреччини Реджепу Ердогану. У зверненні він наголосив, що досі є членом його партії “Справедливості та розвитку”, тож виступати проти діяльності Ердогана на боці Гюлена не міг.

Юсуф з дружиною Катериною. Фото: ФБ

Як зазначає “Громадське”, одним із сайтів, для якого писав Інан, є турецький news2023.com. Там висвітлюються новини Туреччини, водночас часто цитують повідомлення російського пропагандистського ЗМІ Sputnik, інколи — турецької газети лівого спрямування “Джумхурієт”.

Досі 51-річний Інан в Україні перебував на законних підставах, адже офіційно одружений з українкою з 2015 року, у них із Катериною двоє дітей. Мешкали вони в сільській місцевості під Миколаєвом, займалися тваринництвом, продавали овець. Також мали благодійний фонд.

Юсуф Інан на відкритті благодійного фонду, 1 грудня 2016 року

За словами Катерини Інан, спершу її чоловіка затримували “співробітники поліції, які не надали документів і не представилися”, а потім приїхали співробітники Служби безпеки України.

“Я готувала сніданок, а чоловік на полі пас баранів — він займається баранами й вівцями. І тут він мені телефонує (а ми з ним зазвичай через перекладач спілкуємося), каже біжи сюди, якісь люди недобрі прийшли. Бачу на полі — натовп, донька бігає, а двоє чоловіків схопили його. Ударили трохи”, — розповіла Катерина.

За її словами, після затримання у чоловіка залишилися сліди побиття.

Як зазначила в коментарі “Громадському” речниця поліції Миколаєва Олена Бережна, турецького журналіста затримували співробітники СБУ з Києва.

Того ж дня (12 липня) у Миколаєві відбувся суд, під час якого з’ясувалося, що раніше Інану анулювали посвідку на постійне проживання в Україні. Таким чином, його можна було депортувати.

За словами дружини, жодних повідомлень про ануляцію вони не отримували, а сам Інан за вже “недійсною” посвідкою в банку платив до останнього дня.

Попри прохання на суді про політичний притулок і надання суддею п’яти днів на звернення, в ніч на 15 липня Інана екстрадували в Туреччину без відома дружини і адвоката. Його нібито вивезли в Ізмір, де він мешкав раніше.

“У прокуратурі нам сказали, що наказ прийшов зверху. Від кого — не знаємо. Також ми не знаємо, як його перевезли. Ми подаватимемо апеляцію. Але в Туреччині жоден адвокат не хоче за це братися — бояться Ердогана”, — каже Катерина. Сама вона вирішила залишатися в Україні й чекати на чоловіка.

Того ж дня (за іншими даними – 11 липня) в Одесі був затриманий ще один громадянин Туреччини, підприємець Саліх Зекі Ігіт. Після цього в соцмережах почали ширитися чутки про те, що Ігіта викрали агенти Національної розвідувальної організації Туреччини – МІТ (Milli İstihbarat Teşkilatı), яка займається затриманням турецьких опозиціонерів, зокрема і закордоном.

Як написав одіозний сайт “Страна”, Ігіта, який обідав у ресторані “Алі-Баба” на вулиці Дерибасівскій, “заманили в машину, де наділи наручники і відвезли в турецьке консульство на Лідерсовському бульварі. Після цього його на приватному літаку вивезли в Туреччину”.

Проурядові турецькі ЗМІ, зокрема агенція Анадолу, повідомили, що співробітники МІТ “доправили з України та Азербайджану двох ватажків терористичної течії Фетуллаха Гюлена” – Ігіта й Ісу Оздеміна.
Обом висунуто обвинувачення в “причетності до терористичної організації”.

Затримані Саліх Зекі Ігіт (ліворуч) та Іса Оздемін. Фото: Анадолу

Юсуфа Інана, за даними Анадолу, в Туреччину також доправили співробітники МІТ.

Після спроби перевороту в липні 2016 року влада Туреччини вдалася до жорстких заходів проти опозиції й тих, кого вважають причетними до оголошеного терористичною організацією руху проповідника Фетхулаха Гюлена, якого Анкара звинувачує в організації перевороту.

За даними турецьких ЗМІ, відтоді турецькі спецслужби виловили закордоном (загалом у 18 країнах) близько 80 прибічників Гюлена й доставили їх у Туреччину.

Завдяки оголошеному президентом Ердоганом надзвичайному стану (який продовжували сім разів і скасували тільки 19 липня 2018 року), уряд отримав повноваження управляти країною на основі декретів.

На їх основі в країні було заарештовано 160 тисяч людей. Понад 70 тисяч осіб, серед яких – журналісти, правозахисники, опозиційні політики, державні службовці – було взято взяли під варту, щодо 155 тисяч відкриті кримінальні провадження за “участь у терористичній організації”.

Також спеціальними декретами були закриті 70 газет, 20 журналів, 34 радіостанції, 30 видавництв та 33 телеканали.

Читайте також:
“Марш справедливості”: на мітинг проти Ердогана в Стамбулі прийшли сотні тисяч людей

Вибори в Туреччині: Ердоган здобув перемогу в першому турі. ІНФОГРАФІКА