“ФІФА, яка прогнулася перед Росією – це відображення сучасної Європи”

 

Гліб Бабіч
військовослужбовець, офіцер ЗСУ (10 огшбр), блогер, поет, позивний Лентяй

“Європа і ведмідь. Ода глибокій стурбованості” (FB)

При всіх своїх корупційних і фінансових можливостях і “світовій приналежності”, ФІФА, яка прогнулася в незручній позі перед Росією, – це відображення сучасної Європи. Та чого там сучасної – відображення деяких європейських традицій останнього сторіччя.

Європа любить комфорт, працю, торгівлю і накопичення. Все, що створює цьому загрозу – дискомфорт, який потрібно усунути будь-яким шляхом.

Якщо загрозу створює яка-небудь сила – з нею потрібно домовитися, піти на компроміси і як можна більше торгувати.
Жирні торговельні відносини завжди вважалися надійним захистом від конфліктів. Чому б не вчила історія останнього тисячоліття. І особливо століття.

Раніше було простіше. Звичаї були жорсткішими. І якщо з потенційним ворогом щось не складалося – приходив час гармат і сталевих когорт.
Дух вікінгів, варварів і римських легіонерів ще не вивітрився остаточно, і питання вирішувалися методом “булавою по зубах” у союзі “за інтересами” з близькими або далекими сусідами.

Поховавши спільними зусиллями в 1945-му останню європейську “відморожену диктатуру”, добрі бюргери залишилися наодинці практично з єдиним монстром, що представляв реальну загрозу – СРСР.

Не завжди тверезий північний ведмідь іноді поводився буйно – гарчав і бризкав слиною, махав атомною дубиною, але в принципі був зайчиком і в пряму бійку не ліз. Крім того, у нього можна було вигідно купити купу корисного і продати масу надлишків.

Тому, озброївшись про всяк випадок і відчуваючи за спиною підтримку заокеанського гіганта, Європа почала звикати до північного не цілком адекватного сусіда. Звикати, торгувати, театрально сплескувати руками від його віроломства (не в Європі ж), і знову торгувати. Ну і розвивати всілякі цивілізовані відносини. У тому числі спорт – футбол, ага.
Було трохи стрьомно, але нічого серйозного не траплялося довгі роки. І до монстра реального поступово почало складатися телевізійно-мультяшне ставлення. Страшно, але цілком безпечно.

Пізніше прийшли Горбі і перебудова. Небезпека стала стрімко падати, а торгівля так само стрімко зростати.
Потім СРСР помер. Єльцин, СНД, відчинені двері, продається все, і взагалі – “росія наш!”

Європа радісно встромила багнет у землю і зайнялася тим, що вміє найкраще – працею, торгівлею і накопиченням. Для збільшення власного комфорту.
Ведмедя назвали сапієнсом. Велика сімка стала Великою вісімкою. І всі дружно повернулися до трохи олюдненого мишка спиною.
Мишко трохи отетерів від такого несподіваного профіту і став з інтересом освоювати нову кормову базу.

Поки в розслаблену, і тому дуже толерантну Європу, тихо входили колони нетолерантних емігрантів – вона будувала дивний світ підвищеної терпимості, де апріорі немає війни і загрози масштабного насильства. І в якому добре працювати і торгувати.

Тому воскресіння і пекельну трансформацію монстра Європа блаженно проспала.

Власне, Штати теж трохи послабили увагу, перейнявшись Китаєм. Але ці хлопці не довіряють взагалі нікому і сподіваються тільки на себе. Тому вінчестер чистили регулярно, порох тримали сухим і якісним і взагалі – стежили за арсеналом і міцністю м’язів.

А старенька Європа, у футболці з пацифіком, шортах і сандалях – по дорозі з пляжу в банк виявила, що в підворітті її чекає не звичний емігрант з ляпасом, а цілком собі запакований в хакі, обвішаний зброєю і БК “північний ведмедик” з телевізора.
Непередбачуваний, відморожений, нахабний. Який вважає своїм усе, що не прибите. Або те, що має слабку охорону. Який уже вломився до сусідів і приміряється до інших околиць.

О боже, що ж робити? Напевно, Європа біжить на задній двір, де іржавіє багнетом в землю її стара рушниця? Напевно кров вікінгів, варварів і римлян заграла, і когорти почали гуртуватися?

Що ви! З вікінгами і центуріонами в колисці білої цивілізації нині проблеми. Вони відмінні економісти, адвокати, комерсанти, екологи, маркетологи і фахівці з прав усіх в усьому. Тому дуже погано уявляють себе з мечем і в латах.

Тим більше, що Черчіллів старенька більше не народжує. В основному Чемберленів. Готових жертвувати іншими, щоб пропетляти між загрозами самому. Впевнених, що якщо дикого ведмедя, який уже хильнув живої крові, годувати (в обмін на ягоди та мед з його лісу) – він тебе ні за що не зжере. Ви ж домовилися? Ви ж з ним саміти проводите, де все-все йому пояснюєте про загальнолюдські цінності і взаємовигідну співпрацю? І не важливо, що ведмідь глухий, але злий і голодний.

Нещодавно ведмідь витерся по нужді однією з ваших домовленостей. Коли спробував зжерти сусіда, і зруйнував частину його житла, і мимохідь ковтнув лайнер, що летів з цивілізації в цивілізацію. За вашої гарантії безпеки.

Він поки що збив один літак із вашими громадянами.
Він поки що спробував підім’яти одну країну, яка намагалася стати частиною вас.
І вже вбив там десяток тисяч жителів центру Європи.
Він сміється і каже вам в обличчя, що “може повторити”. Його танки і старі іномарки досі “їдуть на Берлін”.
Для нього ви “гейропа”, “толерасти”, смішні наївні слабаки. Нинішні “терпили” і завтрашній корм.

Він посміхається, дивлячись на ваші натужні “санкції” і явне очікування приводів їх зняти.
Він ірже в голос, коли чує словосполучення “глибока стурбованість”.
Він радіє, коли бачить ваше ставлення до України – вимушене і для багатьох тяжке “союзництво”.
Ви часто і з квітами ходите в будинок убивці – ну, там, у футбол пограти, або домовитися про гешефт.
І гидливо відвертаєтеся від правди, яку ми вам кажемо ми. І яку ви самі знаєте.
Єдиний, і упертий форпост Європи.

Ми вистоїмо – нікуди не дінемося.
Але ви ж досвідчені старі рішали, правда? Повинні мати план “Б”. На всякий випадок.

Я так, чисто поцікавитися – якщо що, ви здавати себе мишкові на корм з кого почнете? З Прибалтики і Польщі, за стандартом? Або все-таки з чехів почнете? Щоб не порушувати традиції?
Або на саміті якому-небудь, в присутності ведмедя, виберете жертву голосуванням?

Мила Європа. Ти розумниця і трудяга. Але щось у тобі розладналося нахрін. Кудись зникли твоя нордична гідність, римська гордість і зухвалість вікінгів. Мені важко пояснити у зрозумілих тобі термінах слово “жертва”. Але його дуже добре розтлумачить твій північний партнер. Десь між матчами мундіалю, який поза політикою.
Поясню одне. “Терпило” – це той, хто терпить насильство, нахабність і свавілля по наростаючій. У спробі відсунути найгірше. Яке неминуче і обов’язково стається. Тому, що “терпили” для цього й існують.

І кинь дивитися серіали. Дивись хроніку бомбардувань Лондона, окупації Франції, польських гетто і концтаборів. Треба підготуватися і освіжити пам’ять.
Тому що європеєць Гітлер здасться тобі сущим ангелом. У порівнянні з диким, осатанілим від безкарності ведмедем. Без роду, племені і “європейського коріння”.
Ти – їжа. Він – вважає себе вершиною харчового ланцюжка.
Тому результат визначений наперед.

Якщо, звичайно, не вичистити занедбану рушницю. Чи не підтримати по-повній сусідів, які б’ються з відморозком. І не обкласти загрозу вглуху – так, щоб дихати стало нічим.

Тоді так. Настане час спокійно працювати, торгувати і накопичувати. В благоденствії і комфорті. Як гідним нащадкам старої бойової Європи.

Тоді я складу іншу “оду”. Справжню.

А поки що грайте з ведмедем у футбол.
Тільки регулярно перераховуйте кінцівки. Раптом відхопить яку з голоду або зопалу. І літаки теж перераховуйте, раджу.
І за кишенями в проміжках стежте.

А то нам доведеться відчути почуття глибокої стурбованості. А воно треба?

P.S. А фотографія – просто для привернення уваги. Це мирний молочник. Європа. Лондон.

Читайте також:
Глава МЗС Британії порівняв ЧС-2018 в Росії з нацистською Олімпіадою-1936

За “Славу Україні”: Вукоєвича відрахували зі штабу збірної Хорватії

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: