Історії про те, чому військові тікають із бригад ЗСУ. Макс Громов

 

Ольга Решетилова
журналістка, волонтер, координатор Медійної ініціативи за права людини

(FB)

На першому фото Максим Громов.

Максим з 2014 року служив у 57-й [окремій мотопіхотній] бригаді [ЗСУ].

Зараз він приймає посаду в іншому підрозділі. Протягом кількох місяців ми докладали неймовірних зусиль, щоб перевести Макса. Бо в останні півроку життя в рідній 57-й бригаді перетворилося для нього на пекло.

Справа в тому, що бригаду очолив новий командир – Юрій Головашенко.

З невідомих причин командиру відразу не сподобався Макс. Що не так, з’ясувати не вдавалося, бо звернутися до комбрига Макс не міг – той його відразу посилав чи виганяв. Правда, позаочі Головашенко говорив людям, що Макс – “спадок від старого комбрига”. Але переведення при цьому не підписував.

Трохи про самого Макса, прапорщика Громова, “Жеку”, “Мародьора”.

Йому 21 рік. Більшість людей за все своє життя не переживають стільки всього, скільки вже пережив Макс.

У 2014 році 17-річному Максу довелося обманути, що він біженець з Криму, який втратив документи, але йому вже 18, щоб його взяли воювати. І його взяли.

Була оборона Савур-Могили, перша контузія, потім Піски в найгарячіші часи…

А потім йому виповнилося 18 років, і мрія здійснилася – розпочалася легальна служба в ЗСУ.

Уже в складі 42-го батальйону 57-ї бригади були Дебальцеве, Горлівка…

До речі, те, що “верхнє” Зайцеве опинилося під контролем ЗСУ – теж заслуга Макса і його хлопців.

При цьому Макс абсолютно неконфліктний і скромний, хоча служити йому доводилися з різними командирами, я свідок.)

Про нього можна розповідати багато.
Ось тут, до речі, чудовий фільм Богдана Кутєпова, вартий перегляду:

Проте все, що довелося пройти Максу на війні – квіточки порівняно зі скотством окремих командирів.

У січні Громов отримав бойову задачу від свого безпосереднього командира про замінування підступів до однієї з позицій бригади на відстані 150 м від противника. Йому видали накладну на отримання інженерних боєприпасів за підписом комбрига Головашенка.

Макс задачу виконав. Залишки боєприпасів так само по накладній передав сержанту роти. А потім почався треш.

Макса викликали в штаб бригади давати пояснення в службовому розслідувані щодо розтрати боєприпасів. Нібито він вкрав міни, які насправді. згідно з бойовим розпорядженням, встановив перед позиціями!

Йому наказали повернути міни і сказали, що ніякого бойового розпорядження не було, він все вигадав. Хоча, на щастя, нам вдалося дістати копію.

Кілька разів його до себе викликав Головашенко і погрожував кримінальною справою.

Макс психонув і таки повернувся за 150 м від противника знімати міни.

Проте, як виявилось, одна з них на той момент уже спрацювала. Бійці напередодні чули вибух, був радіоперехват, що підірвалась група противника, а на місці були сліди від крові і перев’язочні матеріали. (Оскільки комбриг категорично заборонив будь-які виходи вперед, затримати поранених бойовиків не вдалося).

Зняті боєприпаси Макс повернув на склад.
Але за результатами службового розслідування отримав сувору догану:

Суворі догани від комбрига Макс отримував щомісяця. Ознайомлюватися з результатами розслідувань і причинами доган йому не дозволяли. Він дізнавався про це, отримуючи в половину меншу зарплату.

І навіть сьогодні, перебуваючи нарешті в іншому підрозділі, Макс отримав менше грошей. За що – так і не знає. “Подарунок” на прощання від Головашенка.

Насправді подібних історій з 57-ї бригади у мене зо три десятка.

Головашенко видає догани на рівному місці, намагається позбавити звання, принижує офіцерів і рядових абсолютно без причини. Просто тому, що вони служили в цій бригаді до нього, не так виглядають, як йому хочеться, дозволяють собі висловити власну думку.

Але знаєте, що найстрашніше? Що ці історії з категорії “лайт”.

Справжній хардкор буде далі…

* * *

У дописі від 7 травня Ольга Решетилова окреслила проблеми в 57-й і 72-й бригадах, зазначила, що після звернення до ГЩ ЗСУ вони не виправлені та заявила: “В найближчі кілька тижні я публікуватиму серію матеріалів про те, що буває з підрозділами, коли приймаються неправильні кадрові рішення і не робляться відповідні висновки”.

Читайте також:
Новим командиром Чорних запорожців 72 омбр став Руслан Татусь зі 128-ї

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".