Полтавська різня: “тітушки” з високими покровителями різали АТОвців, а суд відпускає їх із СІЗО

 

Людмила Кліщук

У квітні 2017 року в Полтаві на вулиці Соборності, 27, на перший погляд, мирний виступ проти забудовників перетворився на криваву бійню, в якій ледь не до смерті порізали ножами двох ветеранів АТО.
Учасники бойових дій виступали на боці обуреної й побитої громадськості. Тоді як нападники – “тітушки” з високим “дахом”.

Зараз справа про “полтавську різанину” підходить до судового вироку. Зі значно меншою кількістю підсудних, ніж хотілося б потерпілим.

Хто обвинувачений, що інкримінують та до чого тут кримінальний авторитет Браслєт і бізнес-партнер міністра внутрішніх справ – дізнавалася “Новинарня“.

Чому протестували

арка Полтава Полтава - арка Соборна 27_ (2) Полтава - арка Соборна 27_ (4) Полтава - арка Соборна 27_ (6) Полтава - арка Соборна 27_ (5) Полтава - арка Соборна 27_ (3) Полтава - арка Соборна 27_ (1) Полтава арка Соборна 27 - болгарка Полтавська різня
<
>

Акція протесту 11-місячної давності стосувалася вже третьої за рахунком забудови арки, яка, за словами місцевих, була єдиним виходом із житлового будинку по вулиці Соборності, 27. На її місці хотіли відкрити кав’ярню.

– Крім того, ця арка – це пожежний вихід. Якщо арку закриють, то в разі якоїсь надзвичайної події, займання у чиїсь квартирі, скажімо, пожежникам буде важко дістатися до нашого будинку, – розповідає голова ОСББ цього будинку Андрій Демиденко.

– Забудова проводилася депутаткою Полтавської обласної ради Іриною Степаненко, хоча всі так звані “дозвільні” документи були виготовлені на ім’я її брата, – каже голова об’єднання співвласників будинку.

Надвечір 5 квітня 2017 року біля згаданої арки, яку будівельники вже закрили металевими воротами, почав збиратися мирний мітинг. Кількість його учасників сягала трьох сотень. Вимагали припинити будівництво та залишити арку вільною, прибравши встановлені там ворота. Приєдналися до акції також і полтавські ветерани бойових дій.

– Мешканці будинку через соцмережі попросили у містян підтримки для захисту єдиного в’їзду у двір, – розповідає АТОвець Олександр Коба. – Люди, які хотіли провести там забудову, вже втретє перекрили арку. І якщо раніше то були звичайні будівельні конструкції, то 5 квітня це був металевий броньований бункер.

Додатковим аргументом прийти і підтримати мешканців будинку була інформація про “охоронну фірму” з Кременчука: її співробітники також прибули до арки з боку забудовника та агресивно реагували на позицію мешканців будинку. За словами свідків, це нагадувало рекет, для того щоб “віджати” об’єкт.

– Власне, 5 квітня увечері на місці арки збиралась акція проти цієї забудови, і ми з кількома побратимами-АТОвцями вирішили також прийти, підтримати мешканців будинку. У разі чого, їх захистити, – каже Коба.

– Під час акції ми вирішили, що силами громади демонтуємо незаконно збудований металевий бункер і відкриємо прохід для мешканців будинку, – розповідає він.

Олександр Коба після бійки

Із того протистояння він вийшов із численними ножовими пораненнями.

Як протест переріс у криваве місиво

Тож активісти почали різати болгаркою зачинені металеві ворота. Поруч вишикувалися мешканці будинку із тематичними плакатами.

Демонтаж, за словами очевидців, тривав приблизно 30 хвилин, у цей час через отвори з іншого боку загорожі на активістів невідомі розпилювали сльозогінний газ.

У ході цього протистояння між мітингувальниками, які виступали проти забудови, та представниками приватної охоронної фірми виникла бійка. У хід пішов той самий газ, кийки, битки, ножі тощо.

АТОвець Коба дістав тоді кілька ударів ножем – у бік, в спину, в печінку, нирку, спину, легеню. Це зафіксовано в матеріалах суду.

– В якийсь момент з-за спини я почув крик “тітушки” і побачив, що крізь натовп влітає колона людей у чорній формі та шоломах із кийками та людей у спортивній формі. Вони били всіх, хто потрапляв у поле зору – літніх людей, жінок. Вони робили це без вмотивованої причини, – пригадує Олександр Коба події того вечора. – Я одразу ж кинувся захищати людей, щоб відтягнути на себе якомога більше “охоронців”. Спочатку зчепився з двома в шоломах з кийками. Потім із чоловіком у чорній футболці, якому вдалось кілька разів вдарити мене ножем у лівий бік. Потім на якусь мить цей чоловік зник. І одразу з боку з’явився його “товариш”, який наніс щонайменш ще один удар ножем у печінку. Поки я боровся з ним, ззаду з’явився той чоловік у чорній футболці і почав зі спини бити ножем у легеню, нирку і просто спину. В цей момент поруч з’явився ще один нападник їхньої “охоронної фірми”. Який також вдарив ножем поруч з артерією.

Як різали Олександра Кобу (чоловік у білій футболці).
Відео:

– Вони кричали: “Вбивай його! Добийте його!” – розповідає Олександр Коба. – Я продовжував боротись, але в якийсь момент від численних ножових вже не мав сил встояти на ногах і впав на землю. “Охоронникам” цього було мало, і вони кинулись добивати ногами і якимись металевими палицями по тих частинах тіла, що вже були порізані та кровоточили.
Ударів було багато, і мене врятували двоє хлопців-активістів – вони відтягнули мене від арки.

Громадський порядок поруч “забезпечували” співробітники поліції в шоломах та іншому спорядженні. Однак, за словами очевидців, правоохоронці не втручалися у перебіг подій.
Хоча прес-служба поліції згодом написала, що їхні співробітники втрутилися та “розмежували конфліктуючі сторони”.

“В результаті зіткнення постраждали три людини. Одна людина отримала ножове поранення, ще одна – ушкодження голови, ймовірно, через удар дерев’яною палицею. Також травмований патрульний поліцейський, швидше за все, у нього перелом носа. Всі троє постраждалих госпіталізовані, – звітувала тоді прес-служба Головного управління Національної поліції у Полтавській області. – Водночас затримано вісім найбільш активних учасників конфлікту”.

Як згодом з’ясувалося, двоє потерпілих – це Олександр Коба та Дмитро Юденко. Обидва мають статус учасника бойових дій. Олександр служив у батальйоні “Дніпро-1”, Дмитро – в “Азові”.

Як написав у “Фейсбуці” адвокат потерпілих Масі Найєм, Олександр отримав 11 ножових поранень, вісім діб перебував у реанімації, у підсумку отримав 3-тю групу інвалідності.

З усіх нападників-“охоронців” під суд потрапили двоє – Євген Усенко та Анатолій Прядко, про них – нижче.

Тим часом потерпілі та полтавські активісти не вгамовуються:
– Після всього, що сталося, моя точка зору буде незмінною: ніхто не має права ображати жителів нашого міста, незважаючи на статус та гроші. Зупинятися на засудженні Усенка та Прядка я не збираюся. Бо вони є звичайними виконавцями, а є ті, хто несе пряму відповідальність за ці злочини, – каже Дмитро Юденко.

Дмитро Юденко

У кривавій бійні він також отримав численні ножові поранення і досі реабілітується.

Продовжує лікування й Олександр Коба.

– Лікувався довго, і зараз теж продовжую лікуватись. Здоров’я в задовільному стані, – каже він.

– Судові розгляди тривають вже майже рік, двоє обвинувачених та їхні троє адвокатів на засіданнях поводяться дуже цинічно. Наприклад, вони всі разом сміялись, коли був перегляд відеодоказів, де чітко видно численні ножові удари.
Ну а вирок суду, який уже незабаром, буде або справедливим, або покаже всім нам, що в Україні група осіб у мирному місті може нанести іншим людям більше десятка ножових поранень і не понести жодної відповідальності, – міркує Олександр.

Як пов’язані кременчуцькі тітушки
та український міністр

Лупцювали та різали АТОвців у Полтаві представники приватної охоронної фірми “Скорпіон-2016”, яких у соцмережах та ЗМІ називають “кременчуцькими тітушками”.

– Якщо досліджувати усі ці зв’язки – “тітушки – депутатка від партії влади, яка хотіла забудувати арку, яка працює фінансовим директором на підприємстві місцевого кримінального авторитета і «смотрящего» по області від однієї з топових груп впливу, котрий в свою чергу тісно пов’язаний з найближчим бізнес-партнером одного з найвпливовіших міністрів іншої партії влади”, то стрілки ведуть у дуже-дуже цікавих напрямках, – написав на своїй ФБ-сторінці громадський активіст Роман Сініцин, який відвідував одне із судових засідань у цій справі в Полтаві.

Новинарня” і собі взялася досліджувати ці зв’язки та стежити, куди ж ведуть стрілки.

Ірина Степаненко. Фото: Полтава 365

Депутатка Полтавської облради від “БПП “Солідарність” Ірина Вікторівна Степаненко, чиє ім’я вже згадував голова ОСББ, мала намір відкрити кав’ярню, замурувавши ту злощасну арку в Полтаві. Вона ж є фінансовим директором  приватного підприємства “Альфа-Капітал”.

Олександр Павлюченко

Засновник та власник “Альфа-Капітал” – Олександр Павлюченко, якого називають місцевим «кримінальним авторитетом» на прізвисько “Браслєт”.

Павлюченко є помічником народного депутата від “Народного фронту” Ігоря Котвіцького. Який, у свою чергу, є відомим бізнес-партнером ні кого іншого, як міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова (зокерма через АТ “Інвестор”).

На ці зв’язки вказував керівник проекту “Слідство-інфо” Дмитро Гнап у блозі на “Українській правді”.

Ігор Котвіцький та Арсен Аваков. Фото: Главком

Саме Ігор Олександрович Котвіцький став рекордсменом за кількістю отриманої від Авакова нагородної зброї. Станом на січень 2017-го він мав шість подарованих стволів від глави МВС: “Форт 9”, “Форт 21.03”, АПС, “Маузер”, “Glock 17” та Smith & Wesson mod. SW 1911 Colt.

А Громадське телебачення Полтави робило сюжет про те, як полтавський кримінальний авторитет та бізнес-партнер міністра Авакова Котвіцький разом обідають.

Читайте також:
У “Народному фронті” кажуть, що будинок їхнього депутата-мільйонера
обстріляли з гранатомета

Справа в суді за тяжкі тілесні:
пробиті легені, пошкоджена печінка

Справу про квітневі події на Соборній в суді почали слухати у червні 2017 року, скерувавши обвинувальний акт до Октябрського районного суду Полтави.

Інкримінована стаття Кримінального кодексу України – 121 (“умисне тяжке тілесне ушкодження”).

У справі – двоє потерпілих, Олександр Коба та Дмитро Юденко. І також двоє (попри те, що поліція звітувала про вісім затриманих із числа “найбільш активних”) обвинувачених: Євген Усенко та Анатолій Прядко.

Обвинувачені Євген Усенко та Анатолій Прядко

В одній із ухвал полтавського суду перераховуються тілесні ушкодження, які отримали потерпілі:
“Діючи спільно групою осіб, умисно, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, нанесли не менше, ніж вісім ударів колото-ріжучими предметами, а також чисельні удари руками та ногами в область голови і тулуба. Цим спричинили потерпілим тяжкі тілесні ушкодження: у вигляді проникаючих колюче-ріжучих поранень передньої брючної стінки та грудної клітки з пошкодженням діафрагми, правої легені, печінки, які ускладнились внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечами, що в свою чергу призвело до геморагічного шоку, по ступеню тяжкості кваліфікуються лише в своїй сукупності як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; переломів 7-8 ребер справа, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя, непроникаючих колюче-ріжучих поранень тулуба, правого стегна та лівого передпліччя, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, гематоми м’яких тканин голови, садна, синців шкіри голови, які кваліфікуються лише у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; синців та саден шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок”.

Із СІЗО – на волю

Ушкодження серйозні. “Нашинкували АТОвця”, коментує Сініцин.

Але через кілька місяців судових розглядів суд вирішив змінити міру запобіжного заходу для підозрюваних: із тримання під вартою у слідчому ізоляторі – на нічний домашній арешт із 22:00 до 6:00 ранку.

Один із аргументів такого рішення – те, що справа добігає свого завершення, тому обвинувачені не зможуть тиснути та впливати на свідків у справі, яких встигли допитати в залі суду.

“Суд враховує, що обидва обвинувачених мають постійне місце проживання, не судимі, працюють, одружені, характеризуються позитивно, мають на утриманні малолітніх дітей. Також суд враховує, що відомості про притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за інші злочини на даний час відсутні, досудове слідство у справі завершено, судом допитані потерпілі, докази впливу на них та свідків, а також знищення чи спотворення доказів, переховування від суду з боку обвинувачених суду не представлені, тому такі ризики видаються абстрактними”, – йдеться в ухвалі Октябрського районного суду Полтави.

Суддя Анатолій Савченко

Суддя Анатолій Савченко акцентує на презумпції невинуватості “різунів” і на тому, що публічний інтерес (читай – тиск громадськості) не має впливати на чиюсь “особисту свободу”.

“Суд не вважає за можливе, зважаючи на наявність публічного інтересу по даному кримінальному провадженню, допустити його вплив до тієї міри, щоб переважати правила поваги до особистої свободи та презумпції невинуватості на даній стадії процесу”, – сказано в ухвалі про запобіжний захід від 27 липня 2017 року.

Усенко і Прядко та їхні адвокати наполягають на невинуватості обвинувачених.

В очікуванні вироку

Вирок у цій справі прозвучить в середині березня. Наступне засідання призначене на 13-те число.

Санкція інкримінованої прокуратурою статті – від 7 до 10 років позбавлення волі.

Якою буде позиція полтавської Феміди – спрогнозувати важко. Є суддя Анатолій Савченко, прокурор Руслан Пічугін, є особи, які причетні до арки та пов’язані із ім’ям міністра.
І є приклад “головного тітушки” Юрія Крисіна, якого судять у Києві за вбивства й напади у часи Майдану і якого виводять з-під удару суди і правоохоронні органи, що часто співпрацюють із “тітушками”.

Які уроки нам дає історія із “полтавською різнею”?

Здавалося б, все стандартно та “по сценарію”: недолугі рішення міської влади на користь “своїх” та їх бізнес-інтересів, намагання переламати “через коліно” мешканців будинку, приватні охоронні фірми на службі у місцевих “кримінальних авторитетів” та, зрештою, силова розв’язка конфлікту, який не знайшов цивілізованого вирішення.

Може, це було б не настільки образливо, якби в цій історії не постраждали учасники бойових дій, які, бачивши ворога в лице на фронті, зіткнулися із гідрою системи у тиловому, цілком мирному місті. Вони вижили та повернулися додому, де на них чекали молодики у масках та з ножами – і нові важкі поранення. Під пісню з динаміків “Бий за Вітчизну й поляж головою”:

Новинарня” розповість про розв’язку в цій історії і те, на чий бік стане суд.

Читайте також:
“Тітушка” Крисін ховається від суду в дитячій лікарні.
Його облили зеленкою. ВІДЕО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна