Військовим перестали доплачувати АТОшну винагороду за час перебування в госпіталях на Донбасі, – Гліб Бабіч

Гліб Бабіч
військовослужбовець, офіцер ЗСУ (10 огшб), позивний Лентяй

(FB)

Я взагалі зраду не люблю.

Тим більше, що її й зрадою-то не назвеш. Так, компоненти млявого перманентного абсурду. Який сіє в “головах, що ухвалюють рішення” постійно гостюючий там біленький, дрібненький і противний хутровий звірок.

АТОшні тут прийшли напередодні. В меншій кількості. Заїхав до фініків (фінансистів. – Н), з’ясувати, мовляв “Шта ета, і шоза?”

Виявилося, з (нібито) недавнього часу, перебування військовослужбовців у госпіталі в зоні АТО не оплачується АТОшною премією. Сума стає меншою, пропорційно до днів перебування там.

Це не стосується поранень і бойових травм, слава Богу! А решта можуть бути вільні.

Тобто якщо військовослужбовець на службі захворів, ну там, переохолодився, перевимок, тиск його вхопив від якого-небудь стресу або перенапруження, геморой не дай боже, або інші різні остеохондрози – сам цуко винен.

Це типу як: раз точно не вб’ють – нехрін тобі платити, косар. Хоч ти в цій самій зоні АТО і перебуваєш, і лікуєшся. І не важливо, де ти це здоров’я витратив. Сам винен. Треба було здоров’я-то – берегти, йолопе.

Тобто – лікар, який тебе лікує – в зоні АТО. Кухар, який тебе годує – в зоні АТО. Ті хто стоїть, наприклад, на блоках цього, як правило, досить тилового міста – в зоні АТО. Діловод, який носить папери по кабінетах за тридцять кілометрів від лінії зіткнення – в зоні АТО.

А пацани, в яких організм зазбоїв “під час виконання” де-небудь “саме там” – тимчасовий хрін в пальто. Без усякого виходу із зони.

Логічно, ашо? І економія знову-таки.

І справа зовсім не в мені, що отримав на якусь тисячу менше. Я звичний до всього давно.

Справа в пацанах, які відчувають легку збентеженість від зростання турботи держави, отримуючи чергову “винагороду”.

Їх і так лікуватися не заженеш. Косять вони. Всіма силами косять від “больнички”. А тепер і поготів будуть, подвійно. І пояснити сенс їм я не можу. Його, бдд, тут геть немає, як на мене.

Поясніть мені, старому дурневі, цю вищу необхідність, прихований сенс і загальну користь. Щоб усміхнувся щасливо і пішов радувати інших.

Я не знаю, кого тут тегати. Не хочу. В таких ситуаціях я не тегати хочу, а п**дити по головах тих, хто народжує такі рішення.

Не знаю. Можливо, це частина якоїсь секретної реформи армійської охорони здоров’я. Де теж хтось за кимось ходить. Там гроші за “клієнтом”. Тут гроші від “клієнта”. В якого ти чарівно перетворюєшся з “бойового укропа”, просто посеред АТО.

Фу. Ну їх. Піду здоров’я берегти.