У Дніпрі 24 жовтня презентували “Мапу пам’яті” загиблих в АТО, яка показує місця народження та смерті як військових, так і цивільних з обох сторін конфлікту.
Як передає “Новинарня“, про це розповів керівник центру документування Української гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда.
“Ми документуємо порушення прав людини і військові злочини в зоні АТО. До нас надійшло багато інформації про загиблих. Ми вирішили цю інформацію впорядкувати і зібрали в цілому дані на 10 тисяч людей. Поіменно. Це і цивільні особи, і військові з обох сторін”, – цитує Біду “Депо.Дніпро”.
Адреса сайту: http://memorialmap.org
“Щодо цивільних (…) відкритого реєстру немає. Ми збирали цю інформацію з різних джерел і різними шляхами – це були й інформаційні запити, й дані адміністрацій. Найскладніше з тими, хто воює з того боку. Росія відмовляється від тих людей, які там воюють. Тому доводилося шукати в соцмережах, у пабліках, на антиукраїнських ресурсах. Хоча в останньому випадку в ході перевірки цих даних виявляються неточності”, – розповів представник УГСПЛ.
Олексій Біда визнав, що ресурс ще “сирий”, а мета презентації – звернутися до людей, які мають інформацію про загиблих, щоб мапа оновлювалася й поповнювалася. Вона має стати зайвим свідченням присутності російських військ у зоні АТО.
На даний момент у базі “Мапа пам’яті” є дані на понад 8 тисяч загиблих військових, а також понад 1,5 тисячі цивільних осіб.
У лівій половині інтерфейсу – мапа з місцями народження, у правій – з місцями загибелі військових та цивільних.
Доступні інтерактивні підбірки-узагальнення також за датою загибелі, країною походження, статтю, віком, статусом (цивільний/військовий).
Так, серед загиблих наразі значаться 686 жінок. А серед країн народження – самопроголошена Південна Осетія (окупована РФ частина Грузії).
Крім мапи, можна переглянути списки загиблих.
Ініціатори проекту заявляють: “Гібридний збройний конфлікт в Україні супроводжується інтенсивною інформаційною війною з обох сторін. Одним з її компонентів є приховування присутності власних військовослужбовців з боку РФ, а з боку України – приховування реальних обставин загибелі цивільного населення та військових. В ЗМІ обох країн існує досить суперечлива інформація щодо загиблих комбатантів-нерезидентів країн учасниць конфлікту.
Відсутність відкритих списків загиблих та доступу до достовірної інформації надає широкі можливості для маніпулювання свідомістю громадян України та РФ, спотворення реальної ситуації в зоні конфлікту, ускладнення миротворчої діяльності міжнародних організацій…”
УГСПЛ зазначає: “Спираючись на механізми правосуддя перехідного періоду, необхідності ідентифікації та меморизації жертв як першого кроку до примирення та об’єктивного висвітлення подій, запрошуємо всіх долучитись до з’ясування обставин загибелі та ідентифікувати кожного:
Війну не закінчено, доки останній загиблий не похований”.
Створення ресурсу “Мапа пам’яті” було ініційовано в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), підтримка – міністерство закордонних справ Чеської Республіки.
Читайте також:
З початку року ОБСЄ нарахувала на Донбасі майже 60 загиблих серед цивільних
Чекайте на “Книгу пам’яті”.
У Міноборони пояснили, чому не оприлюднюють прізвищ загиблих в АТО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!