Рік Центру Axios: гідна робота для ветеранів від приватників за 5 мільйонів

 

“Потрібно давати вудку, а не рибу” – так вважає команда Центру практичної допомоги захисникам України Axios. Уже майже рік – із листопада 2016-го – вони безкоштовно допомагають ветеранам АТО у працевлаштуванні, надають психологічну підтримку та правові консультації.

За цей час до центру вже звернулося близько 800 людей, з них 350 – за юридичною консультацією, решта – за працевлаштуванням та психологічною підтримкою.

Фахівці й керівники центру Axios (ліворуч – директор Олег Магалецький).
Фото: Ольга Гордійчук, Новинарня

Не волонтери, а повноцінні працівники на зарплаті

“Ніщо так не сприяє реінтеграції ветерана, як найближче оточення та робота. На близьких нам вплинути важко, а на роботу – можемо”, – розповідає “Новинарні” директор центру Олег Магалецький.

Він, як і клієнти центру, учасник бойових дій. Пішов на фронт добровольцем, але звільнився дочасно через отримане поранення.
До війни Олег мав власний бізнес, а коли повернувся, зауважив, що програм для працевлаштування ветеранів в Україні майже немає. Так і виникла ідея центру.

Разом із колегою Андрієм Світом вони розробили концепцію та звернулися по фінансову підтримку до власника “Першої приватної броварні” Андрія Мацоли. Так було започатковано центр Axios.

Він базується в Києві на вулиці Трьохсвятительській, 4Б, у приміщенні, що відноситься до Свято-Михайлівського монастиря УПЦ КП.

Центр Аксіос і Андрій Мацола

Важливим в установчій ідеї “Аксіосу” було те, що всі співробітники мають офіційно працювати в центрі й отримувати гідну зарплату.
За словами керівників, якщо робити такий проект на волонтерських засадах, люди працюватимуть без належної віддачі, “фрагментарно”. Це унеможливить довготривалу співпрацю та погіршить якість послуг.

Зараз у центрі працюють 22 людини.

“Значна частка витрат іде на зарплату працівників, але це себе виправдовує. Наші люди дають високий результат”, – розповідає Олег Магалецький.

“Ми їх підбираємо за спільними цінностями, щоб вони не просто приходили працювати за зарплату, а розуміли необхідність цієї справи. У нас половина працівників – учасники бойових дій або найближчі родичі ветеранів. Це дозволяє глибше розуміти тематику. А ветерани відчувають, що працівники мають схожий досвід”, – зазначає керівник центру.

“Ми не клянчимо вакансії в роботодавців, а пропонуємо їм перевірених людей”

Загальної державної програми адаптації ветеранів досі не існує, тож вся програма центру Axios – це власні ідеї та бачення колективу.

“Багато людей після повернення з війни стикаються з тим, що їхня сфера зайнятості вже не актуальна, ситуація на ринку змінилась. Часто в людей міняється також світобачення, і вони вже не хочуть працювати у старій сфері”, – розповідає прес-секретар “Аксіосу” Сергій Дрозд.

За його словами, багато ветеранів вже не хочуть працювати із людьми або в чиємусь підпорядкуванні, тому обирають віддалену роботу або прагнуть започаткувати власний бізнес.

“Одні відразу знають, ким хочуть працювати, ми їх працевлаштовуємо. Якщо клієнт ще не визначився, то пропонуємо багато варіантів із різними рівнями навичок та зарплати”, – розповідає Дрозд.

Сергій Дрозд. Фото: Ольга Гордійчук, Новинарня

Крім профорієнтування, доступні курси підвищення кваліфікації та перенавчання.

Центр має домовленості з роботодавцями, в тому числі – великим бізнесом, також використовує відкриті дані.

Клієнтів вдається влаштовувати у різних галузях – від тютюнових компаній до гіпермаркетів.

Крім того, в “Аксіосі” також підтримують контакти з компаніями в Польщі й Німеччині, які легально влаштовують на роботу українських ветеранів.

“Ми не клянчимо в роботодавця, а пояснюємо, що людина перевірена, надійна, розповідаємо про переваги та досвід”, – кажуть в “Аксіосі”.

“Хто кращий фахівець – чоловік, який останні три роки працював на київському СТО чи той, хто в цей час під обстрілами ремонтував техніку, що вже не повинна була їздити? Адекватні роботодавці розуміють це”, – ділиться Дрозд.

За словами Сергія, вже навіть є замовлення на ветеранів, які центр не встигає забезпечити. Наприклад, компанія запитує двадцять ветеранів для роботи на станції техобслуговування, а в “Аксіосі” є десять.

“Ми підтримуємо державницьку позицію і не співпрацюємо з антиукраїнськими силами. Відштовхуємося від того, що наші клієнти – це захисники нашої країни”, – наголошує Сергій Дрозд.

Юристи “Аксіосу” консультують ветеранів щодо гарантованих законом прав і пільг, а якщо потрібен супровід юриста у суді – співпрацюють із “Юридичною сотнею”.

Читайте також:
Власний бізнес АТОвців:
допомога держави, побратимів, поради тих, кому вдалося

Кожен п’ятий із тих, хто приходить до профорієнтолога, лишається на психологічну підтримку

Психологи в “Аксіосі” працюють також як профорієнтологи.

“Ми зацікавлені не просто влаштовувати ветеранів на роботу, а в тому, щоб людина реалізувала себе”, – пояснює “Новинарні” координатор психологічного відділу, психолог-профконсультант Вікторія Бурова специфіку роботи центру на цьому напрямку.

Вікторія Бурова. Фото: Ольга Гордійчук, Новинарня

Робота з ветераном починається з анкетування.

“Наша мета – виявити мотивацію, рівень соціалізації, конфліктності людини. Хочемо зрозуміти, чому людина зараз не влаштована і чи намагалася знайти роботу”, – каже Вікторія.

Профорієнтолог шукає найкращий підбір професій з урахуванням схильностей людини. Це може зайняти одну чи кілька зустрічей.

Якщо клієнт розгублений і не орієнтується, які галузі йому більше підходять, він може пройти додаткові тести.

“Коли людина визначилась, направляємо до HR-спеціалістів із рекомендаціями. Буває, в процесі профорієнтації люди розуміють і кажуть, що потребують психологічної підтримки. Тоді можна одночасно направляти в HR-відділ і на терапію. Або виявляється, що людина не готова до роботи, то лишається в терапії на певний час”, – зазначає психолог.

У центі розповідають, що з усіх, хто йде до профорієнтолога, 20 відсотків лишаються на терапію.

Читайте також:
93% без Друзя: ветерани та психологи – про загрозу ПТСР начистоту

“Частина людей звертається до нас саме за психологічною підтримкою. Ми проводимо консультацію чи психотерапевтичну роботу. Ветеранам потрібен різний час на реінтегрування в суспільство, але, в середньому, це займає рік”, – каже Бурова.

Якщо в учасника бойових дій хороші умови на “гражданці”, є підтримка сім’ї – він соціалізується без додаткової підтримки психологів.

В “Аксіосі” є чотири психотерапевти-профорієнтологи. Вони працюють із синдромами ПТСР (посттравматичного стресового розладу), депресіями, які виникають після повернення з війни.

Вікторія зазначає, що в реабілітаційному центрі має бути психотерапевт з вищою освітою та, до того ж, освітою в одному з визнаних методів психотерапії.

В “Аксіосі” троє спеціалістів працюють методом гештальт-терапії, а один проводить лише профорієнтації, бо не має психологічної освіти.

Також психологи відвідують профільні семінари і тренінги, в тому числі іноземних спеціалістів.

“Моя робота не узгоджується із державними структурами, поки немає програми, яка може бути узгоджена чи прийнята на державному рівні. Якщо психотерапевт тренується, в нього є досвід і його клієнти вдячні – це показник роботи. Буває, після довгої роботи з людиною вона мені дякує і зізнається, що до мене в неї вже було три психологи”, – розповідає Вікторія Бурова.

Читайте також:
Спеціальні центри — замість пиятик в санаторіях.
Що пропонує ветеранам АТО законопроект про реабілітацію

“Тут підлаштовуються під потреби кожного”

Роман Вінніков. Фото: Ольга Гордійчук, Новинарня

Один із клієнтів центру Axios – Роман Вінніков. До війни десять років займався вантажними перевезеннями, мав власну фірму. У 2014 році молодший брат Віннікова пішов на війну по мобілізації, але загинув під Луганськом. Роман, за його словами, всіма силами пришвидшував момент, коли повістка прийде і йому. Це сталося у 2015 році. Вінінков як стрілець-санітар потрапив у 12-й окремий мотопіхотний батальйон. З вересня 2015-го до жовтня 2016-го воював у Донецький області – пройшов від Красного Лиману до Авдіївки, потім – на Луганщині.

“Після повернення зіткнувся з багатьма проблемами. За моєї відсутності фірми не стало, я лишився без роботи. В грудні до Києва приїжджав американський психолог, але після першої його лекції в мене почалася важка депресія. Погано себе почував, був дуже дратівливий.
Потім побратим порадив мені центр Axios. Тут надають хорошу психологічну допомогу. Після спілкування з психологом стало набагато легше”, – розповідає Роман.

“Я прийшов із побратимом і сказав, що хотів би отримати нову спеціальність. Як виявилося, у них велика база курсів, мені дали вибрати багато спеціальностей”, – згадує Вінніков.

Він відзначає велику перевагу “Аксіосу” над державними структурами.

“Ще раніше я став на облік у центрі зайнятості, – каже ветеран. – Але там працюють строго по інструкції, не дозволяють вибирати іншу професію, погано ставляться до людей. Натомість у “Аксіосі” ми багато розмовляли, в мене запитували, що мені подобається, ким би я хотів працювати, за якими критеріями шукаю роботу. Вони підлаштовуються під потреби кожного”.

Чоловік обрав фах зварювальника – “бо це одна з найбільш чоловічих професій, знадобиться і на роботі, і вдома”.

Роман Вінніков на новій роботі. Фото: Ольга Гордійчук, Новинарня

“Пропонували багато місць, де можна навчитися. Я обрав навчально-виробничий центр “Професійна безпека”. У березні пройшов навчання. Згодом мені запропонували залишитись тут працювати. Тепер я зварюю сам і навчаю інших”, – розповідає Роман Вінніков.

“У моєму колективі, крім мене, працює ще один АТОшник, всі дуже дружні. До нас багато приходить хлопців з “Аксіосу”, деякі після навчання поїхали працювати за кордон”, – зазначає Роман

“Виявилося, що в цій спеціальності є багато такого, про що я раніше й не підозрював. Мені цікаво навчатися, це відволікає від війни. Спочатку все валилося з рук, але потихеньку стало виходити, налагоджуватися. Зараз від роботи мене направили на підвищення кваліфікації в інституті Патона. Мені подобається те, що я роблю”, – тішиться колишній військовий.

Чоловік визнає, що його психологічний стан після “Аксіосу” дуже змінився.

“Я знаю, що зробив все правильно. Багатьом рекомендую цей центр. Деякі мої товариші вже звернулися в Axios, і теж задоволені. Там вони отримали підтримку, яку не могли отримати рік-півтора до цього”,- розповідає Роман.

Читайте також:
З початку року Держслужба зайнятості перенавчила понад 700 ветеранів АТО. ІНША СТАТИСТИКА

Із “замполітів” – в Укроборонпром

Як і Роман Вінніков, дуже задоволений “Аксіосом” і Андрій Рябека, якому допомогли знайти роботу за фахом у державному концерні “Укроборонпром”.

Рябека розповів “Новинарні“, що у 2013-2014 роках працював перекладачем в Республіці Конго на підприємстві з переробки мідної руди. Коли зрозумів, що треба бути на Майдані в переломний період історії – повернуся в Україну.

Андрій Рябека

“Почалися перші хвилі мобілізації. Пішов у військовий комісаріат, але за моєю спеціальністю – військовий перекладач з англійської мови – не брали. Згодом побачив оголошення, що набираються люди в добровольчий батальйон у 79-ту десантно-штурмову бригаду. Мобілізувався в третій черзі. Із серпня 2014-го до кінця вересня 2015-го був на службі в ЗСУ, ми дислокувалися біля Маріуполя. Заступник командира по роботі з особовим складом”, – розповідає офіцер.

“Після ДМБ довго шукав роботу. Працював помічником депутата Ольги Богомолець, потім вийшло поїхати перекладачем на три місяці в Алжир. Далі влаштувався на тимчасову роботу в турфірмі, але паралельно шукав щось інше. Восени 2016-го побачив у телесюжеті, що відкривається центр для допомоги ветеранам. Анонсували, що буде напрям психологічної допомоги і працевлаштування. В “Аксіосі” мені допомогли скласти резюме, розповіли, як і де краще шукати роботу, на яку зарплату розраховувати, направили на навчання, щоб отримати водійське посвідчення”, – ділиться Андрій Рябека.

Після “Аксіосу” він влаштувався в “Укроборонпром” перекладачем з англійської, французької та іспанської, працював там до вересня 2017 року.

“Скоро працюватиму в громадсько-політичній сфері з громадським діячем”, – розповідає Андрій.

Річний бюджет – 5 мільйонів

До “Аксіосу” звертаються ветерани не лише з Києва, а й з інших міст України. Але, кажуть у центрі, для ефективної роботи потрібен живий контакт із людиною, тому дистанційно “Аксіос” не допомагає.

Із пропозицією відкрити аналогічні центри організатори зверталися до громадських і волонтерських організацій у Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі. Проте, кажуть в “Аксіосі”, на місцях не знаходиться соціально відповідального бізнесу, який хотів би це профінансувати.

Працівники “Аксіосу” розповідають, що, окрім зарплат штату, багато витрат іде на курси. Загалом обсяг фінансування цього проекту складає 5 млн. грн. на рік.

Плюс бізнес-інкубатор, ІТ-навчання, безбар’єрність

Окрім основної діяльності, Центр Axios організовує декілька проектів. Один із них – бізнес-інкубатор. Мета- консультувати ветеранів та їхніх родичів щодо започаткування власної справи.

Є декілька напрямів співпраці: складання бізнес-плану, оцінка ризиків, консультація бухгалтера, юриста, допомога в галузі реклами.

За рік у бізнес-інкубатор за консультаціями потрапили 43 ветерани.

У планах “Аксіосу” – залучити до цього проекту партнерів.

Наступний проект центру на Трьохсвятительській – “Знайди себе в ІТ”.

“Це хороша можливість знайти високооплачувану роботу для тих, хто отримав серйозні поранення або живе в сільській місцевості. Якщо людина має схильності до ІТ, вона може пройти навчання і влаштуватися в ІТ-компанії”, – кажуть в “Аксіосі” про ком’ютерні навчання.

Зараз команда центру працює також над проектом, який спрямований на підвищення безбар’єрності в Києві – щоб люди з інвалідністю могли легше пересуватися містом, відвідувати стадіони, кінотеатри та ін.

Ще один план “Аксіосу” – створити асоціацію з питань інтеграції ветеранів, щоб об’єднати середовище навколо цього питання.

Читайте також:
Війна за ветерана.
Як суспільство й держава борються за психологічну адаптацію учасників АТО

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *