Спеціальні центри — замість пиятик в санаторіях. Що пропонує ветеранам АТО законопроект про реабілітацію

автор: Майя Орел

Днями в адміністрації президента презентували проект закону “Про систему реабілітації в Україні”.
Документ передбачає єдині принципи і методи реабілітації для всіх категорій громадян — зокрема, і для учасників АТО.

Це означає, що окремого, “АТОшного” закону щодо реабілітації не буде. Натомість у презентованому законопроекті передбачена стаття щодо психологічної реабілітації та адаптації учасників бойових дій.

“Проблеми з відновленням життєдіяльності після ДТП і бойового поранення приблизно однакові”

На “круглому столі”, який передував презентації, розробники зазначали, що законопроект акцентує увагу не на встановленні групи інвалідності, не на пільгах і пенсіях, а на соціалізації людини з фізичними чи психологічними ураженнями.

Результатом реабілітації має бути максимально можливе повернення інваліда до роботи й активного життя в соціумі — незалежно від того, що саме спричинило інвалідність: побутова травма чи поранення під час бойових дій.

“Проблеми з відновленням життєдіяльності після автокатастрофи й поранення приблизно однакові, — зауважує член робочої групи з підготовки законопроекту, член правління ГО “Ініціатива Е+” Оксана Сивак. — Отже, в країні мусить функціонувати єдина система реабілітації для всіх”.

“Звичайно, до учасників АТО потрібен особливий підхід, який буде враховувати їхню специфіку. В цьому зможуть допомогти військові психологи і психотерапевти, з якими реабілітологи будуть консультуватися, як оптимально організувати фізичну реабілітацію саме для АТОвців”, — додає пані Сивак.

Індивідуальні програми від мультидисциплінарної команди

У законопроекті йдеться про індивідуальні програми з реабілітації для кожного інваліда, залежно від стану його здоров’я.

Розробляти і реалізовувати їх матиме так звана мультидисциплінарна команда, до складу якої будуть входити фахівці різного профілю зі спеціалізованою вищою освітою — фізичні терапевти, терапевти мови та мовлення, ерготерапевти (що допомагають інвалідам пристосувати приміщення до своїх особливих потреб), протезисти-ортезисти, фахівці галузі спеціальної освіти тощо.

Під час підготовки законопроекту представники громадських організацій ветеранів АТО й волонтери висловлювали побажання, щоб команди для роботи з учасниками бойових дій формувалися з людей, котрі теж пройшли війну.

“Мультидисциплінарники повинні володіти спеціальними методиками, щоб працювати з цією категорією пацієнтів, особливо, якщо йдеться про осіб із ПТРС (посттравматичним стресовим розладом)”, — говорить виконавчий директор Всеукраїнської асамблеї осіб з інвалідністю Вікторія Назаренко.

“Найкраще, коли робота буде організована за принципом “рівний рівному”, і реабілітацію проводитимуть фахівці з інвалідністю”, — додає вона.

Де взяти фахівців?

Однак неясно, де взяти фахівців, які зможуть реалізувати цей принцип в масштабах всієї країни. Самі автори законопроекту зауважують, що в Україні просто немає реабілітологів потрібної кваліфікації.

Ті 1500 фахівців, яких випускають профільні виші (часто після заочного навчання) за рівнем своєї підготовки не відповідають світовим стандартам.

“На сьогодні лише 30 фахівців—викладачів з України отримали відповідні сертифікати європейського зразка про те, що можуть займатися фізичною реабілітаційною медициною і викладати відповідний предмет у вищих навчальних закладах, — зазначає Олександр Владимиров, голова правління ГО “Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини”.

За його словами, для організації якісної реабілітаційної роботи слід не просто навчити фахівців — треба ще розробити для них програми навчання, створити відповідні клінічні бази тощо.

Тобто йдеться про завдання не одного дня й не одного року.

Тоді як ті самі учасники бойових дій потребують реабілітації вже сьогодні. І до того ж — висококваліфікованої, яка дозволить їм навчатися й працювати, бути максимально самостійними в побуті й роботі.

Читайте також:
Новий рік ветеранів АТО у “Бандерівському схроні”

Спеціальні центри реабілітації замість пиятик в санаторіях

Значну увагу в законопроекті приділено створенню спеціальних центрів реабілітації, де й працюватимуть мультидисциплінарні команди.
Адже за роки війни з’ясувалося, що ні госпіталі, ні санаторії не можуть забезпечити потрібного рівня реабілітації для тих же АТОвців і просто переводять гроші, які виділяються з бюджету на реабілітаційні заходи.

“Не так давно довелося побувати у Львівському госпіталі, — розповіла народна депутатка Оксана Корчинська. — Це єдиний шпиталь в системі Міноборони, що має реабілітаційний центр для спинальників. Так от, там досі не створена патронажна служба для ветеранів”.

“Їх всього дев’ять військовослужбовців-спинальників на область, які потребують такої служби, а в госпіталі навіть їхніх прізвищ не знають. Це реабілітація?” — риторично запитує Корчинська.

“Чи можна назвати реабілітацією пиятику наших УБД в санаторіях, які мають статус реабілітаційних центрів? Один такий санаторний центр отримав був від держави 13 мільйонів [гривень] на психологічну реабілітацію, якої фактично не було, а було відверте шахрайство. Треба надавати кошти на реабілітаційну роботу установам і фахівцям, які справді зможуть її проводити”, — наголошує депутатка.

Житомирський реабілітаційний центр для ветеранів АТО братів Кузьміних

Розробники запрошують до обговорення і пропозицій

У законопроекті багато принципових новацій щодо організації реабілітаційної роботи для всіх категорій пацієнтів.

Повний текст законопроекту можна знайти за посиланням >>>

Громадське обговорення законопроекту триватиме впродовж місяця. Зауваження й побажання робоча група пропонує надсилати до офісу Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників АТО ([email protected]).

Читайте також:
Брат за брата. Як у Житомирі працює центр реабілітації АТОвців
знаменитого “кіборга” Кузьміних

Стаття 39. Психологічна реабілітація та реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях.

1. До осіб, які брали участь у бойових діях відносяться:

1) учасники бойових дій, визначені такими відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

2) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь у бойових діях, в тому числі в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;

3) працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні ведення бойових дій, в тому числі антитерористичної операції, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;

4) особи, які надавали волонтерську допомогу Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;

5) особи, які несуть військову служби та виконують військовий обов’язок в районах бойових дій.

2. Психологічна реабілітація осіб, які брали участь у бойових діях, необхідна у випадку, якщо такі особи набули розладу психічного здоров’я під час участі у бойових діях.

Метою психологічної реабілітації осіб, які брали участь у бойових діях та отримали розлад психічного здоров’я, є відновлення їх психічного здоров’я та конструктивної соціальної поведінки.

Основними завданнями психологічної реабілітації осіб, яки брала участь у бойових діях та отримала розлад психічного здоров’я, є нормалізація їх психічного стану, відновлення порушених та компенсація втрачених психічних функцій, гармонізація самосприйняття з урахуванням актуальної соціально – особистісної ситуації (поранення, інвалідизація, тощо), надання допомоги у встановленні конструктивних відносин з оточенням.

3. Психологічна реабілітація осіб, які несуть військову служби та виконують військовий обов’язок в районах бойових дій, проводиться під час їх перебування в районах проведення бойових дій, а також після виїзду з таких районів військовими психологами та капеланами, які мають відповідну підготовку, із дотриманням принципу невідкладності та індивідуального підходу.

Психологічна реабілітація осіб, що перебувають в районах бойових дій та в розташуванні підрозділів, які виконують бойові завдання, спрямована на відновлення психічних функцій, бойових можливостей і особистістних якостей, з метою відновлення їх здатності виконувати службові та бойові завдання.

4. Обов’язковими завданнями психологічної реабілітації осіб, які брали участь у бойових діях,є:

1) діагностика наявності, виду та рівня психічного розладу;

2) евакуація військовослужбовців, яким потрібна госпіталізація, для відновлення психічного здоров’я;

3) відновлення порушених (втрачених) психічних функцій до рівня, що дозволяє виконувати бойові завдання;

4) корекція самосвідомості, самооцінки, самопочуття і бойової мотивації військовослужбовців, які отримали психічні розлади, поранення, фізичні каліцтва;

5) психологічна підготовка військовослужбовців до медичних втручань та їх наслідків;

6) психологічна просвіта, спрямована на роз’яснення суті процесу психологічної реабілітації та реадаптації, принципів психологічної взаємопідтримки та взаємодопомоги, ознайомлення з ознаками стресових розладів учасників бойових дій.

5. Реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях є процесом організованого, поступового психологічного відновлення, спрямованим на безконфліктне, нетравматичне включення їх у систему соціальних зв’язків і відносин цивільного життя. Реадаптація є обов’язковою для всіх осіб, які брали участь у бойових та має на меті профілактику розвитку у них посттравматичних стресових розладів, дезадаптації, конфліктів з оточуючими.

6. Психологічний супровід, психологічна реабілітація та реадаптація є обов’язковими складовими комплексної реабілітації осіб, які брали участь у бойових та отримали поранення або каліцтво. Психологічний супровід процесу реабілітації осіб, які брали участь у бойових та отримали поранення або каліцтво, здійснюється фахівцем реабілітації, сертифікованим для роботи з бойовою травмою. Психологічний супровід осіб, які брали участь у бойових в гострому реабілітаційному періоді є обов’язковим.

7. Реабілітаційні заклади, що спеціалізуються на психологічній реабілітаціїучасників бойових дій та роботі з бойовою травмою, надають комплекс реабілітаційнихпсихологічних послуг, спрямованих на психологічну реабілітацію та соціально – психологічну реадаптацію учасників бойових дій.

Комплекс послуг та заходів, спрямованих на реадаптацію учасника бойових дій, надається фахівцями психічного здоров’я, соціальними працівниками, іншими фахівцями, у разі необхідності.

8. Психологічна реабілітація та реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях може провадитись групами ветеранської взаємодопомоги. Члени групи ветеранської взаємодопомоги мають пройти навчання на акредитованих освітніх програмах “психологічна взаємодопомога учасників бойових дій”.

Читайте також:
Війна за ветерана. Як суспільство й держава борються
за психологічну адаптацію учасників АТО

МВС запускає проекти з реабілітації постраждалих від ПТСР, – Аваков

У реабілітаційному центрі в Полтаві виявили “полонених”,
серед них громадянин США