автор: Майя Орел
Днями в адміністрації президента презентували проект закону “Про систему реабілітації в Україні”.
Документ передбачає єдині принципи і методи реабілітації для всіх категорій громадян — зокрема, і для учасників АТО.
Це означає, що окремого, “АТОшного” закону щодо реабілітації не буде. Натомість у презентованому законопроекті передбачена стаття щодо психологічної реабілітації та адаптації учасників бойових дій.
На “круглому столі”, який передував презентації, розробники зазначали, що законопроект акцентує увагу не на встановленні групи інвалідності, не на пільгах і пенсіях, а на соціалізації людини з фізичними чи психологічними ураженнями.
Результатом реабілітації має бути максимально можливе повернення інваліда до роботи й активного життя в соціумі — незалежно від того, що саме спричинило інвалідність: побутова травма чи поранення під час бойових дій.
“Проблеми з відновленням життєдіяльності після автокатастрофи й поранення приблизно однакові, — зауважує член робочої групи з підготовки законопроекту, член правління ГО “Ініціатива Е+” Оксана Сивак. — Отже, в країні мусить функціонувати єдина система реабілітації для всіх”.
“Звичайно, до учасників АТО потрібен особливий підхід, який буде враховувати їхню специфіку. В цьому зможуть допомогти військові психологи і психотерапевти, з якими реабілітологи будуть консультуватися, як оптимально організувати фізичну реабілітацію саме для АТОвців”, — додає пані Сивак.
У законопроекті йдеться про індивідуальні програми з реабілітації для кожного інваліда, залежно від стану його здоров’я.
Розробляти і реалізовувати їх матиме так звана мультидисциплінарна команда, до складу якої будуть входити фахівці різного профілю зі спеціалізованою вищою освітою — фізичні терапевти, терапевти мови та мовлення, ерготерапевти (що допомагають інвалідам пристосувати приміщення до своїх особливих потреб), протезисти-ортезисти, фахівці галузі спеціальної освіти тощо.
Під час підготовки законопроекту представники громадських організацій ветеранів АТО й волонтери висловлювали побажання, щоб команди для роботи з учасниками бойових дій формувалися з людей, котрі теж пройшли війну.
“Мультидисциплінарники повинні володіти спеціальними методиками, щоб працювати з цією категорією пацієнтів, особливо, якщо йдеться про осіб із ПТРС (посттравматичним стресовим розладом)”, — говорить виконавчий директор Всеукраїнської асамблеї осіб з інвалідністю Вікторія Назаренко.
“Найкраще, коли робота буде організована за принципом “рівний рівному”, і реабілітацію проводитимуть фахівці з інвалідністю”, — додає вона.
Однак неясно, де взяти фахівців, які зможуть реалізувати цей принцип в масштабах всієї країни. Самі автори законопроекту зауважують, що в Україні просто немає реабілітологів потрібної кваліфікації.
Ті 1500 фахівців, яких випускають профільні виші (часто після заочного навчання) за рівнем своєї підготовки не відповідають світовим стандартам.
“На сьогодні лише 30 фахівців—викладачів з України отримали відповідні сертифікати європейського зразка про те, що можуть займатися фізичною реабілітаційною медициною і викладати відповідний предмет у вищих навчальних закладах, — зазначає Олександр Владимиров, голова правління ГО “Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини”.
За його словами, для організації якісної реабілітаційної роботи слід не просто навчити фахівців — треба ще розробити для них програми навчання, створити відповідні клінічні бази тощо.
Тобто йдеться про завдання не одного дня й не одного року.
Тоді як ті самі учасники бойових дій потребують реабілітації вже сьогодні. І до того ж — висококваліфікованої, яка дозволить їм навчатися й працювати, бути максимально самостійними в побуті й роботі.
Читайте також:
Новий рік ветеранів АТО у “Бандерівському схроні”
Значну увагу в законопроекті приділено створенню спеціальних центрів реабілітації, де й працюватимуть мультидисциплінарні команди.
Адже за роки війни з’ясувалося, що ні госпіталі, ні санаторії не можуть забезпечити потрібного рівня реабілітації для тих же АТОвців і просто переводять гроші, які виділяються з бюджету на реабілітаційні заходи.
“Не так давно довелося побувати у Львівському госпіталі, — розповіла народна депутатка Оксана Корчинська. — Це єдиний шпиталь в системі Міноборони, що має реабілітаційний центр для спинальників. Так от, там досі не створена патронажна служба для ветеранів”.
“Їх всього дев’ять військовослужбовців-спинальників на область, які потребують такої служби, а в госпіталі навіть їхніх прізвищ не знають. Це реабілітація?” — риторично запитує Корчинська.
“Чи можна назвати реабілітацією пиятику наших УБД в санаторіях, які мають статус реабілітаційних центрів? Один такий санаторний центр отримав був від держави 13 мільйонів [гривень] на психологічну реабілітацію, якої фактично не було, а було відверте шахрайство. Треба надавати кошти на реабілітаційну роботу установам і фахівцям, які справді зможуть її проводити”, — наголошує депутатка.
У законопроекті багато принципових новацій щодо організації реабілітаційної роботи для всіх категорій пацієнтів.
Повний текст законопроекту можна знайти за посиланням >>>
Громадське обговорення законопроекту триватиме впродовж місяця. Зауваження й побажання робоча група пропонує надсилати до офісу Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників АТО ([email protected]).
Читайте також:
Брат за брата. Як у Житомирі працює центр реабілітації АТОвців
знаменитого “кіборга” Кузьміних
Стаття 39. Психологічна реабілітація та реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях.
1. До осіб, які брали участь у бойових діях відносяться:
1) учасники бойових дій, визначені такими відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
2) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь у бойових діях, в тому числі в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;
3) працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні ведення бойових дій, в тому числі антитерористичної операції, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;
4) особи, які надавали волонтерську допомогу Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період їх ведення;
5) особи, які несуть військову служби та виконують військовий обов’язок в районах бойових дій.
2. Психологічна реабілітація осіб, які брали участь у бойових діях, необхідна у випадку, якщо такі особи набули розладу психічного здоров’я під час участі у бойових діях.
Метою психологічної реабілітації осіб, які брали участь у бойових діях та отримали розлад психічного здоров’я, є відновлення їх психічного здоров’я та конструктивної соціальної поведінки.
Основними завданнями психологічної реабілітації осіб, яки брала участь у бойових діях та отримала розлад психічного здоров’я, є нормалізація їх психічного стану, відновлення порушених та компенсація втрачених психічних функцій, гармонізація самосприйняття з урахуванням актуальної соціально – особистісної ситуації (поранення, інвалідизація, тощо), надання допомоги у встановленні конструктивних відносин з оточенням.
3. Психологічна реабілітація осіб, які несуть військову служби та виконують військовий обов’язок в районах бойових дій, проводиться під час їх перебування в районах проведення бойових дій, а також після виїзду з таких районів військовими психологами та капеланами, які мають відповідну підготовку, із дотриманням принципу невідкладності та індивідуального підходу.
Психологічна реабілітація осіб, що перебувають в районах бойових дій та в розташуванні підрозділів, які виконують бойові завдання, спрямована на відновлення психічних функцій, бойових можливостей і особистістних якостей, з метою відновлення їх здатності виконувати службові та бойові завдання.
4. Обов’язковими завданнями психологічної реабілітації осіб, які брали участь у бойових діях,є:
1) діагностика наявності, виду та рівня психічного розладу;
2) евакуація військовослужбовців, яким потрібна госпіталізація, для відновлення психічного здоров’я;
3) відновлення порушених (втрачених) психічних функцій до рівня, що дозволяє виконувати бойові завдання;
4) корекція самосвідомості, самооцінки, самопочуття і бойової мотивації військовослужбовців, які отримали психічні розлади, поранення, фізичні каліцтва;
5) психологічна підготовка військовослужбовців до медичних втручань та їх наслідків;
6) психологічна просвіта, спрямована на роз’яснення суті процесу психологічної реабілітації та реадаптації, принципів психологічної взаємопідтримки та взаємодопомоги, ознайомлення з ознаками стресових розладів учасників бойових дій.
5. Реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях є процесом організованого, поступового психологічного відновлення, спрямованим на безконфліктне, нетравматичне включення їх у систему соціальних зв’язків і відносин цивільного життя. Реадаптація є обов’язковою для всіх осіб, які брали участь у бойових та має на меті профілактику розвитку у них посттравматичних стресових розладів, дезадаптації, конфліктів з оточуючими.
6. Психологічний супровід, психологічна реабілітація та реадаптація є обов’язковими складовими комплексної реабілітації осіб, які брали участь у бойових та отримали поранення або каліцтво. Психологічний супровід процесу реабілітації осіб, які брали участь у бойових та отримали поранення або каліцтво, здійснюється фахівцем реабілітації, сертифікованим для роботи з бойовою травмою. Психологічний супровід осіб, які брали участь у бойових в гострому реабілітаційному періоді є обов’язковим.
7. Реабілітаційні заклади, що спеціалізуються на психологічній реабілітаціїучасників бойових дій та роботі з бойовою травмою, надають комплекс реабілітаційнихпсихологічних послуг, спрямованих на психологічну реабілітацію та соціально – психологічну реадаптацію учасників бойових дій.
Комплекс послуг та заходів, спрямованих на реадаптацію учасника бойових дій, надається фахівцями психічного здоров’я, соціальними працівниками, іншими фахівцями, у разі необхідності.
8. Психологічна реабілітація та реадаптація осіб, які брали участь у бойових діях може провадитись групами ветеранської взаємодопомоги. Члени групи ветеранської взаємодопомоги мають пройти навчання на акредитованих освітніх програмах “психологічна взаємодопомога учасників бойових дій”.
Читайте також:
Війна за ветерана. Як суспільство й держава борються
за психологічну адаптацію учасників АТО
МВС запускає проекти з реабілітації постраждалих від ПТСР, – Аваков
У реабілітаційному центрі в Полтаві виявили “полонених”,
серед них громадянин США
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!