“Політика приходить туди, де їй не місце”. Що стоїть за заявами “НФ” про відставку Муженка

Після пожежі з вибухами в Калинівці – вже третьої такої події на українських арсеналах цього року – декілька депутатів із “Народного фронту” заявили, що начальник Генерального штабу Віктор Муженко має бути звільнений.
З огляду на одночасність цих виступів, використання ораторами схожих аргументів та підтримку їх наближеним колом топ-блогерів, є підстави говорити про цілеспрямовану кампанію групи “Народного фронту” та оточення глави МВС Арсена Авакова. Крім того, вимоги щодо відповідальності Генштабу фактично підтримав і секретар РНБО Олександр Турчинов.

“Новинарня” поспілкувалася з політологами, політтехнологами, медіа- та військовими експертами, аби з’ясувати, що стоїть за атакою “Народного фронту” на ГШ і хто все ж таки мав би відповідати за пожежі на військових складах.

автор: Ольга Гордійчук

“Народний фронт” має плани щодо заміни начальника Генштабу”

“Можна знайти багато моментів, за якими є підстави звинувавачувати начальника Генштабу. Наприклад, у Балаклії незрівнянно більше всього згоріло, – розповідає засновник волонтерської організації “Повернись живим” Віталій Дейнега. – Та я не повірю, що відбулося випадкове загоряння складів на день народження президента біля його рідного міста. І не повірю, що пов’язані між собою люди, незалежно один від одного, одночасно прийшли до однієї думки [щодо відставки НГШ]”.

Схожу думку висловив і голова БФ “Майдан закордонних справ”, член партії “УКРОП” Богдан Яременко: “У свідомості суспільства цей начальник Генштабу не пов’язаний з перемогами. Він несе тягар військових невдач. Муженко керував Генеральним штабом ЗСУ під час трагічної операції в Іловайську, не зміг попередити наступ [росіян] у Дебальцевому. Цим і користується “Народний фронт”. Судячи з організованості – моментально всі спікери “Народного фронту” заявили про одне й те саме, вони мають плани щодо заміни Муженка чи політичні мотиви досягти його відставки”.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, політолог Володимир Фесенко вважає, що вибухи в Калинівці –  це лише формальний привід для атаки на Муженка.

За його словами, є різні мотиви для цього наступу з боку людей Арсена Авакова й Олександра Турчинова.

“Я маю припущення, що у Турчинова проблеми в стосунках з Муженком. Крім того, відповідальний за пожежі [на об’єктах військової інфраструктури] не лише Муженко, а й Турчинов, оскільки він секретар РНБО. Він би мав організувати всі необхідні дії, проконтролювати, щоб такого не відбулося. Критика з боку Турчинова виглядає як перекладання відповідальності на іншу особу. Вони обидва відповідальні за те, що сталося. Ступінь відповідальності нехай визначає президент і компетентні органи”, – зазначає Фесенко.

“Щодо людей Авакова, критика на адресу Муженка – це лише спосіб послабити президента Порошенка. У стосунках між командами президента і міністра внутрішніх справ є напруга. Далі може бути спроба завести свою людину, або ж пролобіювати призначення близької до Авакова людини на цю посаду (НГШ). Таким чином розширити свій вплив на військовий блок”, – розповідає політолог Фесенко.

“Це погано не лише для Муженка, а для всієї армії”

“Політика переходить туди, де їй не місце. Не хочу захищати Муженка, але вважаю, що його посада не має бути предметом політичної боротьби. Найменше я хочу, щоб людину на його місце затверджував чи погоджував Аваков”, – наголошує Віталій Дейнега.

Журналістка Ольга Лень, колишня радниця голови Донецької ВЦА, додає: “Використання в публічній риториці теми керівництва армії з боку людей, які мають відношення до влади – це підрив довіри до армії в цілому. Це погано не лише особисто для Муженка, а й для армії в цілому. Використовувати цю тему для внутрішньополітичних баталій неприпустимо”.

Політтехнолог Катерина Одарченко в коментарі “Новинарні” у свою чергу стверджує: “Завжди існують протистояння у військовій сфері. Вони пов’язані з лобіюванням великих замовлень і грошей. У військових відомствах це зручно, адже присутній фактор військової чи державної таємниці. Правда, не завжди головні особи мають відношення до цих коштів”.

Чия відповідальність?

Говорячи про те, хто саме і яку відповідальність має понести за події в Калинівці, Балаклії, Новоянисолі, військовий експерт Олег Жданов зауважує: “Ці пожежі показують, що твориться на складах ЗСУ. Це різні типи складів у чотирьох регіонах. Є три посадові особи, які відповідають за зберігання боєприпасів – начальник центрального ракетно-артилерійського напрямку, начальник Озброєння ЗСУ і начальник Генштабу”.

Богдан Яременко вважає: “Ця ситуація у багатьох заявах класифікується як теракт чи диверсія. Водночас військовий прокурор [Анатолій Матіос] заявляє, що ніякого теракту не було. Якщо причина пожежі [на 48-му арсеналі в Калинівці] – диверсійна робота, то винуватці – Генштаб, який мав забезпечити безпеку цих об’єктів, і СБУ, яка повинна забезпечити контррозвідувальний режим та виявляти і знешкоджувати диверсійні групи. Якщо це службова недбалість, то це відповідальність Генерального штабу”.

Про відповідальність контррозвідки СБУ у своїй сторінці у “Фейсбуці” також написав громадський активіст, блогер, засновник волонтерського об’єднання “Народний тил” Роман Сініцин (Балан): “Можна довго шукати винних у допущенні диверсій на кшталт Калинівки чи Балаклії: Муженко, Порошенко, Аваков, Ківа, Трамп, Обама, Матіос, Грицак, НГУ, ГПУ, СБУ, ЦРУ. Можна робити з цього політику, її вже успішно роблять. А можна просто розібратись – хто в першу чергу повинен боротись з такими загрозами і запобігати їм. Військова контррозвідка СБУ”.

Сініцин нагадує, що до напрямів діяльності цього відомства відноситься “контррозвідувальна діяльність, тобто діяльність органів безпеки у військах, спрямована на вирішення завдань щодо виявлення, попередження, припинення розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, що переслідує мету завдання шкоди безпеці України, Збройним силам, іншим військовим формуванням, (…) боротьба зі злочинністю і терористичною діяльністю, яка передбачає для органів безпеки у військах рішення завдань щодо виявлення, попередження та припинення злочинів, віднесених до підслідності органів Служби безпеки України та слідчих підрозділів прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; виявлення, попередження та припинення терористичної і диверсійної діяльності, спрямованої проти Збройних сил України, інших військових формувань…”

Генерал Сергій Левченко серед членів штабу з лвіквідації НС

При цьому Роман зазначає, що контррозвідку СБУ ще з часів Януковича очолює генерал Сергій Левченко, відомий “Міхалич”, що за весь цей час непогано збагатився на посаді.

“У відомстві генерала, правда, процвітає кумівство і торгівля керівними посадами в регіонах. Ну і кришування різних жирних “військових” тем: ГСМ, будівництво, незаконне переміщення товарів через лінію…
Ну а рядових і чесних оперів дрючать за показники, куди ж без цього, без показників, [голові СБУ] Грицаку ж треба показувати видимість ефективності”, – пише Сініцин.

Покарання та висновки

Наразі триває розслідування причин, які призвели до вибуху в Калинівці.

Керівник Центру соціологічних та політологічних досліджень “Соціовимір”, політолог Сергій Таран каже: “Після розслідування будуть кадрові рішення. Емоції навколо грають на користь розслідування. Ці заяви не впливають на розслідування, але якщо висновків розслідування не буде, то заяв буде ще більше”.

Таран також підкреслює: “У будь-якому теракті об’єкт атаки – лише 10% мети терористів. 90% – це настрої населення. Збитки від атаки башт-близнюків 11 вересня, станцій лондонського метро чи військових складів в Україні – жахливі. Але терористи передусім очікують іншого – паніки, зневіри у здатності реагувати на зовнішні виклики, масового психозу і, як наслідок, – відходу від діючої політики уряду. Це треба чітко усвідомлювати, аби протидіяти майбутнім терактам”.

Катерина Одарченко погоджується, що вину має доводити слідство, але додає, що “після чотирьох інцидентів, які нанесли збитки країні, з точки зору політичної відповідальності і західної політичної культури, голова відомства має піти у відставку, щоб не накладати образ недовіри на все відомство”.

Володимир Фесенко на це заочно відповідає: “Від президента вимагають відставки Муженка. Думаю, її не буде. Голова держави не буде виконувати ультимативні умови підлеглих та підлеглих підлеглих. Це прояв слабкості. Швидше за все, може бути догана чи інше дисциплінарне покарання та кадрові рішення по комусь із заступників [начальника Генштабу], хто за це відповідає”.

“Політична напруга навколо особи Муженка зросла. Думаю, він піде за власним бажанням,але не зараз”, – припускає політолог.

Віталій Дейнега та Ольга Лень вважають, що кадрові рішення не допоможуть вирішити проблему.

“Відповідальність має бути організаційна. Треба розібратися, чому там не було частини паркану. Наприклад, після вибухів на складах у Сватовому звільнили заступника начальника Генштабу Володимира Хижого. Який результат? Скільки не звільняй генералів, паркан не з’явиться”, – каже волонтер Дейнега.

“Питання не у відповідальності, а що не так із системою охорони складів і якою вона має бути. Підхід «хто має понести відповідальність» призводить до того, що реальну відповідальність ніхто не несе, або несуть люди на нижньому рівні. Це не вирішує проблему системи. В першу чергу треба аналізувати, що змінити, щоб вибухи не повторювалися”, – підкреслює Ольга Лень.

Читайте також:
Генпрокурор Луценко: До пожежі на Калинівському арсеналі
призвів закладений детонатор

“Ці два питання – фінансування арсеналів
та охорона складів у Калинівці 18 відставниками – просто убивають”