Що потрібно знати про вибори в Німеччині: фаворити, їхні програми щодо України, варіанти коаліцій

Виборча агітація за Ангелу Меркель і Мартіна Шульца. Фото: Getty Images

У Німеччині в неділю, 24 вересня 2017 року, відбуваються вибори до Бундестагу.

Виборчі дільниці по всій країні відкрилися для голосування о 8:00 за місцевим часом (9:00 за київським), зачиняться – о 18:00 (19:00 за Києвом). Багато виборців проголосували поштою.

Проголосувати мають право близько 61,5 мільйона громадян ФРН.

Невдовзі після завершення голосування оголосять дані екзит-полів, а офіційні результати мають бути відомі наступного ранку.

Виборча система

На виборах до Бундестагу діє змішана виборча система. Виборець має два голоси: перший він віддає за конкретного кандидата в одномандатному окрузі, другий – за партії. Саме другий голос визначає, скільки місць отримає кожна партія. Прохідний бар’єр, як і в Україні, становить 5 відсотків. І хоча партійні списки є закритими, перший голос дає змогу виборцям впливати, хто саме представлятиме їх у парламенті.

У Німеччині 299 округів. Якщо партія набрала за мажоритарною системою більше мандатів, ніж за пропорційною, то вона отримує додаткові місця у Бундестазі, так звані Überhangmandate. Для дотримання пропорції, отриманої за другими голосами, іншим партіям дають мандати, які це компенсують.

Головна боротьба – між двома партіями з шести

Головна боротьба за 630 місць у федеральному парламенті точиться між блоком ХДС/ХСС (до нього входять Християнсько-демократичний союз діючого канцлера Ангели Меркель та баварський Християнско-соціальний союз Хорста Зеєхофера) та Соціа-демократичною партією Німеччини (СДПН) на чолі з екс-президентом Європарламенту Мартіном Шульцем.

Право очолити уряд ФРН (у разі формування коаліції з більшістю голосів) отримує партія чи блок, що набере найбільше голосів на виборах.
Відповідно, Меркель та Шульц є головними суперниками у боротьбі за посаду наступного канцлера.

Для Меркель у разі перемоги це може бути четвертий поспіль канцлерський термін, вона за цим показником наздожене Гельмута Коля.

За пропорційною системою своїх кандидатів висунули 34 партії, ще вісім політсил -лише мажоритарних кандидатів.

Однак подолають 5-відсотковий прохідний бар’єр, згідно з опитуваннями, сім партій, які утворять шість фракцій у парламенті (для порівняння, нині їх – чотири).
Інші ж партії користуються занадто низькою підтримкою, передає “Німецька хвиля”.

Два останні соцопитування, проведені на замовлення суспільних мовників ARD і ZDF, показали такі результати.

На першому місці комфортно почуваються ХДС/ХСС з підтримкою на рівні 36-37%.

За другу велику партію – СДПН – готові проголосувати 20-21,5% виборців.

За третє місце змагатимуться правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” – 11-12%, яка сконцентрувалася на антиіммігрантській риториці і вважається ставленицею Росії. Це буде перший випадок у повоєнній історії Німеччини, коли в парламент пройдуть праворадикали.

Популістська права партія “Альтернатива для Німеччини” різко критикує міграційну політику канцлера ФРН Ангели Меркель, сприятливу щодо біженців зі Сходу. Фото ЕРА

Вільна демократична партія набирає 9,5-10%, “Ліві” – 8,5-9%, “Союз 90/Зелені” – 7,5-8%.

До останнього з вибором не визначилася близько третина німців, але політологи не прогнозують несподіванок.

Варіанти коаліцій

Для отримання більшості в парламенті переможцям доведеться домовлятися з іншими партіями або між собою.

Слід зазначити, що в нинішньому складі Бундестагу діє “велика” коаліція, яка складається саме з ХДС/ХСС та СДПН.

Основні варіанти побудови коаліції: або знову “велика” (ХДС/ХСС і СДНП), або “ямайський прапор” – за кольорами трьох політичних сил, чорний-жовтий-зелений (ХДС/ХСС, ВДП, “Зелені”).
Також є варіанти коаліцій ХДС/ХСС – ВДП, або ж ХДС/ХСС + “Зелені”.

За традицією, другий за часткою голосів партнер у коаліції отримує пост міністра закордонних справ (зараз це соціал-демократ Зігмар Габріель).

Бундестаг. Фото DPA

Значення виборів для України

Як пише “Німецька хвиля”, для України ці вибори також мають велике значення. Адже Німеччина є не лише провідним членом ЄС та одним із головних європейських партнерів України, вона ще й залучена до “нормандського формату” переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Оскільки від результатів виборів залежить, хто обійматиме посади канцлера і міністра закордонних справ ФРН, то, відповідно, це визначить, хто братиме участь у засіданнях “нормандської четвірки”.

Читайте також:
На “дитячій” прес-конференції Меркель визнала,
що найважче для неї питання – про війну в Україні

ХДС/ХСС і Україна. Курс Меркель щодо України добре відомий і прогнозований. Мінський процес, “нормандський формат”, вирішення конфлікту на Донбасі лише мирним шляхом, санкції проти Росії та невизнання анексії Криму – складові політики, яку канцлерка проводила більше трьох років і вестиме далі.
У ХДС політику Меркель підтримують майже одностайно та наголошують, що слід зберігати тиск на Москву з метою відновлення територіальної цілісності України.

СДПН і Україна. Соціал-демократи, будучи учасниками “великої” коаліції, також відповідальні за політику санкцій щодо Росії. Однак один із лідерів партії, глава МЗС Зігмар Габріель неодноразово робив заяви про шкідливість санкцій щодо Росії і потребу їх скасування, щойно буде поступ у врегулюванні кризи на Донбасі.
“Суттєвий поступ у реалізації мінської угоди мав би привести до покрокового зняття санкцій щодо Росії”, – йдеться у передвиборній програмі СДПН.
Першим кроком у партії називають довгострокове припинення вогню на лінії зіткнення.
Водночас голова соціал-демократів Шульц відомий доволі гострими заявами на адресу РФ ще з часів головування в Європарламенті.

ВДП і Україна. Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: “Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні”.
При цьому в ході нинішньої кампанії лідер ВДП Крістіан Лінднер несподівано запропонував “заморозити” питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москвою. У відповідь на критику він наголосив, що ВДП однаково не приймає анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву.
Крім того, в інтерв’ю DW Лінднер озвучував можливість посилення санкцій проти РФ, якщо вона “не хоче вийти з глухого кута”.

“Зелені” й Україна. Про такий варіант говорять і “Союз 90/Зелені”. Коротко їхню позицію щодо України можна сформулювати так: “Більше допомагати та більше вимагати”.

Крайні праві та ліві. У Бундестазі будуть присутні дві ідеологічно крайні партії – “Ді Лінке” та “Альтернатива для Німеччини”. В обох партіях сильними є проросійські погляди.
“Ліві” вимагають скасування санкцій проти Росії та, після дискусії з цього приводу, таки не захотіли вносити до передвиборчої програми засудження анексії Криму.
З іншого боку, вони підтримують мінський процес і вітають надання Україні безвізового режиму.

А ось лідер списку правих популістів “АдН” Александер Гауланд навіть припускає розділення України як можливий шлях вирішення конфлікту. Ця партія у політиці щодо країн Східної Європи тримається чітко у фарватері бачення Кремля.

Водночас, стверджують політологи, після виборів шанси “Лівої партії” потрапити до правлячої коаліції невисокі.
А з правопопулістами з “АдН” не хоче співпрацювати взагалі жодна з інших партій.

Читайте також:
Меркель готова послабити санкції проти РФ в обмін на миротворців для Донбасу, – ЗМІ

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *