Помер відомий український меценат Осип Зінкевич

18 вересня на 93-му році життя у США помер засновник та багаторічний президент Міжнародного благодійного фонду “Смолоскип”, український меценат, інтелектуал і подвижник Осип Зінкевич.

Про це повідомляє на своїй сторінці у “Фейсбуці” видавництво “Смолоскип”, яке також очолював Зінкевич.

Як зазначається в повідомленні, за 50 років керівництва фондом та видавництвом Осип Зінкевич “видав понад 500 книжок, опікувався пам’яттю забутих та репресованих письменників і відкрив шлях у літературу сотням молодих митців”.

“Його ніхто не замінить, і ніщо не втішить нас у нашому горі. Проте працівники «Смолоскипа» й надалі натхненно і вперто продовжуватимуть справу пана Осипа Зінкевича. Це місія, від котрої ми не відмовимося ніколи”, – пишуть соратники покійного.

“У мене більше ніколи, ніколи не буде такого боса, як пан Осип. Він був мрійником, був трудоголіком. Він брався за неймовірні проекти, про які ми й самі часом думали, що це прихоті і це неможливо, а він їх втілював і це були шалено важливі і успішні речі. Коли щось не виходило, він заходив з іншого боку.

Він був авантюрним. О, ще й яким! Чого вартує одне лише перенесення Смолоскипа із США в Україну у 1992 році. І це далеко не найризиковіше з того, що робив пан Осип у своєму житті. Він пив розчинну каву з молоком і любив чіпси і сало 🙂 І казав, що таких тортів, як у нас, нема в Америці.

Він був нам усім рідним, він нас надихав. Нам ніколи не були потрібні коучі і мотиваційні семінари, бо у нас перед очима завжди був приклад, якого жоден коуч не потягне. Він був нашою стіною, за якою ми всі почувалися безпечними дітьми.

Тепер він буде нашим ангелом-охоронцем, і буде звідти підказувати, як робити класні книжки. Бо, я певна, що він навіть там не зможе сидіти без діла, і якби він міг, то навіть у раю організував би філію Смолоскипа. А може вже й організував :)”, – написала про Зінкевича директор київської книгарні “Смолоскип” Ольга Погинайко.

Заочно попрощатися з Осипом Зінкевичем можна у видавництві “Смолоскип” до 27 вересня. Про час панахиди буде повідомлено пізніше.

Довідка “Історичної правди“:

Осип Степанович Зінкевич народився 4 січня 1925 року с. Микулинці сучасного Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. в родині Січового стрільця. У 1944 році батька розстріляли нацисти, а родина змушена була емігрувати за кордон.

Однак через воєнні події члени сім’ї загубили одне одного. Осип Зінкевич дістався Німеччини, де певний час прожив у таборі для переміщених осіб. У 1948 році – нелегально перейшов кордон до Франції.

Аби легалізуватися, відпрацював за контрактом рік на вугільній шахті в Північній Франції. У 1950-х роках Зінкевич закінчив Паризький інститут індустріальної хімії.

Будучи студентом, Зінкевич із однодумцями заснував сторінку “Смолоскип” при тижневику “Українське слово”, який виходив у Парижі. На її шпальтах розповідалося про те, що відбувається на українських землях. Брав активну участь у діяльності студентських організацій: Українська студентська громада, “Зарево”, Центральний союз українського студентства.

1956 року Осип із дружиною й дітьми виїхав до США, де возз’єднався з матір’ю та сестрою. Працював у лабораторії при лікарні Університету Джона Гопкінса в м. Балтиморі та на інших роботах, пов’язаних із хімічною промисловістю.

У Сполучених Штатах Зінкевич почав видавати україномовний журнал (згодом – газету) “Смолоскип”. А 1968 року заснував видавництво із такою ж назвою, яке спеціалізувалося на публікаціях самвидавних та заборонених творів з України, праць репресованих письменників тощо.

Видавництво послідовно підтримувало інакодумців і політв’язнів в Україні, видавало їх твори великими накладами українською, а також у перекладах іншими мовами.

У 1976 році Осип Зінкевич увійшов до Вашингтонського комітету Гельсінкських гарантій для України, що займався підтримкою та висвітленням діяльності Української Гельсінкської групи.

Після здобуття незалежності України родина Зінкевичів повернулася в Україну. У 1992 році до Києва переїхало й видавництво “Смолоскип”. Тут у 1998 році Зінкевич створив при видавництві Музей-архів українського самвидаву в Україні. 1997 року нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Благодійний фонд “Смолоскип” підтримує молодих літераторів та організовує щорічні семінари в м. Ірпені під Києвом.

Читайте також:

Помер єпископ УГКЦ Любомир Гузар