Дмитро Тимчук
військовий журналіст, керівник Центру військово-політичних досліджень, ординатор групи “Інформаційний спротив”, народний депутат України від “Народного фронту”
(FB)
Сьогодні – дев’ята річниця агресії Росії проти Грузії.
Україна відіграла в цій агресії особливу роль. Військово-технічна (не особливо афішована) допомога Тбілісі – це один момент.
Важливіша інша сторона – військово-політична складова, де Київ програв усе, що міг. Зокрема, в 2008 році він фактично ніяк не відреагував на те, що в Грузії проти агресії росіян використовували Чорноморський флот РФ, тобто за фактом територія України (Крим і Севастополь) стала одним із плацдармів для російської агресії. Тоді як міжнародне право говорить: якщо держава надає свою територію для агресії іншої держави проти третьої сторони, вона сама автоматично стає співучасником агресії.
Україна тоді проковтнула путінську авантюру проти Грузії та своєї, нав’язаної Москвою, ролі в цій війні, ЧФ РФ залишився в Криму. І незабаром уже сама Україна стала жертвою – за іронією долі, не без того ж ЧФ.
Історія не знає умовного способу. Але є урок: ні на який злочин Росії не можна в жодному разі заплющувати очі, де б він не стався.
Якщо хтось у світі думає, що нинішні українські події далеко і на путінські бузувірства з Кримом та на Донбасі можна закрити очі – скоро розкається. Яскравий і кривавий приклад того, на жаль, – сама Україна.
Читайте також:
Порошенко в Грузії домовився про координацію дій проти спільного агресора
і розповів особисту історію
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
