Три роки санкцій ЄС проти Росії: в чому вони полягають

 

Три роки тому, 31 липня 2014 року, Європейський Союз уперше запровадив секторальні санкції проти Росії у відповідь на порушення суверенітету України, незаконну анексію Криму та дії Москви на Донбасі.

У червні ц.р. в ЄС домовилися про чергове продовження цих санкцій ще на півроку.

Згідно з повідомленням Ради ЄС, це рішення було ухвалене після того, як канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон на саміті 22-23 червня поінформували лідерів ЄС про стан виконання мінських угод.

Відтак санкції проти Росії діятимуть до кінця січня 2018 року. “Німецька хвиля” нагадала, в чому вони полягають.

Економічні санкції

Обмеження ЄС стосуються російського військово-промислового комплексу та пов’язаних із ним технологій. Санкції містять заборону на продаж Росії зброї, військового оснащення й технологій.
У результаті дії таких обмежувальних заходів Росія, зокрема, не змогла придбати два французькі вертольотоносці типу “Містраль”. Кораблі згодом були перепродані військово-морським силам Єгипту.

До економічних санкцій належить і обмеження доступу російським державним банкам, державним підприємствам енергетичної галузі та військово-промислового комплексу до європейських ринків капіталів.

Також економічний блок санкцій торкнувся нафтогазового сектору. Він зокрема містить заборону на постачання технологій та обладнання для проведення розвідки й розробки нафтогазових родовищ російськими підприємствами.

Заборона на в’їзд та замороження рахунків

Цей аспект санкцій зачіпає близько 40 установ, підприємства та організацій і 150 фізичних осіб причетних до порушення територіальної цілісності України. До списку увійшли наближені до російського державного керівництва посадовці, представники Держдуми та Ради федерації РФ, політики та бізнесмени.

Окрім того, під санкціями опинились так звані “керівники” Криму, особи, причетні до діяльності самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” і низка незаконних воєнізованих формувань на Донбасі.

Дипломатичні заходи

У дипломатичній площині Росії доводиться миритися з неучастю в зустрічах провідних держав світу в форматі Великої вісімки (G8). Через санкції цей формат повернувся до попереднього, ставши Великою сімкою (G7).

У межах санкцій не проводяться саміти Росія-ЄС. На додачу, переговори щодо лібералізації візового режиму для громадян Російської Федерації призупинені і відкладаються на невизначений час.

Контрсанкції Росії й економічні наслідки

Росія відповіла на обмежувальні заходи ЄС контрсанкціями. У результаті європейські фермери втратили доступ на російський ринок, що вважався важливим для європейських виробників фруктів, овочів, молока й молочної продукції, а також м’яса та м’ясної продукції.
Аби відшкодувати завданих фермерам збитків, у Брюсселі вдалися до запровадження заходів підтримки. До аналогічних заходів вдалися й у Берліні, де теж вирішили підтримати з державної кишені німецьких виробників молока.

Як пише DW, думки європейських експертів щодо оцінки ймовірних збитків ЄС від санкцій щодо РФ і контрсанкцій розходяться. Експерти з французького Дослідного центру світової економіки звітують про недооотриманий країнами ЄС прибуток у 60,2 мільярда доларів (проаналізовано період з грудня 2013 року по червень 2015-го). Тоді як на думку аналітиків бельгійського Центру європейських політичних студій (CEPS), Євросоюз не зазнав значних економічних збитків через санкції щодо Росії, більшою мірою через переорієнтацію європейських виробників на інші ринки.

Читайте також:
Берлін сподівається, що Трамп не підпише ухвалені Конгресом санкції проти Росії

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: