Верховна Рада зі скандалом схвалила медичну реформу в першому читанні

Верховна Рада на ранковому засіданні 8 червня прийняла в першому читанні проект закону “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”, який поданий МОЗ та дає старт медичній реформі в Україні.

За проект №6327 з поправками голови Комітету ВР з питань соціальної політики Людмили Денисової та нардепа Андрія Шепка проголосували 227 народних депутатів. Причому після першого нерезультативного голосування спікер Андрій Парубій тричі мусив ставити питання про повернення до розгляду.

Проти законопроекту активно виступали фракції Радикальної партії Ляшка (“за” – лише Вітко і Корчинська), “Батьківщина”, “Опозиційний блок”.
Натомість допомогли коаліції голосами “Самопоміч” (24) і “Воля народу” (8).

Фракція РПЛ заблокувала трибуну, заявивши, що картки Анатолія Гіршфельда, Максима Микитася і Артема Вітка, яких не було у залі, проголосували.
“Опоблоківець” Ігор Шурма теж звинуватив коаліцію у “кнопкодавстві”, а “Батьківщина” оголосила, що надалі не братиме участі в голосуваннях, поки закон про медреформу не буде переголосовано.

Альтернативні проекти законів, зокрема від екс-міністра Олега Мусія, Рада не підтримала.

Доповідаючи із трибуни парламенту проект №6327, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун процитувала жінку, яка втратила доньку, бо в реанімації не було потрібного обладнання, та підтримала флешмоб під хештегом #вимагаю_медреформу.

“Щодня в Україні вмирає 1600 людей. Система, яка мала б їх рятувати – не працює… Прийнявши ці законопроекти ми проголосимо незалежність від української медичної системи від радянської спадщини”, – сказала Супрун.

В.о. міністра нагадала, що за роки незалежності було розроблено 21 законопроект про медичне страхування та змінилось понад 20 міністрів охорони здоров’я, а українців стало на 10 мільйонів менше.

“Ми можемо надалі шукати ідеальну модель, але руїна в нас зараз… Час говорити правду: в Україні немає безоплатної медицини. Ми даємо хабарі за все, навіть за пологи. Це все зміниться, ми перейдемо на нову систему”, – пообіцяла Супрун.

Голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець назвала законопроекти “киданням пацієнтів під танки”. За її словами, вони не потрапили до розгляду комітету.

“МОН і Кабмін за рік не спромоглися визначитися, що буде входити у базовий гарантований пакет медичної допомоги, скільки потрібно буде платити людям по співоплаті. Зараз ми даємо людям додаткові тарифи”, – сказала Богомолець.

Комітет охорони здоров’я підготував власний пакет законопроектів щодо реформування галузі медицини, який презентуватимуть 9 червня.

Читайте також:
“Година смерті” під Радою: парламент готується ухвалювати медичну реформу

Як передає прес-служба ВР, законопроектом 6327 передбачається визначити державні фінансові гарантії надання застрахованим особам необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування.

Проектом пропонується утворити центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку територіальні органи.

Згідно із законопроектом, у межах державного гарантованого пакета держава гарантує пацієнтам оплату за рахунок коштів Державного бюджету України в обсязі, встановленому законом, необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

5) паліативної допомоги.

При цьому держава гарантує пацієнтам повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та паліативної допомоги.

Проектом передбачається, що невід’ємною частиною державного гарантованого пакета є деталізований опис, у якому визначається перелік конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України, та обсяг такої оплати. В деталізованому описі також може зазначатися перелік видів медичних послуг та лікарських засобів, які не входять до державного гарантованого пакета та надання яких не підлягає оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.

До 1 січня 2020 року перелік медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням первинної медичної допомоги, що оплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, встановлюється згідно з порядком надання первинної медичної допомоги, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я; перелік медичних послуг, пов’язаних із наданням інших видів медичної допомоги, що оплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів. Тариф також затверджується Кабінетом Міністрів.

Після затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, але не пізніше 1 січня 2020 року, деталізований опис схвалюватиметься Кабінетом Міністрів та затверджуватиметься Верховною Радою України у складі проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з проектом, пацієнти зобов’язані оплачувати за рахунок власних коштів чи забезпечувати оплату за рахунок коштів добровільного медичного страхування та інших джерел тариф співоплати у разі часткової оплати за рахунок коштів Державного бюджету України медичних послуг та лікарських засобів, наданих такому пацієнту.

Законопроектом передбачається, що Кабінет Міністрів може збільшувати тариф покриття та коригувати розмір тарифу співоплати за умови збільшення загального обсягу видатків на медичні послуги та лікарські засоби за державним гарантованим пакетом, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Для всієї території України встановлюються єдині тарифи для реімбурсації та оплати медичних послуг та лікарських засобів, які надаються пацієнтам згідно з деталізованим описом. До 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. З 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених державним гарантованим пакетом в деталізованому описі, затвердженому Верховною Радою України.

Проектом пропонується встановити, що фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім закладів охорони здоров’я, передбачених переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів, за рахунок коштів Державного бюджету, крім оплати медичних послуг та лікарських засобів в межах державного гарантованого пакета, після 1 січня 2020 року не здійснюється.

Документом визначено права та гарантії окремих категорій населення на безоплатне або пільгове медичне обслуговування, лікарські засоби чи вироби медичного призначення, що не входять до державного гарантованого пакета, реалізуються згідно із законодавством, що регулює такі відносини, за рахунок відповідних джерел фінансування (Закони України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” тощо).

Проектом пропонується, що постачальниками медичних послуг можуть бути заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів.

Згідно з проектом, лікар з надання первинної медичної допомоги провадить свою діяльність як фізична особа-підприємець, яка одержала відповідну ліцензію в установленому законом порядку та особисто надає первинну медичну допомогу, або як працівник такої фізичної особи підприємця чи закладу охорони здоров’я.

Проектом передбачається визначити, що порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я затверджується Кабінетом Міністрів з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Контроль за дотриманням законодавства про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів здійснюють центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до закону.

Законопроектом пропонується утворити Раду пацієнтського контролю. Порядок утворення та діяльності, а також персональний склад Ради пацієнтського контролю затверджується Кабінетом Міністрів.

Законопроект прийнято з пропозиціями профільного комітету щодо:

перегляду положень статей 7 та 12 проекту, якими передбачені зобов’язання пацієнтів оплачувати за рахунок власних коштів тарифу співоплати у разі часткової оплати за рахунок коштів Державного бюджету України медичних послуг та лікарських засобів, наданих такому пацієнту;

вилучення частини другої статті 8 та статті 9 проекту, якими центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів набуває спеціальний статус та встановлюється порядок призначення голови цього центрального органу виконавчої влади;

доопрацювання Прикінцевих та перехідних положень проекту, зокрема норм:

пункту 8 щодо припинення після 1 січня 2020 року фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім закладів охорони здоров’я, передбачених переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, крім оплати медичних послуг та лікарських засобів в межах державного гарантованого пакета;

підпункту 1 пункту 10, яким вносяться зміни до частини восьмої статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачивши, що держава забезпечує створення і функціонування системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування населення;

врахування вимог нормо-проектувальної техніки, дотримання принципу юридичної визначеності термінології;

врахування при доопрацюванні до 2 читання окремих положень альтернативного законопроекту №6327-1.