Помер Борис Олійник

У неділю, 30 квітня, після тривалої хвороби помер відомий український поет і громадський діяч Борис Олійник. Про це повідомив у “Фейсбуці” журналіст Михайло Маслій.

“30 квітня о 11 годині 45 хвилин на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби спочив у Бозі легендарний український поет Борис Олійник… Царство Небесне”, – написав Маслій.

Борис Олійник — поет, перекладач, автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами.

Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опубліковано в 1948 році. Перша збірка його лірики — «Б’ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета нині — понад сорок книг. Найвідомішими вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Олійник колись сформулював своє життєве і мистецьке кредо так: “Писати, як живеш, а жити, як пишеш”.

Борис Ілліч Олійник також був громадським і компартійним діячем. Дійсний член НАНУ, багаторічний голова Українського фонду культури. Герой України (2005).

Обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — заступник Голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР).
У 1980—1991 депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури.
Депутат Верховної Ради України 1—4-го демократичних скликань (1992—2006) від КПУ.
Надалі вийшов із Компартії, балотувався до ВР у складі Блоку Олійника і Сироти.

Був членом КПРС з 1961 року. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1981-1990 р. Член ЦК КПУ у 1990-1991 р. Член ЦК КПРС у 1990-1991 р.

5 липня 2010 року указом президента України Віктора Януковича Бориса Олійника було призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.