Зоран Комар: Психолог є “добрим духом” армії, який знає всі секрети

Колишній головний психолог збройних сил Хорватії, головний тренер проекту “Психологічна стійкість воїна” – про специфіку психологічної роботи у військах

За останні півроку, у вересні-березні, 700 психологів Збройних сил України пройшли навчання в рамках проекту “Психологічна стійкість воїна”. Курс складався із 29 тренінгових циклів. Особливістю навчання стало те, що програма була підготовлена з урахуванням досвіду європейських армій.

Тренінгова програма “Психологічна стійкість воїна” була реалізована завдяки фінансовій підтримці посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Подолання соціальних наслідків конфлікту на Донбасі та незаконної анексії Криму за допомогою державних структур в Україні й громадянського суспільства”, який впроваджує канадська неурядова організація Stabilization Support Services.

Новинарня” мала можливість поспілкуватися із Зораном Комаром – провідним тренером проекту, колишнім головним психологом збройних сил Хорватії.
З ним і говоримо про особливості становлення психологічної служби, специфіку роботи психолога у війську та досвід праці із душею воїна в інших арміях.

розмовляла: Олена Ярошенко

  • Зоране, я так розумію, що українська військова психологія йде шляхом, який уже пройшли армії Європи. Як відбувалося становлення психологічної служби в армії Хорватії?

Хорватські солдати, 1991. Фото: Patrick Baz, Getty Images

– Хорватська військова психологія створювалася і розвивалася в умовах війни, впродовж боротьби за незалежність у першій половині 1990-х років. На початку військового конфлікту до хорватської армії добровільно записалися цивільні психологи (в тому числі велика кількість жінок) без попереднього військового досвіду, але з патріотичною мотивацією та готовністю вистояти в тяжких умовах.

Намагаючись допомогти дедалі більшій кількості військових, які опинилися у скрутній ситуації, хорватські психологи не обмежилися роботою у штабах, навчальних центрах та в тилу, а з самого початку війни в складі окремих підрозділів брали участь в активних бойових діях.

Можна сказати, що хорватська військова психологія розвивалася “знизу догори”, завдячуючи попередньо створеній мережі штатних психологів, які своєю роботою та досвідом визначили подальший розвиток окремих спеціалізованих військово-психологічних центрів.
Зокрема, такі було створено у військово-повітряних силах (для відбору військових пілотів), у військово-морському флоті, військовій академії (кафедра військової психології), а також у міністерстві оборони, де створено відділ військової психології як центральний керівний орган військово-психологічної служби.

  • Які обов’язки покладено на штатного військового психолога в ЗС Хорватії?

– У нас військовий штатний психолог відповідає за консультування командирів щодо так званого людського фактору, системне спостереження за психологічною бойовою готовністю рядових бійців, окремих частин та підрозділів, проведення відбору від час прийняття новобранців чи кандидатів на окремі військові посади. Окрім цього, він відповідає за постійне навчання командування й інших представників підрозділів, а також за програму психологічної підготовки до бойової діяльності та недопущення надзвичайних подій і небажаних проявів у колективі.

Проте штатний психолог насамперед відповідальний за комунікацію з людьми, обговорення їхніх проблем, за надання допомоги і порад.

  • Тобто потреба “поговорити” дуже важлива і для людей у погонах?

– Потреба людей у спілкуванні, “бідканні” та знятті накопиченої напруги під час війни – все це є необхідним. Штатний армійський психолог відіграє роль помічника, він дає розраду та втішає, а через постійні контакти з військовими може систематично спостерігати за станом бойового духу окремих підрозділів (рот, батальйонів) та армії в цілому.

Психолог є “добрим духом” армії, який знає всі секрети і слабкості її солдатів та намагається їм допомогти, не забуваючи при цьому про військові цілі та загальний настрій і готовність армії їх досягати.

  • Від психолога інколи вимагають бути просто чарівником…

– Психологія досі сприймається як відносно молода наукова дисципліна, щодо якої існує багато викривлених понять. Таке помилкове сприйняття починається від тверджень, що кожна людина сама собі найкращий психолог (подібно до того, як деякі чоловіки вважають себе суперзнавцями футболу). Від тверджень, що психологічні знання отримують шляхом набуття життєвого досвіду (чим ти старший за віком, тим кращий психолог). Що все й так наперед визначено зірками (достатньо розумітися на астрології). Що психологи є ще одним “підвидом” лікарів, які займаються психічними розладами та хворобами (плутають із психіатрами) – і аж до страшних уявлень про психологів як про осіб з надлюдськими здібностями, за допомогою яких вони можуть читати думки, і яких треба уникати.

Тренінг з удосконалення фахової підготовки офіцерів навчального Центру ВМСУ проводить Зоран Комар (у центрі).
Фото МОУ

Оскільки військові психологи тісніше працюють зі всіма прошарками суспільства, ніж їх колеги з цивільного сектора, їх роль також є і просвітницькою: пояснити та навчити військових, чим психологія є і чим не є, які вона має цілі та можливості, а також, чим вона обмежується. Тобто які саме очікування від військової психології можна вважати нереальними чи важко здійсненними.

Читайте також:
Фахівець ЗС Хорватії керує тренінгами
із забезпечення психологічної стійкості воїнів півдня України

  • Українські військові фахівці дуже часто шанобливо посилаються на досвід ізраїльських колег. Що ви думаєте про методи роботи ізраїльських психологів?

– Вони справді дієві й варті вивчення.

Хоча до служби в ізраїльській армії військові психологи залучалися від дня заснування держави у 1948 році, значні зміни сталися після війни у 1973 році, в результаті якої ізраїльтяни через несподіваний напад арабських військ зазнали психічних стресів. Військово-психологічна служба після цього була реорганізована та заснована на роботі штатних армійських психологів всередині генерального штабу. В кожну ізраїльську бригаду було відряджено два, а в дивізію – шість психологів. До їх завдань входило вивчення настроїв у підрозділах та інформування командування до, під час та після важливих військових операцій. Повідомляли також і військово-психологічний відділ генштабу. Окрім профілактики психічних розладів, штатні психологи відповідали за постійне спостереження щодо окремих індикаторів психічної бойової готовності військових.

Ця система вперше була випробувана у 1982 році під час ізраїльської інтервенції в Лівані. Така система уможливила інформування генштабу протягом 24 годин щодо настроїв в окремих підрозділах.

Тоді було показано відмінні результати, і тодішній міністр оброни Ізраїлю зазначив, що “ізраїльська секретна зброя для забезпечення максимальної бойової ефективності походить від обмеженого джерела робочої сили”, а ізраїльська модель штатних психологів достатньо революційна і варта вивчення іншими державами.

  • Що найважливіше, на вашу думку, в роботі військового психолога?

– Штатний армійський психолог – це особа, якій довіряють. Якщо психолог каже неправду, дає нездійсненні обіцянки чи порушує кодекс етичної поведінки, він дуже швидко втратить довіру військових та не зможе виконувати свою роботу.

Етичність роботи штатного психолога навіть важливіша за його професіоналізм: недостатні знання в армії легше пробачають, і вони можуть бути надолужені активною підготовкою.

Читайте також:
Павло Славинський. Коваль-психолог прийшов з війни

Війна за ветерана.
Як суспільство й держава борються за психологічну адаптацію учасників АТО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна