“У будь якому процесі має бути прогрес”, – доброволець Подолянин про перехід на контракт у ЗСУ

“Підйом о шостій ранку, руханка, сніданок і заняття цілий день…”

Так описує свій день Олександр Карась, друг “Подолянин”, про якого розповідає прес-центр штабу АТО.

Зараз він навчається на офіцерських курсах в Академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного, що у Львові. Втім, Подолянин – дуже незвичайний курсант. Йому 48. За плечима – Піски, Донецьке летовище, Світлодарська дуга… Командування першою штурмовою ротою ДУК “Правий сектор” і посада начальника штабу 5-го батальйону ДУК.

Влітку 2016 року Олександр Карась, разом із десятками хлопців, що пішли за своїм незмінним командиром, підписав контракт із ЗСУ. Так молодший сержант Карась став командиром мінометної батареї першого батальйону 54 ОМБр.

“У будь-якому процесі має бути прогрес”, – пояснює командир рішення “легалізуватися”.

Стосується це просте правило і його рішення навчатися, ніколи не відмовлятися від можливості отримати нові знання.
“Це вже третя моя «учєбка»”, – сміється Подолянин, який до Майдану та війни був приватним підприємцем.

Незабаром він знову повернеться на передову. Говорить про свою справу з любов’ю:

“У мінометки на «передку» є два види готовності – «черговий режим» і, власне, робота. Розрахунки готові по першій команді і вдень, і вночі працювати по заданих цілях. Якщо орки” починають смикатись у бік наших позицій – за дві-три хвилини отримують по зубах. А потім уже традиційно запрошують «режим тиші».
Кожну ніч пробують нас «на слабо», тому хлопці й сплять, не роздягаючись… Всі вони вже пройшли бойове хрещення, всі працювали під вогнем ворожих батарей, але ніхто не злякався. Бо кожен розумів, що від них залежить життя їхніх побратимів”.

Як повідомляла “Новинарня“, 14 березня в Україні вперше відзначили День добровольця.

Читайте також:

Штаб АТО відмовляється зараховувати загиблих добровольців до втрат ЗСУ. Фото полеглих бійців ДУК