Ув’язнений в Криму Чийгоз виступив зі зверненням до влади в Києві з приводу роковин окупації

Адвокат Микола Полозов, який веде в суді окупованого Криму справу першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, у четвер, 23 лютого, зачитав у Верховній Раді лист свого підзахисного, приурочений до третьої річниці окупації Криму Російською Федерацією.

Звернення Чийгоза до керівництва України було зачитане під час презентації доповіді міжнародної експертної групи про події в Сімферополі 26 лютого 2014 року, за участь в яких окупаційна влада РФ ув’язнила заступника голови Меджлісу.

Наводимо повний текст листа:

Звернення заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу, українського і кримськотатарського політв’язня, в’язня совісті — Ахтема Чийгоза

Розглядаючи події 26 лютого 2014 року, необхідно говорити про всі проблеми, що передували окупації Криму Росією. Про тих політиків, громадських діячів, політологів, політичніих партії, громадські утворення, журналістів, телекомпаніяї, які розглядали Крим як місце для реалізації своїх політичних, комерційних, особистісних амбіцій і цілей. І на тлі цих дрібних людців, яких абсолютно не турбувала доля Криму як регіону, різко виділялися кримські татари, які за подібне ставлення називали вищеперелічених «тимчасовими правителями».

Нас ніколи не залишало почуття (у чому згодом ми мали рацію), що кожен із них, у міру своїх можливостей «зґвалтувавши» Крим, «звалить» за першої ж можливості з настільки «улюбленого, такого прекрасного та унікального» півострова. З таким ставленням, з таким дріб’язковим внутрішнім світом, по суті своїй, будучи «баригами», причому продаючи і честь, і гідність, і совість, не маючи ніякого відношення до таких високих моральних понять, як Батьківщина, патріотизм, почуття обов’язку, відповідальності. Ми ж ставили високі цілі — політичні, економічні, соціальні, незважаючи на всі труднощі, які нас оточували. Ми бачили і бачимо розвиток Криму, нашої Батьківщини, як успішного, привабливого регіону. І ні на хвилину не ставили під сумнів територіальну цілісність України і належність до громадянства. Альтернативу ми не розглядали.

Ось на таких базових принципах ми розійшлися. По один бік — політична сила, орган національного самоврядування — Меджліс кримськотатарського народу, по інший — «бариги», які називають себе «політичною елітою Криму».

Невідповідність цим принципам, небажання відмовлятися від своєї низької суті, використання так званої «російської теми» призвело до того, що в політичній боротьбі всі 25 років, а деякі і сьогодні, у тій чи іншій мірі виставляли кримських татар дестабілізуючим фактором, спекулювали на їх право на свою історичну Батьківщину, виставляли релігійну приналежність до ісламу як загрозу і весь цей час намагалися так чи інакше вплинути на нашу політичну монолітність. І це стосувалося всіх політичних сил у Криму.

Поява кримських татар в органах влади, у структурах МВС, СБУ, прокуратури і т.д. настільки дратувала існуючу владу, що придумувалися мерзенні приводи у відмові при призначеннях — такі, як нібито неконкурентоспроможність, виділення однієї етнічної групи, а часом просто національна приналежність.

Не хочеться опускатися до персоналій, але доведеться… Хіба перший «майдан Януковича» проти Помаранчевої революції 2004 року на площі Леніна перед Радою міністрів Криму не Куніцин (екс-прем’єр Криму, зараз – народний депутат України від БПП – “Н”) організував, використавши так звані формування козацтва, афганців і будь-який інший набрід? А його «шістки» оскаженіло гасали по Криму з закликами, які використовувалися і у переддень 26 лютого 2014 («не допустимо фашизм» і т.д.). А новопризначений представник демократичних сил України Матвієнко (екс-прем’єр Криму, зараз – народний депутат України від БПП – “Н”) висунув теорію конкурсу при призначенні керівництва районами в Криму.

А як не згадати епопею виділення землі під Соборну мечеть на чолі з головою Верховної Ради Криму (від “Регіонів”) Гриценком, деяких відомих членів Партії регіонів, які, спекулюючи на релігійних почуттях, погіршували поділ між різними релігійними і національними групами?

На жаль, таких прикладів багато — коли використовували населення Криму, обманюючи, спекулюючи, фактично розпалюючи міжнаціональну ворожнечу для досягнення своїх особистих цілей. Ми ж, кримські татари, шукали союзників, і в основному в Києві, щоб вплинути на ці небезпечні процеси.

Наш лідер Мустафа Джемілєв закликав нас із розумінням ставитися до тих труднощів, з якими зіткнулася незалежна Україна. І ми більшу частину проблем намагалися вирішити самі або жити з ними, чекаючи, коли Україна зміцніє, стане повноцінним членом Європейського Союзу, буде прихильна міжнародним нормам, правам, свободам, що, природно, позначиться на вирішенні наших, у першу чергу, політичних вимог.

Говорячи про негатив минулого, я думаю про те, щоб не допустити цього в сьогоденні та майбутньому. І закликаю довіритися в розробці необхідних заходів щодо Криму і прислухатися, у першу чергу, до Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, які завжди вміли нести відповідальність за долю Криму, і до інших чесних, що не заплямували себе своїм минулим, людей.

26 лютого, через 3 роки, відкладання вирішення питань, пов’язаних із окупованим Кримом, його статусом (Кримськотатарська національна автономія), вже неприпустимо! Незважаючи на ті труднощі, в яких опинилася сучасна Україна, ми не повинні залежати від думки політиків, які займаються баригуванням. Наші дії повинні бути консолідовані по всьому світу, а українські політики, депутати, президент України зобов’язані взяти на себе відповідальність і прийняти відповідні рішення.

P.S. Прийміть це звернення не як докір, а як слова людини, більше 2 років сидить у СІЗО тільки за те, що відстоюю свої принципи і відмовився йти на будь-які угоди, що порочать мою гідність і честь, гідність мого народу та України в цілому.

Ахтем Чийгоз

22 лютого 2017 року

СІЗО, м.Сімферополь”.

Переклад – агентство “Кримські новини”

Нагадаємо, Російська Федерація окупувала Крим у лютому-березні 2014 року, назвавши сфальсифікований референдум 16 березня «волевиявленням кримчан з приводу приєднання до РФ». Світове співтовариство не визнало Крим російським і запровадило низку економічних та політичних санкцій проти Росії та окупаційної адміністрації.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.

26 лютого є Днем опору окупації Криму Росією. Ця дата фіксує в пам’яті людей події, що передували захопленню частини української території, — зокрема, багатотисячний мітинг під стінами парламенту Криму, на якому активісти, головним чином кримські татари, намагалися не допустити голосування за призначення незаконного «референдуму», пізніше проведеного окупантами під дулами автоматів і який став формальним виправданням анексії півострова.

Згодом окупаційна влада порушила кримінальну справу за фактом «масових заворушень» 26 лютого 2014 року і початку притягати проукраїнських учасників мітингу до кримінальної відповідальності. У так званій справі «26 лютого» проходить ціла низка кримськотатарських активістів, включаючи заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, який перебуває в СІЗО.

Читайте також:
День окупованого Криму у Верховній Раді:
діти на трибуні, ярмарки, фотовиставки

Невідома доля 11 татар, заарештованих у Криму напередодні