На Прикарпатті ховають загиблого в АТО капітана Сенюка. Останнє відео від нього: “Я повернусь…”

 

На свято Водохреща, 19 січня, на Прикарпатті проводять в останню путь загиблого на Донбасі військовослужбовця Збройних сил України, 45-річного офіцера Віталія Сенюка.

Як анонсує фейсбук-спільнота “Остання шана”, о 10:00 в Домі молитви Івано-Франківська (вул. Мочульського, 1) відбудеться прощання та служба Божа за загиблим.
Поховають героя на Алеї Слави міського кладовища Івано-Франківська в селі Чукалівка.

Як повідомляла “Новинарня“, капітан Віталій Сенюк загинув 14 січня близько 15:30 неподалік від села Новоолександрівка (Попаснянський район Луганської області).

Машину начальника розвідки одного з батальйонів 24-ї бригади бойовики обстріляли з протитанкового ракетного комплексу.

Батько трьох дітей загинув на місці.

Віталій Дмитрович Сенюк народився 8 липня 1971 року в селі Острівець (Городенківський район Івано-Франківської області).

Закінчив Ачинське військово-авіаційне технічне училище за фахом “старший технік літаків”. 20 подальших років віддав військовій службі. 2010 року вийшов на пенсію. В останні роки проживав із сім’єю в Івано-Франківську.

В 2014 року, коли розпочалася війна на Сході, незважаючи на перенесену важку операцію, пішов добровольцем на фронт. Був коригувальником вогню мінометної батареї. Пліч-о-пліч зі своїми солдатами офіцер Сенюк пройшов “гарячі точки” АТО. 2016 року підписав контракт і продовжив службу в складі 24 омбр. Був заступником начальника штабу, начальником розвідки механізованого батальйону.

У Віталія залишилися батьки, молодший брат, дружина та троє дітей.

Спогади про воїна зібрало франківське видання “Галка”.

Волонтер, керівник тернопільського Центру розвитку особистості “Шлях успіху” Олег Кушнір:
“Я його називав добряк, оскільки людина з великим серцем, знаю його більше десятка років – ніколи не бачив, щоб вік конфліктував з кимось.
Коли бачив його на Миколая в грудні, Віталій був втомлений, переживав за хлопців, бо якраз була Світлодарська дуга, і “диверсійки” лазили щоночі.
Ніколи нічого не просив, а завжди задовольнявся всім, що є. Тоді дуже хвалив армію за те, як порівняно з 2014 роком забезпечені. Ніколи не відсиджувався в штабі – пліч-о-пліч був з побратимами.
Я питав його – коли наступне звання? Він же просто посміхався, не рвався за званнями.
Завжди був жертовний і глибоко віруючий. Чудовий сім’янин і батько, завжди радо зустрічав у Франківську…
При останній зустрічі говорили про те, що синдром війни затягнув з головою і що буде до перемоги”.

Віталій Сенюк багато років прожив у Коломиї. А вже на фронті познайомився з мобілізованим земляком, нині заступником міського голови Коломиї Володимиром Бойцаном.
Той згадує: “Спокійний, виважений, фаховий, дуже порядний чоловік. Таких у наш час дуже мало. Для мене на фронті було важливо зустріти людину, яка по моїх критеріях підходила до поняття “Людина”. А спокоєм своїм надавав впевненість…
В АТО я був керівником взводу мінометної батареї, з грудня 2014-го ми разом служили, часто працювали, він був нашим коригувальником. Тоді була чи не найбільш вдала робота батареї. Настільки фахово він проводив коректування вогню, він свою роботу робив дуже добре. Навіть жив з нами в “батарейці”, багато їздив по сектору”.

Не стримує емоцій у соцмережах від втрати батька донька Віталія – Юлія Сенюк:
“Сьогодні моє серце плаче і розривається від втрати всього мого життя… Найдорожча людина, котра три роки десь далеко на війні воювала за Україну, за наш мир і спокій, за кожного з нас, котрого весь цей час я не бачила…(( І тут вночі в наш дім прийшла звістка, що його вбили. Його немає. Татку… Я так люблю Тебе…
Востаннє він говорив, що пишається своїми дітьми, що я завжди його маленька донечка. Я не можу описати всю цю тугу, весь біль, який зараз переживаю…”

…Останнє відео, яке Віталій прислав своїй дочці, мало назву “Я повернусь”.

Читайте також:

Загиблі герої грудня: імена й портрети

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: