“Аеропорт ламався разом із моїм світоглядом”, – журналістка

 

Ксенія Пантелєєва
журналістка, переселенець із Донецька

(FB)

– Слишала, наші вродє взяли аеропорт, – втомлено зітхає сусідка.
– Та скоро наші атабьют назад, – каже друга та плює насіння на землю. Байдуже переходять на розмову про ціни на харчі.

2014-2015. Новини показують цілими днями одне й те саме. П’ять-шість разів на день Донецький аеропорт ставав то “наш”, то “не наш”.

А потім ДАП не витримав. Забагато сил та життів поховав під собою цей незрозуміло чий бетон.

Я бачила це. Аеропорт ламався разом із моїм світоглядом. За час моєї журналістики історії “кіборгів” вражали найбільше.
Пам’ятаю перші знайомства. Вони закінчувались моїм слізним “дякую” та мовчазними обіймами або “вибач, що не змогли” від військових.

Минуло вже два роки. Наші брати спочивають у Вальгаллі. Летовища немає. Донецьк ледве дихає. Але ця боротьба не була такою, що “не змогли”. Ні, хлопці, ви змогли. Вистояли. З цього все почалося. З вас.

Бетон не вистояв. Ну і біс з ним! Побудуємо нове летовище. Головне – усвідомити й пам’ятати.

Дякую. Знову дякую, що показали, як боротися за своє. І пробачте, що не навчились цінувати.

Читайте також:

У Києві почали відзначати другі роковини боїв у Донецькому аеропорті. ВІДЕО

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: