Реабілітовані державою. Держслужба ветеранів і Генштаб прозвітували про психологічну роботу з АТОвцями

 

Новинарня” продовжує тему важливості психологічної реабілітації та адаптації учасників бойових дій після їх повернення з війни (в Україні відомої також як “антитерористична операція”).

У грудні ми надіслали профільним відомствам запити щодо того, як відбувається робота в цьому напрямі у нашій державі.
Реакцію Міністерства охорони здоров’я можна прочитати у великому матеріаліНовинарні“Війна за ветерана…”. А після новорічно-різдвяних свят надійшло ще дві відповіді, які наводимо нижче.

автор: Леся Шовкун

Цифровий оптимізм

Зокрема, ми запитували: скільки учасників АТО пройшли психологічну реабілітацію протягом 2016 року та загалом із початку бойових дій (травня 2014 року)?

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції у листі за підписом першого заступника голови Ігоря Мальцева повідомила, що впродовж 2015 року за бюджетною програмою психологічну реабілітацію пройшли 4,8 тисячі учасників АТО, а в 2016 році – майже 5,9 тисячі.

“Крім того, в центрах соціально-психологічної реабілітації населення, що належать до сфери управління Служби, у 2015 році зареєстровано понад 5,5 тисячі відвідувань учасників АТО і понад 5,5 тис. членів їхніх родин, за 11 місяців 2016 року – понад 9 тис. і 9,3 тис. осіб відповідно”, – додали у відомстві.

Генеральний штаб ЗСУ у відповіді на аналогічний запит наводить ще більш оптимістичні дані. За даними ГШ, заходами психологічної реабілітації охоплено понад 43 тисячі військовослужбовців.

Із них 27 161 особа вже пройшла таку реабілітацію, а ще 962 військовослужбовців – учасників АТО її проходять.

Окрім того, як повідомляє Генштаб, “3455 осіб пройшли лікування у психіатричних відділеннях госпіталів, 16 037 – у шпиталях ветеранів війни (проходять – 392), а 6571 учасників АТО – в санаторіях-профілакторіях”.

Варто зазначити, що Держслужба учасників АТО працює з демобілізованими і звільненими з війська громадянами, тоді як Генштаб оперує даними та займається чинними військовослужбовцями ЗСУ.

За інформацією Держслужби, наданою їй обласними держадміністраціями, психологічну допомогу учасникам АТО надають понад 200 закладів охорони здоров’я та соціального захисту. Це переважно обласні психіатричні лікарні, психоневрологічні диспансери, реабілітаційні відділення обласних та районних лікарень, обласні госпіталі інвалідів і ветеранів війни, а також відділення санаторно-курортних закладів та відповідні фахівці центральних районних лікарень.

Крім того, соціальну і психологічну допомогу учасникам АТО надають 5 центрів соціально-психологічної реабілітації населення, що належать до сфери управління Держслужби й функціонують у м. Боярка, смт Іванків, смт Бородянка, м. Славутич Київської області та м. Коростень Житомирської області.

За бюджетною програмою послуги з психологічної реабілітації учасникам АТО у 2015 та 2016 роках надавали 16 реабілітаційних установ.

Читайте також:
Лавровий хист. Життя після Котла

Координація погана, єдиної державної програми немає… Але все буде?

Якщо в семи няньок дитя без ока, то однією з перешкод на шляху до ефективної психологічної реабілітації бійців є, м’яко кажучи, незадовільна координація між різними відомствами, що займаються ветеранами. Ідеться щонайменше про три структури: Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я та Держслужбу в справах ветеранів та учасників АТО.

Як підтвердили нам у Держслужбі, “у процесі організації у 2015 році психологічної реабілітації учасників АТО” там зіштовхнулися з низкою проблем, що перешкоджають ефективній реалізації відповідної бюджетної програми.

Серед іншого це й “недосконала координація цього питання між зацікавленими центральними органами виконавчої влади, неефективна координація діяльності як вітчизняних реабілітаційних установ, так і міжнародного співробітництва у цій сфері”.

“Саме тому в 2015 році Служба звернулася до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо створення Національного центру психологічної реабілітації, який виконуватиме міжвідомчі і міждисциплінарні функції діагностичного, науково-практичного, навчально-методичного, інформаційного характеру, стане координаційним центром для мережі відповідних регіональних і місцевих реабілітаційних центрів”, – інформують у відомстві, яке покликане опікуватися ветеранами-АТОвцями.

У квітні 2016 року віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко доручив Мінсоцполітики, МОЗ та Держслужбі підготувати проект урядового акта про створення Національного центру з питань психологічної реабілітації.
Наразі Мінсоцполітики і МОЗ вирішують організаційні питання щодо створення і підпорядкування цієї установи.

Читайте також:
Новий рік ветеранів АТО у “Бандерівському схроні”

Як інформувала “Новинарня“, про свою ініціативу в цьому напрямі нам повідомило й Міністерство охорони здоров’я.
У відповіді МОЗ ішлося про створення Національного інституту психічного здоров’я та психологічної реабілітації, який би координував і надавав інформаційну та методичну підтримку психологам і психотерапевтам.

Нагадаємо також, що відповідно до розпорядження Кабміну від 31 березня 2015 р. № 359-р затверджений та виконується План заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції.

Читайте також:
“Без броні”: по психологічну допомогу почали звертатися значно більше демобілізованих

Скільки виділив держбюджет

У 2016 році коштом Державного бюджету реалізувалася вже згадана вище бюджетна програма, що має назву “Заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням”.

Крім того, на регіональному та місцевому рівні реалізуються власні програми соціального захисту учасників АТО, які передбачають у тому числі й надання психологічної допомоги їм та членам їхніх сімей.

Проте, як наголошують у Держслужбі з питань ветеранів, реалізація таких регіональних програм відбувається не повною мірою – зокрема й через відсутність відповідної державної цільової програми.

Проект концепції такої програми – медичної, фізичної, психологічної реабілітації та соціальної реадаптації учасників АТО на період до 2020 року  – розроблений робочою групою при Мінсоцполітики. Після доопрацювання з урахуванням зауважень профільних фахівців його вже готують до подання на розгляд Кабміну.

Як повідомили “Новинарні” у Держслужбі з питань ветеранів і учаснкиів АТО, в Державному бюджеті на 2016 рік на заходи з психологічної реабілітації учасників АТО в рамках бюджетної програми було виділено 49 мільйонів 997 тисяч гривень.

“Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено фінансування напрямку бюджетної програми в тому ж обсязі“, – інформує Держслужба.

У відповіді з Генштабу читаємо про закладені суми в кошторисі 2017 року:

“За інформацією Міністерства соціальної політики, у державному бюджеті на 2017 рік передбачено видатки на реалізацію соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед учасників АТО та сімей загиблих в обсязі 670 536,6 тис. грн. З них зокрема на «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників АТО та забезпечення постраждалих санаторно-курортним лікуванням» – 107 623,8 тис. грн.”.

Читайте також:
Бюджет-2017: скільки грошей виділили Збройним силам
та іншим силовим структурам

Як допомагає закордон

На запитання “Новинарні“, яку допомогу у вирішенні проблем щодо психологічної реабілітації учасників АТО надають іноземні держави й організації, від Держслужби з питань ветеранів ми отримали таку відповідь:

“У травні 2015 року завдяки співпраці Служби з посольством Держави Ізраїль в Україні у Києві досвідченими ізраїльськими фахівцями Моті Пікельнером та Гілою Петровою (Хайфа, Ізраїль) проведено тренінг для психологів та психотерапевтів «Теорія та практика надання психологічної допомоги особам, що постраждали під час бойових дій, та їхнім сім’ям». Також у 2015 році за кошти Фонду Східна Європа було придбано спортивне обладнання для 5 центрів соціально-психологічної реабілітації, що належать до сфери управління Служби.

Мінсоцполітики в галузі психологічної реабілітації учасників АТО співпрацювало з Координатором проектів ОБСЄ в Україні, зокрема у 2016 році реалізувало проект «Відповідь на загрози соціальній безпеці в Україні в умовах конфлікту», в рамках якого розроблявся проект Порядку організації психологічної реабілітації та психологічного супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення”.

У Генштабі виявилися більш лаконічними (наводимо відповідь дослівно):

Проходять або пройшли психологічну реабілітацію за кордоном – 136 військовослужбовців.
Довідково: ФРН – 18, Грузія – 15, Румунія – 3, Угорщина – 3, Литва – 32, Естонія – 5, Австрія – 2, США – 7, Великобританія – 1, Польща – 3, Словаччина – 1, Ізраїль – 1, Хорватія – 45″.

Читайте також:
Міноборони оприлюднило статистику лікування поранених за рік

На допомогу сім’ї в коштів не передбачено

Як наголошують фахівці з психологічної реабілітації учасників бойових дій, надзвичайно важливо проводити роботу не лише із самим бійцем, а й із його сім’єю.
Причому ще до повернення воїна додому – щоб сім’я знала, на що чекати він того/тієї, хто повернувся з війни (а вона змінює людину) і як разом подолати проблеми в спілкуванні та взаємопорозумінні, якщо вони виникнуть.

Тому в своїх запитах ми поставили запитання: чи ведеться психологічна підготовча робота з членами родин військовослужбовців у період, коли вони ще не звільнилися з лав армії та беруть участь в АТО?

“Необхідність забезпечення потреб у соціальному обслуговуванні та психологічній підтримці членів сімей учасників АТО, членів сімей загиблих та зниклих безвісти учасників бойових дій є беззаперечною”, – визнають у Держслужбі з питань ветеранів.

Читайте також:
Павло Славинський. Коваль-психолог прийшов з війни

“Крім того, до реабілітаційних заходів має включатися сімейне консультування, а залучення до реабілітаційного процесу членів родини безумовно сприятливо позначається на результатах реабілітації”, – додають у відомстві.

Проте в Міністерстві соціальної політики цю позицію , схоже, не поділяють. Принаймні у відповіді з Держслужби зазначається, що Мінсоцполітики не підтримало відповідні пропозиції, надані йому “ветеранським відомством” під час підготовки першої редакції змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих учасників АТО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 31.03.2015 №221.

Тож вищезгаданою бюджетною програмою надання відповідних послуг членам сімей учасників АТО, загиблих та зниклих безвісти не передбачено.

“Разом із тим у такому форматі (робота з родиною бійця з моменту його мобілізації, під час перебування у зоні проведення АТО, після демобілізації) працюють центри соціально-психологічної реабілітації населення, що належать до сфери управління Служби, які надають психологічні і соціальні послуги на рівні громади”, – додають у Держслужбі.

Окрім того, відповідно до постанови Кабінету міністрів від 17.07.2015 №495 “Про внесення змін до Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді”, психологічну підтримку як учасникам АТО, так і членам їхніх сімей мають надавати місцеві центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Читайте також:
Муженко застеріг військкомати від “ефекту звикання” та
наказав комісарам зайнятися адаптацією ветеранів АТО

Відповідь на запит “Новинарні” Держслужби у справах ветеранів:

Відповідь на запит “Новинарні” Генштабу ЗСУ:

Детальніше про важливість психологічної реабілітації учасників бойових дій в Україні та проблеми, з цим пов’язані, читайте у великому матеріалі “Новинарні“:

Війна за ветерана. Як суспільство й держава борються за психологічну адаптацію учасників АТО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: