Волонтери в Києві приготували 2,5 тонни салату олів’є для бійців на передовій

 

Небайдужі кияни об’єдналися, щоб потішити бійців АТО, які зустрічають новорічні свята на передовій: для військових у столиці нарізають 2,5 тонни салату олів’є. Про це повідомляє “Новинарня” з посиланням на ТСН.

Ентузіасти працюють позмінно, аби процес тривав майже без перерв.

“Хтось готує новорічний атрибут для воїнів уперше, хтось уже має досвід минулого року, але всі вже об’єднані гарним настроєм, жартами і спільним розумінням потреба в добрій справі”, – ідеться в сюжеті.

Як повідомила журналістка Валентина Клименко, ініціатор акції “Салат для солдат” – Володимир Нечипорук, генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week. Це вже третя подібна акція.

Чимало з волонтерів або самі воювали в АТО, або мають родичів-військових. До справи долучаються також інваліди-візочники.

 

Станом на вечір 29 грудня волонтери накришили 200 відер, а першу тонну салату вже відвезли на  Схід. Решту повезуть у п’ятницю, 30 грудня.

Крім олів’є, візьмуть також подарунки, йогурти, дитячі малюнки.

Учасниця акції Валентина Клименко пише: “Зробити 2 чи 2, 5 тонни олів’є, наприклад – це означає знайти гроші на продукти, купити їх, десь зварити овочі і яйця, знайти місце, де 30-40 людей (два дні по дві зміни) одночасно будуть різати продукти, організувати цих людей – списки, місце зустрічі, різні фартухи, шапочки, рукавички, організувати технологічний ланцюг, розписати пропорції, закупити тару для перевезення цього салату, знайти машину, водія, бензин і знати військові частини, блокпости, госпіталі, куди цей салат доставити дуже швидко, щоб він не пропав і не був просто закускою.

Цей ланцюг такий довгий, що на етапі планування олів’є стає примхою, не такою вже й обов’язковою під обстрілами, ну, і це радянська традиція, і швидко псується, і солдати ж там не голодають і все таке… І треба мати, крім мотивації, впертість і внутрішню переконаність, яка може заразити ще сотні людей, що цей салат олів’є – символ єдності всіх українців у новорічну ніч – на фронті і в тилу, наш фан, наша пригода, наш клуб, щоб у передноворічному дурдомі взяти на себе організацію ще й такої колективної акції.

“Дивись, це пані Катерина, вона заслужений лікар України, онкохірург, знайшла нас у “Фейсбуці”, Віктора Кривенка ти, мабуть, знаєш, він – народний депутат, це мій однокурсник Василь Яцура, він збирає книжки на фронт, у госпіталі, в реабілітаційні центри, і бібліотеки на Сході”, – Нечипорук же теж журналіст, йому цікаві історії. 🙂

За столом, коли всі розібралися з процесами (а був навіть чоловік, який через брак місця за столами, робив трудягам чай і каву), і виявилося, що немає соліста, щоб затягнути пісню – не куди попало, а професійно, почали представлятися. Моя сусідка по моркві Світлана, мама 10-місячної дівчинки, як і я, на “Салаті” була вперше – минулого року була на останніх місяцях вагітності, тому не змогла. Вона підійшла до процесу найраціональніше – принесла овочерізку, і різала продукти з неймовірною швидкістю.
Вагітна редакторка економіки газети “День” прямо з кухні поїхала на літучку. Фантастична шестикласниця Ніколь, донька архітектора і режисера fashion-постановок Сергія Бобака, нарівні з дорослими кришила яйця й ковбасу, без втоми, без жодного “пхи”.
Волонтерки “Бойові швачки”, які збираються у військовому госпіталі, шиють солдатам труси, плетуть шкарпетки, маскувальні сітки; почули про нарізання олів’є – примчали допомагати. Наталя, в минулому перекладачка компанії Shell з красивим голосом. Ярослав, який працював жонглером у цирку, відкривав “Експериментаніум”, а тепер впроваджує освітні проекти. Співробітники музею української діаспори разом із директоркою пані Оксаною. Олена, яка відряджає циркових артистів у Китай і влаштовує фестивалі фантастики. Назар, який недавно демобілізувався, розповідає про військові будні – як солдати купують горілку у місцевих, як важливо дружити з волонтерами, як швидко закінчується кава з передач, тому її треба передавати в 5 разів більше, ніж чаю.
Власник будівельної фірми і актор озвучки на швидкість “рубають” огірок – в обох відточена техніка шеф-кухарів.

Слово “патріотизм” не прозвучало ні разу, зате багато разів – мир. Відчуття дежавю – так злагоджено, усвідомлено і разом було на Майдані”, – констатує Валентина Клименко.

Читайте також:
У зоні АТО вперше облаштували галерею дитячого малюнку. ФОТО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна