“Я сподіваюся, це буде сенсація й великий резонанс.
Багато хто втомився від війни на Донбасі і в самій Україні, і тим більше за кордоном. Але, вважаю, це унікальне розслідування. Його дані можуть бути доказами щодо російської агресії проти України в міжнародних судах”, – каже в інтерв’ю “Новинарні” Арік Толер, керівник напрямку Східної Європи дослідницького інтернет-проекту Bellingcat.
Американець Арік Толер живе в Шарлотті, Північна Кароліна, але часто буває в Україні та в Східній Європі з тренінгами щодо розслідувань за відкритими джерелами.
Минулого тижня “Новинарня” взяла участь у такому семінарі в Києві. На цій зустрічі Толер анонсував вихід 21 грудня великого розслідування Bellingcat та попередньо надав нам його матеріали.
Досі про це говорили на рівні чуток і непідтверджених фактів, тепер це доведено: з липня по вересень 2014 року артилерія збройних сил Російської Федерації здійснили щонайменше 149 обстрілів по території України в районі міждержавного кордону на Донбасі та в Приазов’ї.
Із них 88 – випадки обстрілів із ракетних систем залпового вогню типу “Град”.
“Артобстріли у виконанні збройних сил Російської Федерації з території Росії [по Україні] почалася на початку липня 2014 року і посилювалися в серпні та вересні. Транскордонні артилерійські атаки виявлені по всій прикордонній території в зоні конфлікту в Донецькій і Луганській областях.
Через частоту, просторовий розподіл і масштаб артилерійських обстрілів, розглянутих у цьому звіті, не можна вважати ці атаки лише як нещасні випадки або як дії одинаків-самоправців. Ці атаки можуть розглядатися тільки як акт війни Російської Федерації проти України”, – ідеться у висновках аналітиків Bellingcat за результатами дослідження, що тривало майже два роки.
Клікніть тут >>>, щоб побачити інтерактивну карту тих подій
“Новинарня” публікує українською мовою основні деталі дослідження, додаючи ексклюзивні коментарі Аріка Толера.
автор: Дмитро Лиховій
– Фактично, це розслідування Bellingcat тривало два роки. І ми змогли його закінчити після того, як Google улітку 2016 року завантажив нові супутникові знімки Донбасу, зроблені влітку 2014-го.
Власне, ми попросили Google прискорити цей процес. Спасибі їм велике. У випадках, коли певна територія становить великий суспільний інтерес, вони можуть прискорювати цю роботу, – розповідає Толер.
За його словами, Шон Кейс і Клемент Андерс, які діяли на волонтерських засадах, без оплати з боку Bellingcat, за роки кропіткої роботи дослідили дуже багато супутникових знімків на Google Earth та інших інтернет-сервісах.
На підставі цих джерел, а також за даними з соцмереж вони зафіксували факт щонайменше 149 артилерійських обстрілів із території Росії по Україні влітку 2014 року.
Вони досліджували наявність і форму вирв (слідів від падіння снарядів) на супутникових знімках на території України неподалік від кордону, і вони знаходили відповідні позиції артилерії біля кордону на території Російської Федерації.
Причому дослідження стосується тільки тих позиції артилерії РФ, що розташовувалися не більш як за 2 км від кордону з Україною.
Напевно, загальне число обстрілів через лінію кордону з РФ була більше, але метод підрахунку був взятий вужче і стосувався лише відстані 2 км.
Так Шон і Клемент знаходили поля із вирвами в Україні, позиції з гарматами в Росії й порівнювали, звідки відбувалися обстріли. Напрям обстрілу можна визначати за формою вирв.
Наприклад, на знімку від 14 липня бачимо багато свіжих вирв, і одночасно бачимо нові позиції артилерії в Росії, оцінюємо форму вирв – і бачимо напрямок, звідки «прилітало». Як і те, що двома днями раніше вирв ще не було і позиції артилерії РФ не було видно. Тобто між двома зображеннями на супутникових знімках – прямий зв’язок, – пояснює координатор.
За словами Аріка Толера, окрім супутникових знімків, у деяких випадках додатковими доказами були фото російських гармат біля кордону, розміщені в «Однокласниках» солдатами армії РФ.
Арік Толер:
– Шон Кейс і Клемент Андерс – це волонтери з Нідерландів і Німеччини, вони й раніше розслідували факти обстрілів в Україні в такий спосіб. Зокрема, відоме розслідування Bellingcat артилерійського обстрілу з території РФ, від міста Гуково (Ростовської області), по напрямку шахти «Довжанська-Капітальна». Також ми інформували про подібне розслідування обстрілу сіл Холодне й Сєдове біля Новоазовська.
Але це в нинішньому розслідуванні ми зібрали не лише найбільш яскраві, а всі факти обстрілів, які змогли зафіксувати за відкритими джерелами з боку Росії через кордон, із відстані не більш як 2 км до кордону, до вересня місяця 2014 року.
Crater field and launch site matching demonstration from our new report https://t.co/quuJsaIYIL #PutinAtWar pic.twitter.com/vuTLGgKJYG
— bellingcat (@bellingcat) December 21, 2016
Далі – цитати зі звіту Bellingcat.
Кожна потенційна вогнева позиція оцінюються двома аналітиками, якщо між ними не було згоди – залучається третя сторона. Лише якщо обоє аналітиків погоджуються щодо класифікації, місце вважається «ймовірною» вогневою позицією. 279 з визначених 305 потенційних позицій були визначені як імовірні вогневі позиції.
Імовірні вогневі позиції оцінювались згідно з:
Згідно з напрямком 5 міток визначалася «траекторія прицілювання» для кожної позиції. Вогонь з РСЗВ визначається згідно з розташуванням вирв. Напрямок вогню з гаубиці (гармати) визначається за напрямком слідів траків, або викопаних вогневих позицій. У випадку з видимою технікою, за напрямком дула визначається траєкторія прицілювання.
Місця обстрілів на території України оцінюються згідно з:
Траєкторія визначається за допомогою американської техніки військового аналізу, який також використовувався під час судового розслідування напрямку обстрілу в справі Надії Савченко.
Згодом був розроблений швидший метод оцінки траєкторії обстрілу.
Ми спробували встановити, які з місць обстрілу в Україні «прив’язуються» до артилерійських вогневих позицій в Росії. Для цього був розроблений спеціальний метод.
По-перше, ми визначили напрямок вогневих позицій, як описано раніше. Отримана «траєкторія прицілювання» була конвертована в конічний буфер кута з різницею 12 градусів. Для артилерійських цілей був використаний метод «оцінка траєкторії», описаний раніше. Ці траєкторії були використані там, де попередньо була доступною більша кількість кратерів/вогневих позицій. Це той випадок, спеціальний для атак, розглянутих в попередніх доповідях і нападів в районі Зеленопілля і Бірюкового.
Конуси вогневих позицій та місць обстрілів перетиналися над маркерами, що позначають центр місць обстрілу та вогневих позицій. Відібрали лише ті місця обстрілів, що були двічі виділені, де артилерійська ціль перетнула конус вогневої позиції, а вогневу позицію перетнув буфер місця обстрілу відповідно.
Ми ідентифікували 518 кратерів, куди здійснювалися атаки, і 305 потенційних вогневих позицій, які стосуються транскордонних обстрілів.
Їх розташування вказано на малюнку вище згідно з відповідним сектором АТО. Розташування і деталі можна побачити на онлайн-інтерактивній мапі, яка додається до цієї публікації.
Ми дослідили артилерійські вогневі позиції на території Росії, близько до кордону з Україною або із заїздом на її територію.
Всього ми знайшли 288 потенційних вогневих позицій на території Росії (менш ніж 2 км до кордону з Росією) і 17 – на території України. Не зважаючи на те, що ці позиції розташовані не в Росії, вони все одно стосуються Російської армії. В усіх 17 випадках було можливо знайти слід від вогневих позицій, який вів назад до Росї.
26 із 305 потенційних вогневих позицій на території Росії не були класифіковані як вогневі, тому що не вистачало видимих доказів, які б вказували на факт актиної артилерійської позиції чи здійснений вогонь, тобто слідів вибухів чи техніки.
149 із 279 ймовірних вогневих позицій на території Росії або в межах 2 км, що співпадають з активністю ЗС Росії, виявляють ознаки здійснених обстрілів.
Фото вище є прикладом таких місць. Супутникові дані демонструють, польові артилерійські вогневі позиції зі слідами здійсненого обстрілу. Артилерійська позиція була розташована на заході Петрополья в Росії.
23.07.2014, 6 польових гаубиць, найімовірніше типу «Мста-Б» (2а65) можна побачити на фото з супутника. Стволи вказують на північний захід . Відстань між укр-рос кордоном і позиціями гаубиць в цьому напрямку приблизно 5,6 км. Ліворуч і праворуч від ствола можна побачити темні сліди.
Ці плями можна також побачити на наступному супутниковому фото від 26.07.2014, вони означають, що з цих позицій вівся вогонь.
В правому нижньому кутку зображення, завантажене 23.07.2014 російським солдатом на сторінку “Вконтакті” і містить геолокацію в цій самій зоні.
На фото дві гаубиці «Мста-Б» в бойовій позиції. Солдат супроводив фото текстом: «Смалили по Україні всю ніч».
Неможливо точно встановити, чи одне й те ж місце зображено на фото з супутника і фото з ВК, проте, зображення, завантажені цим самим солдатом, містять геодані, що вказують на смугу дерев за гаубицями та означають його присутність в цій зоні.
Інший тип арт системи, який використовувався російською армією для кросс-кордонних атак – це РСЗВ. Типовийй приклад – БМ-21 «Град», що широко використовувався під час конфлікту обома сторонами і може одним залпом випустити 40 122-мм ракет. Снаряди РСЗВ залишають на землі виразні сліди. Вони чітко відрізняються від слідів гаубиць:
Як описано в попередній доповіді Bellingcat report, ці виразні вирви утворились способом РСЗВ.
Це вдалося підтвердити за допомогою ідентифікації ймовірних український вогневих позицій, на яких транспортні засоби РСЗВ стояли в формуванні та недавніх вибухових слідів, що можна було побачити позаду них. У разі обстрілу з РСЗВ розташування вибухових міток чітко вказує напрямок вогню.
На 88 із 149 вогневих позицій можна бачити явні докази здійснення вогню із ракетних систем залпового вогню.
Вище наводиться позиція біля Пріміуського. Вирви від потрілів РСЗВ , яких не видно на супутникових фото від 04.08.2014, можна побачити 30.08.2014. Розташування і нашарування вибухових міток вказує на те, що багаторазові обстріли України проводились з цієї точки. Колір навколо вибухових слідів на фото супутника від 04.09.2014 дозволяє почергово визначити атаки цієї області.
З 15 наявних вибухових міток зроблено висновок, що з цієї області проводилось щонайменше 4 обстріли. Можна чітко визначити принаймні 3 напрямки вогню, у випадку з напрямком північ-північ-захід, різниця була надто мала, щоб дати остаточну оцінку. Відстань до кордону від цієї позиції становить 2,3-4,5 км. Як було описано в розділі методології, кожна атака, що аналізується, з району вважається окремою вогневою позицією в нашому наборі даних.
Прораховані позиції російської артилерії на кордоні
“Загалом, як доведено значною кількістю вирв, тисячі артилерійських снарядів були випущені російськими воєнними по цілях в Україні влітку 2014 року”, – констатували експерти.
Більше – у повному звіті >>>
Читайте також:
У Bellingcat назвали людей, відповідальних за катастрофу рейсу MH17
Експерти визначили номер “Буку” 53-ї бригади ППО ЗС Росії, яким збили літак на Донбасі
Як відомо, раніше Bellingcat провів велике розслідування щодо збиття «Боїнга» MH17 з російського «Бука».
– І ми передали голландським слідчим висновки не лише щодо походження зенітно-ракетного комплексу, а й – на основі дослідження соцмереж – імена, прізвища, посади й фотографії десятьох військових 53-ї зенітно-ракетної бригади ЗС РФ із Курська, з яких частина брала безпосередню участь у транспортуванні «Бука» в Україні та безпосередньо запуску ракети по пасажирському літаку.
Це не прямі докази для суду, але коло підозрюваних звужене до десяти осіб. Їхні дані ми не публікували у відкритому доступі, але передали слідчим для роботи, – розповідає Арік Толер.
За його словами, розслідувати не надто складно, адже фактично всі російські військові, зокрема з тієї ж 53-ї бригади, зареєстровані або так чи інакше згадані в соцмережах.
Солдати РФ люблять фотографуватися самі, а водії, що проїжджають поруч із їхніми колонами, полюбляють знімати це на відеореєстратори.
Читайте також:
Bellingcat: Із записів можна встановити, хто з керівництва РФ дав наказ “Буку” збити “Боїнг”
– Ми отримали гранти від Google, переклади різними мовами фінансує Open Society Foundations (фонд Сороса, США), але наші волонтери-розслідувачі працюють безплатно. На зарплатах у Bellingcat взагалі лише четверо людей – ті, хто займається організаційною роботою й тренінгами, – пояснює Толер “Новинарні“.
Він додає, що в даний час Bellingcat більше зосереджується на дослідженні конфлікту в Сирії, під яку й отримано другий грант Google.
– Конфлікт Росії й України був на першому місці для Bellingcat у 2014-2015 роках, коли був період активних бойових дій. Зараз Україна, мабуть, на другому місці для нас після Сирії.
Можливо, ми хотіли б більше розслідувати про конфлікт у Ємені, але там не так багато інтернету, смартфонів, відеореєстраторів, відкритих даних та людей, які про нас знають, щоб із нами співпрацювати. Там не так, як у Сирії, де воюють із GoPro на шоломах, – посміхається Арік.
матеріал підготували: Дмитро Лиховій і Богдана Лиховій
Читайте також:
Російські ВПС відкликали з Білорусі свої винищувачі
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!