Проект Савченко: хто і що за ним стоїть

У російсько-українському конфлікті, а головне – у вітчизняній політиці постає «третя сила»: Надія Савченко зі своїм політичним проектом.

Якось так «випадково» збіглося, що за останні кілька днів колишня військовополонена встигла зробити безліч справ та створити купу інформаційних приводів: зганяла до Мінська на зустріч із росіянами і Захарченком/Плотницьким щодо обміну полоненими та домовилася про нові перемовини з сепаратистами; дала на вулиці емоційний брифінг у шапці-кубанці та характерному пальто, заявивши, що «не побачила в них (ватажках «ДНР/ЛНР») чорта»; виступила з десятком інтерв’ю в українських ЗМІ; оголосила про вихід з ВО «Батьківщина»; зізналася пранкерам у запуску на свято Миколая власного політичного проекту «За мир».

В інтерв’ю «Громадському» Савченко анонсувала вже нібито домовлений обмін полоненими «226 на 52», заявивши, що вона –  «теж частина держави» і має право проводити переговори з «сепарами». Того ж дня через відмову російської сторони не відбулася скайп-конференція гуманітарної підгрупи ТКГ щодо звільнення заручників… Щоб обмін відбувся під егідою Савченко?..

«Новинарня» спробувала розібратися, хто й що стоїть за цією схемою.

автор: Дмитро Лиховій

Савченко просуває Рубан, друг Захарченка.
Він ще в 2014 році говорив про її президентство

Новий політичний проект Надії Савченко з умовною назвою «За мир» фінансується з російських джерел через Володимира Рубана – керівника так званого Центру звільнення полонених і ГО «Офіцерський корпус».
Про це «Новинарні» повідомило джерело, близьке до Тристоронньої контактної групи з питань врегулювання на Сході України.

Володимир Рубан

Володимир Рубан

При цьому наш співрозмовник зазначив, що «Рубан є другом Олександра Захарченка» – ватажка бойовиків «ДНР».

Як відомо, депутатка Надія Савченко підтвердила, що 7 грудня вона дійсно брала участь у сепаратних переговорах із ватажками «ДНР» та «ЛНР» Захарченком і Плотницьким у Мінську. Савченко визнала, що в «плідних» переговорах також брали участь Володимир Рубан і представник Росії в ТКГ Андрій Шкряба – ймовірно, працівник ФСБ РФ.

За повідомленнями з Мінська, за Савченко та Рубана в ресторані «Вікторія», де відбувалися переговори з ватажками сепаратистів, платив саме Шкряба, який для цієї зустрічі залишив офіційне засідання ТКГ.

У деяких ЗМІ називають Володимира Рубана близьким до Віктора Медведчука та його «Українського вибору», хоча фактичних підтверджень цього знайти не вдається. Попри ідеологічну спорідненість та однакову спрямованість дій, Рубан (колишнє прізвище – Гарбузюк) часто критикував окремі дії Медведчука.

По суті, в 2014 році київський підприємець Володимир Рубан, який тоді видавав себе за «генерал-полковника», займався тим самим, чим зараз – Савченко: прямими контактами з бойовиками для обміну полоненими. І СБУ так само критикувала його за «самодіяльність» та відсутність повноважень.

Щоправда, конвертувати «обмінну» справу у великий політичний капітал пан Рубан не зміг, попри те, що створив партію «Офіцерський корпус».

До речі, громадську організацію «Офіцерський корпус» випускник Чернігівського вищого військового авіаційного училища Рубан зареєстрував ще до початку Євромайдану – в жовтні 2013 року.

Зараз про це вже не згадують, але пан Рубан, який публічно не брав участі у звільненні Савченко з ув’язнення в Росії, був поруч із нею в Києві в перший день після повернення Надії додому. Що фіксувалося зокрема на фото:

nadiya-savchenko-y-volodimir-ruban

Надія Савченко в компанії Володимира Рубана (праворуч) у Києві 26 травня 2016 року

Що ще цікаво: Володимир Рубан, який зараз, як кажуть, просуває політичний проект Савченко, говорив про її можливе президентство ще в червні 2014 року.

На суді у справі Надії Савченко в РФ у грудні 2015 року Рубан давав свідчення, згадуючи переговори щодо обміну полонених, які проходили в Луганську за його участі 23 червня 2014 року.

«Ми були запрошені до зали засідань ОДА за великий стіл разом із кореспондентом “Вестей”. Я сів, зайшов Бєляєв та Карякін (представники бойовиків «ЛНР»), ми вчотирьох почали переговори», – цитувала Рубана «Медіазона».

Хоча тоді він запросто обмінював полонених десятками, Надію Савченко визволити не вдалося.

Володимир Рубан на суді розповів, що в Луганську йому був запропонований список полонених із 11 людей. Серед них була Савченко.

«Перше, що я запропонував, повернути мені Савченко, оскільки вже відео з її допитом у спортзалі було широко розтиражовано, про нього дізналася досить велика кількість людей. Я запропонував відпустити її, оскільки якщо її утримувати далі, вона з таким піаром може балотуватися в президенти України», – сказав на у своїх свідченнях Рубан.

«Конкретно по Савченко була відповідь від Карякіна, дослівно він сказав, що тут заковика. “Ми не можемо її відпустити, бо вона поводиться так, як ніби її завтра випустять, не ламається, поводиться нахабно, типова бандерівка, тому ми її не відпустимо сьогодні. Ось зламаємо, і потім відпустимо», – переповів розмову Рубан.

Володимир Рубан (другий ліворуч), його люди з "Офіцерського корпусу" і Віра Савченко

Володимир Рубан (другий ліворуч), люди з “Офіцерського корпусу” і Віра Савченко

Тоді він запропонував забрати Юрія Крибежського, пораненого бійця добровольчого батальйону «Айдар» – формування, до якого на той час належала й Савченко.

За свідченнями очевидців, 17 червня 2014 року через недолугі накази та марнославство офіцера ЗСУ Надії Савченко біля селища Металіст кілька бійців «Айдару» загинули, а бойовики «ЛНР» здобули як трофей танк, що належав 128-й окремій танковій бригаді.

Читайте також:
“Вам усім дадуть Героїв України”.
Подробиці бою, в якому Савченко погубила свій підрозділ і потрапила в полон

Надія Савченко в перші години після полону

Надія Савченко в перші години після полону в “ЛНР”

Що було далі – відомо. Полон Савченко в Росії, суди, заочне обрання до Верховної Ради й призначення в ПАРЄ, створення іміджу національної героїні, всесвітній резонанс, масові акції на захист бранки Кремля, багато розголосу і дивних “сухих” голодувань.

Потім – тріумфальне повернення Надії в Україну внаслідок обміну на двох ГРУшників, схваленого на рівні Путіна за посередництва Медведчука (яке відзначив сам Путін), величезний рейтинг довіри, який Савченко вже за півроку втратила, взявши лінію на діалог із «ДНР/ЛНР» та залучення сепаратистів в українську політику.

Читайте також:
Надія Савченко – антилідер серед політиків за втраченим рейтингом-2016. ІНФОГРАФІКА

І от тепер – анонс нового старту «проекту Савченко».

За даними «Новинарні», пан Рубан є справді близьким соратником Надії в організації руху «За мир» та займається пошуками регіональних діячів для проекту в деяких регіонах, зокрема в дніпровському.

Віра в Медведчука?

Щодо обвинувачень у співпраці з кумом Путіна Віктором Медведчуком, то сама Надія Савченко це заперечує. Що досить дивно, адже Медведчук – член гуманітарної підгрупи ТКГ, він справді займається обміном полонених, і Савченко мала б його знати «по долгу служби». Адже одну справу роблять.

Але 13 грудня в ефірі «Радіо Свобода» вона сказала: «Коли я нарешті познайомлюся із цією людиною, я так само вийду і розкажу вам, що я думаю про Медведчука». При цьому депутатка додала, що її сестра Віра із ним знайома.

Надія й Віра Савченко. Фото з ФБ

Надія й Віра Савченко. Фото з ФБ

Віру Савченко – офіційного помічника нардепа Надії Савченко – називають головним радником сестри та де-факто провідним політтехнологом у її штабі.

У своїй е-декларації Надія вказала Віру зокрема як власницю двох авто і ТОВ «Компанія С.Т.Груп».

Варто згадати, що адвокат Марк Фейгін, який визволяв Надію Савченко, свого часу заявляв: «У нас, м’яко кажучи, нерівно складалися відносини з Вірою Савченко. Вона дуже дратівлива людина, навіть вважала, що краще знає, як захищати сестру…Вона сама встановила відносини з Віктором Медведчуком. Так само, як і Пєскову (прес-секретарю Путіна), телефонувала вона особисто… Віра Савченко завжди мала з Медведчуком дуже тісний, щільний зв’язок – і ніколи цього не приховувала».

Ще один нюанс: після того, як 20-21 квітня ФСБ затримала Віру Савченко на кордоні після її повернення із Ростовської області в Україну, вона розповідала на ТБ: «У цій ситуації найбільше спрацював Медведчук, і до ранку, до десятої години, консул мене забрав. Ми втратили близько чотирьох годин».

Ну й чи не найбільш промовистий факт: у серпні, на початку нового «голоду» Надії, сестра Віра запропонувала включити до групи переговорників задля звільнення полонених… дружину Медведчука, телеведучу Оксану Марченко.
Тоді багатьом було смішно. Зараз – уже не дуже.

Політолог Сергій Таран, голова Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», у коментарі «Новинарні» визнав: «…Сам факт зв’язку Савченко з Москвою – очевидний. Немає сумніву, що вона один в один просуває план Росії щодо України: зробити «ДНР/ЛНР» суб’єктами внутрішньої політики України. Цей самий план озвучує також і Медведчук, який є основним куратором багатох російських проектів в Україні, має безпосередній зв’язок із Путіним. Тому є логічним пов’язувати Медведчука й Савченко».

Читайте також:
Медведчук всупереч закону літає з України в Росію напряму, – ЗМІ

«За мир» – значить, за Москву

Старт свого політичного проекту Надія Савченко попередньо призначила на День святого Миколая, 19 грудня. Про це вона повідомила в телефонній розмові з представниками програми «Гроші» каналу «1+1», які вийшли на зв’язок з депутаткою нібито від імені донецьких сепаратистів із пропозицією допомогти відкрити представництво «ДНР/ЛНР» у Києві.

«Зараз поки що трохи рано. Цей проект (представництво сепаратистів у Києві – «Н») можливий. Він повинен початися на День святого Миколая… Я пошукаю людину, я навіть знаю людину, яка зможе допомогти вам з цим проектом… Якщо це почнеться з дітей, це буде добре», – сказала Савченко.

«Гроші» зазначили, що колишня військовополонена назвала цей проект «За мир» і підкреслила, що він повинен початися на релігійні свята.

«Взяти з собою матерів [полонених українських військових], які не боятимуться. Люди добре сприймають дітей і жінок», – наголосила депутатка в розмові з підставним «сепаратистом».

Пізніше в коментарі каналу «112 Україна» Савченко пояснила, нібито мала на увазі прес-центр сепаратистів у Києві: «почати цю роботу з того, що люди починають чути один одного, в першу чергу діти».

«Запропонувала їм зробити такий проект… можна показати як святкують діти Новий рік. І ви побачите, що крім того, що у Львові буде ангелочок зверху, а на Донбасі буде зірочка, Новий рік не буде відрізнятися», – заявила Савченко.

Опитані «Новинарнею» джерела вказують на те, що базою свого політичного проекту Надія Савченко намагається зробити людей, які втомилися від АТО і хочуть закінчення війни, вважаючи, нібито продовження бойових дій на Донбасі вигідне передусім українській владі і все впирається саме в небажання офіційного Києва припинити війну.

Власне, те саме заявляють керівники «ДНР/ЛНР» та російське керівництво.

При цьому в програмі «Гроші» Савченко сама визнала, що прагне підняти на щит матерів полонених українців, які вже більш як рік чи два залишаються заручниками сепаратистів.

Проект де-факто триває вже понад чотири місяці. Запуском «партії мам і дружин полонених» можна вважати 2 серпня цього року, коли депутатка Савченко несподівано – вже на волі – оголосила чергове голодування на знак протесту проти «бездіяльності» української влади у справі визволення заручників.

Читайте також:
Савченко під час голодування не відмовляється від вина

У коментарях «Новинарні» експерти, що знаються на роботі ТКГ, називають «огидним» маніпулювання Надії Савченко «важкими емоціями» матерів та дружин українських полонених.
Адже близькі заручників ладні «хапатися за будь-яку соломинку», а Савченко (і ті, хто за нею стоїть) на цьому спекулює.

На пряме запитання, чи проект Савченко «За мир» – це вияв її психологічних та ідеологічних особливостей, надмірних політичних амбіцій чи наслідок вербування Росією під час перебування Надії в ув’язненні – близький до мінського процесу співрозмовник зазначив: «Все разом».

«Ми ж не знаємо, що в Москві їй (Савченко) пообіцяли», – додав експерт.

У цьому сенсі можна припустити: якщо Надія Савченко діє за домовленістю з російськими політтехнологами, який ведуть «український проект», то ймовірним є звільнення принаймні кількох полонених під запит Савченко й Рубана, на основі їхніх сепаратних домовленостей із ватажками ОРДЛО в Мінську.

Це може статися ще до Нового року, адже наступну зустріч із ватажками бойовиків вочевидь заплановано на 23 грудня.

Як сказала сама депутатка в програмі «Гроші», «Саші (Захарченку) привіт великий… Скажіть, що було б добре 23-го зустрітися в Мінську».

Мінськ Савченко

«Якщо ми хочемо дійти до миру, ми маємо починати говорити (з бойовиками)… Людей потрібно забирати, війну потрібно закінчувати. Народ, Україна і мир – це те, що нам зараз потрібно», – заявила Надія Савченко на знаковому вуличному брифінгу 12 грудня.

Спостерігачі відзначили старання іміджмейкерів Савченко, які для такої події вбрали Надію в «гетьманську» форму одягу.

Надія Савченко на брифінгу 12 грудня

Надія Савченко на брифінгу 12 грудня

«Очевидно, що Кремль проробляє варіант створення певної суспільної альтернативи (я б його умовно назвав “Мінськ-3” або “Мінськ-Савченко”) як інструмент тиску на українську владу», – вважає Роман Безсмертний, колишній учасник політичної підгрупи ТКГ.

Водночас у коментарі каналу «112» він зазначив, що в Надії Савченко «немає ані досвіду, ані знань для того, щоб усвідомити свою нинішню роль» у планах Росії проти України.

Також Безсмертний звертає увагу на «не випадковий збіг: плівки Онищенка, зустріч Савченко у Мінську, (…) сценарій обстрілів на лінії розмежування – то затихли, то відбулася зустріч – і активізовано було обстріли на Маріупольському напрямку».

У свою чергу політолог Сергій Таран у коментарі «Новинарні» зазначив: «Єдина загадка, яка в мене залишається щодо Савченко – це чим саме її тримає Москва. Який на неї механізм впливу».

«Як офіцер української армії, яка пішла на війну, вона заслуговувала на повагу. А що там сталося далі, в полоні – оце найбільший ребус», – каже Таран.

Експерт підкреслює, що можна було б говорити про якісь щирі помилки Савченко і нерозуміння нею наслідків своїх прямих контактів з «ДНР/ЛНР», якби вона займалася тільки обміном полонених. «Але ж вона, крім цього, робить багато політичних заяв. Тобто це свідома лінія», – підкреслює Сергій Таран.

Сама Надія Савченко називає свої сепаратні зустрічі з представниками бойовиків «просто посиленням мінського формату».

«Насправді це була просто зустріч – посилення Мінського формату. Вона відбувалася у тристоронньому режимі. Були присутні сторони окупованих українських земель, була присутня сторона Росії. Білоруська сторона була як організатор. І українську сторону представляла я», – сказала вона на «Громадському радіо» 13 грудня.

Водночас, як наголошує  представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ, перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Тристороння контактна група на переговорах у Мінську – це Україна, Росія і ОБСЄ. А не Україна, «ДНР» і «ЛНР».

«Якщо ФСБ і Кремль вирішили, що вони хочуть передати українських заручників якомусь народному депутату України – передайте, негайно передайте. Українська сторона зробила все, щоб процес звільнення заручників розблокувати», – сказала Геращенко на брифінгу 15 грудня.

«Служба безпеки України супроводить 228 [ув’язнених симпатиків «ДНР/ЛНР» в Україні, видачі яких вимагають представники ОРДЛО] до блокпосту, передасть їх. А кому звідти передадуть [звільнених українців] – ми зустрінемо… Але при цьому українська сторона не доволить Кремлю й ФСБ формувати українські делегації на міжнародному рівні», – наголосила Ірина Геращенко.

Вона знову згадала про безліч спроб Москви дискредитувати Мінський процес, вибити з нашої делегації в ТКГ людей із проукраїнською позицією та відзначила політичну відповідальність, яку має нести ВО «Батьківщина» за дії свого депутата Надії Савченко.

Очевидно, щоб перехопити ініціативу в Савченко, було оголошено про те, що Україна як жест доброї волі віддає ОРДЛО 15 полонених.

Читайте також:
Ірина Геращенко про сепаратні переговори Савченко з бойовиками: “Про це мріє Москва”




Експерт «Новинарні»:
Шанси політичного проекту Савченко мізерні

Сергій Таран

Сергій Таран

Сергій Таран,
голова Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір»:

– У політичного проекту Надії Савченко немає особливих шансів стати чимось серйознішим і впливовішим, аніж він виглядає зараз. Адже український виборець дуже не любить, коли політики змінюють свої електоральні групи підтримки.

Наприклад, у цьому сенсі можна згадати, чим закінчилася така зміна декорацій для Олександра Мороза і його Соцпартії. Або також можу нагадати, що українці і в часи Ющенка, і в часи Януковича не приймали змішані коаліції, натомість більше симпатизували одному з «полюсів».

Така тенденція проявляється й нині: в українському суспільстві надзвичайно погано сприймають компроміс. Зараз в Україні компроміс – це «зрада», а не «перемога». Можна сперечатися, добре це чи погано, але це факт.

Савченко якраз пропонує компроміс – між Україною й тими людьми, які стріляють у нас, цей компроміс вона пропонує з подачі Кремля, і суспільство дуже погано сприймає такий компромісний підхід.

Так, у нас є частина суспільства, лояльно налаштована до Росії. Але в цих людей є свої політики – «Опозиційний блок», партія «За життя» тощо. Ці політики послідовні, певні виборці асоціюють їх із конкретною нішею, і таким виборцям не потрібна Надія Савченко, засуджена в Росії за злочин проти росіян. Коли її визволяти з в’язниці, вона була втіленням патріотизму. Її вважали своєю героїнею зовсім інші категорії виборців. А зараз вона проявляє себе зовсім по-іншому. Тому саме той факт, що Савченко займає проміжну позицію, викликає серйозні сумніви в перспективі цього політичного проекту.

Це не значить, що в нього зовсім немає шансів. Українська політична система ще тільки формується, і може трапитися різне. У частини виборців є запит на ідеологію «За мир». Але, ще раз підкреслю, в цій ніші вже товчеться достатньо послідовних політичних сил. Тож шанси проекту Савченко «За мир» невеликі.

Читайте також:
Забуте інтерв’ю Савченко.
Перед полоном Надія хотіла звільнитися із ЗСУ й лаяла командування

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна