Як виводять з-під удару “Беркут”. Підозрюваного в розстрілі майданівців відпустили під “нічний домашній арешт”

 

Апеляційний суд Києва звільнив від утримання під вартою “беркутівця” Олександра Бєлова, підозрюваного у щонайменше трьох вбивствах майданівців 18 лютого 2014 у Кріпосному провулку.
Як пише журналістка Ольга Худецька в статті для видання “Тексти“, таке рішення було ухвалено у вівторок, 15 листопада.

Суддя Валерій Лашевич змінив підозрюваному запобіжний захід на частковий домашній арешт. Підозрюваний у вбивствах Бєлов повинен перебувати вдома вночі, з 22:00 до 7:00 ранку. Решту часу він може вільно пересуватись містом.

Підстави, якими керувався суддя у своєму рішенні, стануть відомі після 21 листопада, коли судом буде надано мотивувальну частину ухвали.

Як розповів заступник начальника першого слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Віталій Драгунов, Олександр Бєлов – співробітник харківського підрозділу “Беркута”.
Того дня він мав на озброєнні рушницю “Форт-500”, з якої, за версією слідства, він стріляв по протестувальниках свинцевими мисливськими набоями.

Слідчі підозрюють Бєлова у вбивстві щонайменше трьох осіб у Кріпосному провулку неподалік від Маріїнського парку 18 лютого 2014 року. Усі троє вбиті пострілами у голову, один із загиблих мав також поранення в живіт.

Бєлова підозрюють у навмисному вбивстві громадян:

  1. Сердюка Ігоря Миколайовича (Кременчук)
    Під час побудови барикади на Кріпосному провулку на активістів напали «тітушки» з «беркутом». В ході сутички Ігор отримав постріл в обличчя. Від отриманого вогнепального поранення загинув.
  2. Шаповала Сергія Борисовича (Київ)
    Колишній армійський розвідник з 21-ї сотні Самооборони отримав вогнепальні поранення в голову та живіт поблизу Будинку офіцерів, де пізніше й було виявлено його тіло.
  3. Кіщука Володимира Юрійовича (Димер)
    Його тіло з вогнепальним пораненням у голову було виявлено в Будинку офіцерів 18 лютого, разом iз тілом Шаповала та ще одного загиблого майданівця.

Вони були одними з перших загиблих під час подій 18-20 лютого 2014 року.

Станом на сьогодні слідство наводить такі аргументи щодо підозри Бєлова у цих трьох убивствах:

  • за Бєловим був закріплений “пристрій для відстрілу гумових куль” (помпова рушниця, яка може стріляти і травматичними, і мисливськими набоями відповідного калібру) “Форт-500”;
  • у закріпленому за Бєловим “Форт-500” виявлено сліди свинцю, що свідчить про стрільбу мисливськими, бойовими набоями;
  • саме мисливською картеччю було вбито Сердюка, Кіщука та Шаповала (усіх трьох – пострілами в голову, Шаповал мав іще одне поранення у живіт);
  • колишній командир роти харківського “Беркута” Віктор Шаповалов дав свідчення щодо своїх підлеглих, у тому числі Бєлова – про те, що вони отримували рушниці “Форт-500” та здійснювали з них постріли в демонстрантів;
  • є встановлені очевидці, які були безпосередніми свідками вбивства Сердюка та інших осіб і вказують на Бєлова.
  • документально підтверджено знаходження зброї у Бєлова;
  • на наданих слідством фотодоказах зафіксований Бєлов зі зброєю, спрямованою у протестувальників.

Окрім убивств, Бєлова підозрюють у завданні вогнепальних поранень більш ніж 20 особам – все тією ж мисливською свинцевою картеччю з помповика “Форт-500”.

Суддя Лашевич раніше вже приймав аналогічні рішення по “беркутівцях”, звинувачуваних у розправі над мирними громадянами під час подій зими 2013-14 рр.

Бєлову інкримінують:
– вбивство трьох осіб (ст. 115 ч.2 Кримінального кодексу України);
– замах на навмисне вбивство більш ніж 20 осіб;
– перевищення влади та службових повноважень (ст. 365 ККУ)
– незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 ККУ).

Під час обшуку за місцем проживання Бєлова були вилучені мисливські набої, що може свідчити про вчинення ним злочинів і після подій на Майдані.

Раніше, після оголошення підозри, Бєлова було взято під варту, але 15 листопада 2016 року рішенням Апеляційного суду м. Києва під головуванням судді Валерія Лашевича запобіжний захід змінено  на частковий домашній арешт.

Валерій Драгунов наголосив, що підстав для зміни запобіжного заходу екс-“беркутівцю” не існувало:  по-перше, з огляду на підозру у вчинені тяжких та особливо тяжких та тяжких злочинів; по-друге, через ризик, що особа може зникнути від слідства та подальшого суду.

“Підстав звільняти не було, — говорить слідчий. — Перша інстанція (Печерський суд м. Києва) таких підстав не бачив. Апеляційний же суд виніс рішення про зміну запобіжного заходу, яке оскарженню не підлягає”.

Захисники Бєлова у суді аргументували необхідність його відпущення з-під варти… відсутністю слідчих дій. “Що не відповідає дійсності”, – підкреслює адвокат родин загиблих на Майдані Євгенія Закревська.

У подальшому на слідчі дії Бєлова зможуть викликати хіба що повісткою — до того ж із Харкова, де він і перебуватиме під домашнім арештом.

Слідчий Драгунов зауважує, що є схожі випадки, коли підозрювані у злочинах 18 лютого втекли від слідства, і це  унеможливило подальші слідчі дії з ними.

Зникають не лише підозрювані, а й обвинувачені, розгляд справ щодо яких мав початись у судах.

Так, “у біга” після звільнення судом з-під варти подалися:

  • Дмитро Садовник, екс-командир роти “Беркуту”, обвинувачений (разом iз іншими фігурантами) у вбивстві 39 громадян на Інститутській вулиці 20 лютого 2014 року.
    19 вересня Печерський суд відпустив його з-під варти, присудивши домашній арешт. 3 жовтня Садовник не з’явися на засідання суду, а вдома його не виявили. Оголошено розшук.
  • Віктор Тиднюк, “тітушка”, обвинувачений у викраденні та катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького (останній, жорстоко побитий і покинутий викрадачами посеред зимового лісу, замерз насмерть).
    Тиднюку змінили запобіжний захід перед судовим розглядом його справи по суті, після чого він кинувся навтьоки.
  • Таваккул Рагімов, працівник міліції, “оплотівець”, обвинувачений у викраденні людини 21 січня 2014 року. Викраденого вивезли до табору “Оплоту”, дорогою і в таборі його розпитували про Автомайдан, били та катували, погрожували вбивством. Відпустили, лише усвідомивши, що викрадений не має стосунку до Автомайдану і є випадковою жертвою.
    8 липня 2015 року суддя Печерського суду Катерина Середа винесла рішення про зміну запобіжного заходу для Рагімова з тримання під вартою на частковий домашній арешт у Харкові (з 21:00 до 07:00).
    7 вересня 2015 року Таваккул не з’явився до суду, оголошений у розшук. До втечі продовжував бути чинним співробітником міліції (слідчий одного з райвідділів Харкова).

Євгенія Закревська також повідомила, що суддя Лашевич входив до трійки суддів Апеляційного суду, яким iз 26 вересня до 3 жовтня було відомо про можливе зникнення Садовника (з 26 вересня він не з’являвся на розгляд апеляції). Однак цілий тиждень ці судді не застосовували примусовий привід до суду щодо Садовника. А 3 жовтня було констатовано, що обвинувачуваний в убивстві Небесної сотні утік.

Адвокат Закревська також нагадала, що, крім Бєлова, під вартою перебував (і поки що залишається) “беркутівець” Гончаренко, який також підозрюється в тому, що 18 лютого 2014 року у Кріпосному провулку мав “Форт-500”, з якого стріляв по демонстрантах.

Як зазначає Ольга Худецька, звільнення з-під варти Бєлова, який підозрюється практично в тому ж, що й Гончаренко, може бути якщо не аргументом, то тривожним дзвоником щодо переконання “беркутівців” у тому, що де-юре Майдан минеться їм безкарно.

Читайте також:
Екс-беркутівець у суді визнав провину та розповів деталі розстрілу євромайданівців

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна