Ярослава Міщенко
журналістка агентства “Укрінформ”
(FB)
Сьогодні ми були на пікеті за свободу Романа [Сущенка, журналіста “Укрінформу”, арештованого в Москві] під посольством РФ. Ми стояли з табличками, а я згадувала недавні приватні дискусії, скажімо так, в експертно-журналістській компанії.
Один казав, що ми з Росією розлучилися назавжди, це наша віковічна боротьба повинна мати логічний кінець.
Другий казав, що через сотню людей, коли помре Путін і коли вони пройдуть денацифікацію, то ми будемо ще дружні, спільний кордон, спільна віра, сторінки спільної боротьби.
Третій казав, що ми всі не праві, і Росія ставилася до України як до метрополії, а не як до колонії, і примирення пройде, як тільки піде Путін.
А зараз я думаю, про що взагалі можна говорити. Вони збільшують прірву. Вони роблять усе, щоб ми дивилися на них очима Романа, закритого в “Лефортово”. Вони щодня вчать нас ненавидіти їх, просто тому, що вони ненавидять нас.
У людях, здавалося, назавжди закоханих у російську культуру й літературу, реально примудряються поселити антиросійський ген.
Читайте також:
Біля посольства Росії вимагають звільнення журналіста Сущенка. ФОТО
Сьогодні було багато камер. Коли я бачила симпатичного хлопця з “плюсів”, хлопців із західних медіа, я думала, що арешт Романа їм і нам всім – величезна пересторога.
Ви думаєте, що ви для них журналісти? Ні, ви полковники ворожої армії.
До речі, головний редактор сайту [“Укрінформ”] Люба Жаловага роздрукувала своє ділове листування з Романом (якого ФСБ звинуватило в тому, що він щпигун і полковник ГУР Міноборони України – “Н”), де вони протягом останнього місяця обмінювалися завданнями, обговорювали теми.
Докір утриманцям Кремля, для яких патріотичні журналісти – полковники, і для яких українські розвідники – шпигуни.
Втім, самі вони точно титуловані генерали російської армії з депутатськими мандатами.
Тож до питання, як довго і міцно ми розбіглися. Не знаю, що буде через сто років. А сьогодні хочеться, щоб назавжди.
Читайте також:
Адвокат пробився до Сущенка в “Лефортово”. Український журналіст вину не визнає
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!