РПР вимагає позачергового засідання Ради для вирішення питань судової реформи

Коаліція громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ” вимагає скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради для розгляду “критично важливих” для судової реформи питань. Про цей йдеться у зверненні РПР.

У повідомленні зазначається, що у разі невирішення цих питань до 30 вересня – дня набрання чинності змінами до Конституції щодо правосуддя, судді Майдану можуть повністю уникнути покарання, а судова реформа – знівельована.

“На розгляд парламенту передано понад 20 подань про звільнення за порушення присяги суддів, які виносили неправосудні рішення у часи Майдану, а також суддів, які підлягають люстрації. Серед них так одіозні як Татьков, Волкова, Демидовська, Макуха. Усі вони щоденно продовжують вершити “правосуддя” та нищити авторитет суду. Окремі подання про їх звільнення “лежать” у Раді уже понад 10 місяців і немає жодного логічного пояснення для такої бездіяльності”, – сказано в повідомленні.

РПР також зазначає, що ці судді можуть уникнути будь-якої відповідальності, якщо не будуть звільнені до набрання чинності змінами до Конституції України.

“У змінах до Конституції відсутня така підстава звільнення як порушення присяги. Тому після 30 вересня звільнення суддів Майдану за такою підставою вже буде сумнівним, чим однозначно скористаються недоброчесні судді. І винною у звільненні цих суддів від покарання буде лише Верховна Рада”, – йдеться у зверненні РПР.

Крім того зазначається, що після набрання чинності змінами у Конституцію Верховна Рада втрачає можливість призначити ще одного члена до складу Вищої ради юстиції, тому не менш важливим питанням є заповнення вакансії у ВРЮ з числа суддів за квотою від Верховної Ради.

З огляду на те, що рівень довіри до судової системи на сьогодні є критично низьким (судам повністю довіряють менше 1% населення), є ризик, що до Вищої ради правосуддя, відповідальної за призначення, звільнення, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, з’їзд суддів обере кандидата, який не відповідатиме критеріям доброчесності.

РПР звертається до президента, голови Верховної Ради України та голів фракцій і груп з вимогою відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону “Про Регламент Верховної Ради України” та ст. 83 Конституції України скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради, яке має відбутися до 30 вересня 2016 року, на якому:

1. прийняти постанови про звільнення за порушення присяги усіх суддів, щодо яких внесено таке подання Вищою радою юстиції;
2. призначити члена Вищої ради юстиції з числа суддів, який (яка) має незаплямовану репутацію, достатню довіру громадськості і практичну здатність відстоювати справедливість;
3. розглянути питання стосовно обрання суддів, призначених на посади вперше, відхиливши кандидатури недоброчесних суддів.

Водночас експерт ГО “Реанімаційний пакет реформ” Михайло Жернаков зазначає, що Рада звільнила майже 500 суддів, переважна більшість яких, самі подали заяву про відставку.

“Не в останню чергу для того, щоб не розкривати свої статки відповідно до нового закону про електронне декларування і уникнути за це відповідальності. Кожного з них ми, до речі, будемо довічно утримувати – це в місяць у середньому близько 20 000 гривень за кожного суддю, загалом біля 10 мільйонів гривень щомісяця”, – зазначив він.

З його слів, це призведе до того, що 500 суддів уникнуть будь-якої відповідальності, а звільнення 1800 суддів, обіцяного міністром юстиції Павлом Петренком, не буде.

“Члена Вищої ради правосуддя обиратиме з’їзд суддів, делегатами якого виступають судді Царевич і Кицюк, і який призначає на відповідальні посади суддів-землевласників і осіб, пов’язаних із Ківаловим і Медведчуком”, – пише Жернаков.

Він також повідомив, що, за неофіційною інформацією, не останню роль в саботажі зіграли представники Блоку Петра Порошенка – голова комітету з правової політики та правосуддя Руслан Князевич та народний депутат Олександр Грановський.

Жернаков зазначає, що єдиний шанс виправити цю ситуацію – скликати позачергового засідання парламенту голосування за ці питання в четвер, 28 вересня.

Читайте також:
Президент звільнив двох київських суддів, які переслідували євромайданівців