Аналізуємо бюджет: скільки насправді отримає армія в 2017 році?

 

Презентуючи проект державного бюджету на 2017 рік, прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав аж десять його пріоритетів. Експерти, які аналізують проект, заявляють: десять – це забагато; стільком напрямкам нереально забезпечити підвищене фінансування при нинішніх можливостях країни. Втім, і глави уряду й парламенту, і фахівці фінансової галузі визнають: по суті, головним пріоритетом держбюджету-2017, як і торік, є військо й загалом силові органи. Оборона й безпека.

Як це виявляється в конкретних цифрах і відсотках та чи слід Збройним силам чекати більших грошей у новому році, з’ясовувала «Новинарня».

автор: Дмитро Лиховій

“Достатньо, наскільки це можливо”

«Оборона і все, що з цим пов’язано – це безумовно підкріплено грошима. Це справді пріоритет номер один», – говорить про одну з визначних рис бюджету 2017 року Анатолій Максюта – колишній заступник міністрів економіки та фінансів України, член правління Інституту суспільно-економічних досліджень.

«Ця сфера (оборонна) знаходиться в прерогативі, і можна сказати, що фінансування є достатнім, наскільки це можливо. Звичайно, завжди можна більше, але фінансування є достатнім для роботи», – констатував голова Верховної Ради, колишній секретар РНБО Андрій Парубій.

Як і минуло року, дотримано вказівок Радбезу й президента щодо фінансування безпеки й оборони в межах 5% ВВП. Тепер це 129,3 млрд. гривень, що на 14,5 млрд. більше від минулорічного показника.

Для порівняння: на загальнодержавні функції передбачається направити 5,5%, на соціальний захист – 6,5% від ВВП.

Утім, оцінюючи симпатичний 5-відсотковий куш від ВВП і загальну кругленьку цифру – 129 мільярдів, дехто не враховує, що у визначенні «безпека й оборона» зашифровано не лише Збройні сили, а й РНБО, СБУ, систему МВС з усією його бюрократією, поліцію, Нацгвардію, прикордонників, ДСНС тощо. Та й при переведенні зазначеної суми у валюту бачимо, що йдеться про еквівалент менш як 5 млрд. доларів.

Що стосується конкретно Міністерства оборони – розпорядника коштів ЗСУ, то на його потреби в 2017 році бюджет передбачає 64 млрд. 27 млн. 400 тис. грн.
Це на 8,4 млрд., або на 15% більше, ніж закладено на МОУ в бюджеті-2016 (тоді було 55,6 млрд., або 2,46% ВВП).

Експерти ІСЕД констатують: якщо прогноз валового внутрішнього продукту в 2017 році буде досягнутий, то передбачається збереження видатків на оборону за функціональною класифікацією на рівні минулого року – 2,6% від ВВП.

«Можна припустити, що економіка загалом адаптувалася до високого рівня витрат на оборону… У 2017 році зростання цих витрат становить лише 3,3% загального приросту видатків зведеного бюджету», – говорить Ярослав Жаліло, керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень.

«При цьому із 66,7 млрд. гривень таких видатків [на оборонну галузь] 10% мають піти на розвиток та закупівлю озброєння та військової техніки, що з високою вірогідністю може розглядатися як видаток розвитку», – констатує експерт.

zsu-ato-reaktyvna-artyleriya-14

Оптимістично? Ніби. Хоча, гортаючи бюджет-2016, бачимо, що на цей рік кошторис Міноборони передбачав на розвиток озброєння та військової техніки 11,5 млрд. грн., тобто аж 20% загальних видатків.

Так що все пізнається в порівнянні: у новому році на озброєння витрачатимемо вдвічі менше, ніж у цьому. Як у тому анекдоті? Отак вони й жили – спершу бідно, а потім їх обікрали. Облиште мрії про нові «оплоти» і патронний завод…

Так чи інакше, проект бюджету є реальним, як любить наголошувати пан Гройсман. І, за висновками експертів, уряд сподівається на надійність надходжень у «стабільно депресивній економіці».

На що саме підуть 64,03 млрд. грн.,
передбачені для армії?

СМС про зарплату мобілізованого лейтенанта Збройних сил у зоні АТО. Червень 2016. Фото: ФБ Василь Коряк

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ: СМС про зарплату лейтенанта ЗСУ, АТО, черв. 2016

Як видно з тексту проекту, найбільший пункт видатків – забезпечення діяльності ЗСУ та підготовка військ – майже 52 млрд. грн. Сюди входить зокрема зарплата військовослужбовців, яка «з’їдає» близько половини армійського кошторису.

На розвиток озброєння та військової техніки ЗСУ у проекті передбачено 6,3 млрд. грн.

На підготовку військових фахівців — 2,1 млрд. грн.

На медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу ЗСУ, ветеранів військової служби та членів їх сімей і ветеранів війни – майже 2 млрд. грн.

На будівництво (придбання) житла для військовослужбовців – 751 млн грн.

На керівництво та військове управління Збройними силами України – 384,5 млн. грн.

Уряд також пропонує спрямувати трохи більше 140 млн. грн. на утилізацію боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів ЗСУ.

Видатки для Міністерства оборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави у проекті передбачено на рівні 527,9 млн. грн.

Висновки такі: зарплати у ЗСУ 2017 році залишаться на тому ж рівні, що й зараз (очевидно, від 7 тис. грн. у місяць для рядового солдата).

ОНОВЛЕНО. У прес-службі Міноборони “Новинарні” підтвердили, що зарплати для ЗСУ на 2017 рік залишаться такі самі, як були у 2016-му.

Читайте також:
У Міноборони спростували підвищення зарплати військовим ЗСУ

Житла збудують/придбають також аналогічну кількість – адже в бюджеті-2016 цей пункт теж передбачав витрати на рівні 0,7 млрд.

Із обмундируванням буде приблизно така сама ситуація, як у 2016-му, коли в ЗСУ кажуть, що їм на якісне матзабезпечення потрібно 10 млрд. грн., бюджет передбачає лише 1,6 мільярда – і “викручуйтесь як хочете”. Зокрема – замовляйте дешевшу і менш якісну форму порівняно з тією, яка вже розроблена й могла б бути, якби грошей на армію дали більше.

Закупівля озброєнь буде фінансуватися слабше, ніж у 2016-му. Хоча, як визнавав начальник Генштабу Віктор Муженко, і зараз-то, з огляду на обсяги виділених коштів, армії доводиться головним чином ремонтувати й модернізувати наявну техніку, а не закуповувати нову, сучасну.

Звісно, ці висновки – для того випадку, якщо Рада затвердить обсяги фінансування ЗСУ на рівні величин, передбачених у проекті держбюджету-2017.

Читайте більше про рівень зарплати в Збройних силах України:
Гроші в камуфляжі. Скільки насправді платять в ЗСУ 2016 року

Міражі спецконфіскації

Деяке зростання кошторису армії – факт. Все таки 15% – це дещо.

Але навряд чи воно означає, що цей плюс відчуватиме кожен солдат. Видатки на Міноборони, закладені в проект держбюджету-2017, насправді аж на 57 млрд. грн. менші порівняно із первинним запитом оборонного відомства. Тобто фінансові апетити МОУ у Мінфіні урізали ледь не вдвічі.

Це при тому, що за останній рік лише нових бригад у ЗСУ створено п’ятнадцять. Крім кількості армійців, зросли їхні зарплати, вимоги щодо амуніції та ін. На все це потрібні кошти.

Також слід враховувати, що і в 2016-му, і в 2017 році повний армійський «дебет» перебуває під загрозою з огляду на проблему так званої спецконфіскації.

Бюджет-2017 передбачає отримання 10,5 млрд. гривень за рахунок надходжень від конфіскованих коштів та реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного правопорушення.
Простіше кажучи, це «гроші команди Януковича», які потенційно можуть поповнити держбюджет. А можуть і не поповнити. Бо вже який місяць, попри старання потужного й вельми зацікавленого лобі, Верховна Рада не може зібрати більшість голосів за ухвалення відповідного закону.

Відповідно до заяв Володимира Гройсмана, загальний обсяг імовірної спецконфіскації – 40 млрд. гривень. Із них суттєва частина, за задумом ще уряду Арсенія Яценюка, мала б поповнити державну скарбницю і впасти у вигляді зарплат і премій на банківські картки військовослужбовців ще цього року.

Загалом Кабмін передбачав спецконфіскацію-2016 в обсязі 7,7 млрд. гривень. Із них, відповідно до закону про держбюджет, конкретно Міноборони мало отримати 3,6 млрд. грн.

Але розподіл шкури невбитого ведмедя виліз «Народному фронту» – партії Яценюка – боком. Парламент відчуває якийсь підвох. І, наприклад, 22 вересня питання спецконфіскації знову не вдалося внести навіть до порядку денного сесії. Хоча законопроект з цього приводу вкотре доопрацьовано і відмашку на його схвалення на початку вересня дав президент Петро Порошенко у щорічному зверненні до Ради.

Станом на 01.08.2016 до зведеного бюджету надійшло «аж» 78 тис. гривень конфіскованих коштів та коштів від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами.

Дехто прогнозує, що ця проблема позначиться на фінансовому стані військовослужбовців ще поточної осені – адже не буде звідки «викрутити» потрібну для зарплат ЗСУ суму. Інші фахівці категорично не радять Гройсману повторювати помилку Яценюка і не записувати віртуальні «мільярди Януковича» в проект бюджету-2017.

Але, як уже зазначалося, Володимир Гройсман оголосив, що переносить 10,5 млрд. гривень із загального обсягу спецконфіскації у державний кошторис наступного року. І так само, як «фронтовики», почав підвищувати голос: «Ці кошти повинні бути витрачені на розвиток національної економіки, на підтримку нашої обороноздатності і, як наслідок, на підвищення соціальних стандартів для українців».

Його застерігає економіст Анатолій Максюта: «На наш погляд, кошти, щодо яких не ухвалені законодавчі акти, взагалі не повинні враховуватися в державному бюджеті. Ми вважаємо, що не варто було включати ці надходження [в бюджет-2016]. Тому що виникли ризики, виникла ілюзія, нібито ці видатки [на Збройні сили] забезпечені, а насправді є проблема з виконанням цієї статті бюджету».

«Ніхто ж не заважає після прийняття відповідних законодавчих актів отримати ці доходи в бюджет, навіть якщо вони не були заплановані», – каже екс-заступник глави Мінекономіки в коментарі «Новинарні».

Якщо омріяна спецконфіскація не «розвіртуалізується» і 2017 року, ризикують лишитися непрофінансованими, крім іншого, такі важливі статті видатків держбюджету, як:

  • реалізація заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави – 1,6 млрд. гривень;
  • виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення – 527,9 млн. гривень;
  • виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення – 872,1 млн. гривень.

Тобто, можна казати, що не лише частина зарплат воякам, а й витрати на розвиток озброєнь та військової техніки України 2017 року поставлені в залежність від грошей, які зовсім не факт, що з’являться у держскарбниці.




ТРОХИ СТАТИСТИКИ

Графіка: Новинарня

Графіка: Новинарня

Видатки на різні силові відомства й деякі державні органи
в проекті держбюджету-2017

(у дужках – порівняно з 2016 р.)

Міністерство оборони – 64,03 млрд. грн. (+15%)

Головне управління розвідки МОУ – 1,4 млрд. грн. (+27%)

Міністерство внутрішніх справ (апарат) – 5,48 млрд. грн. (+12%)

Національна поліція – 15,5 млрд. грн. (+5%)

Національна гвардія – 9,87 млрд. грн. (+9%)

Державна прикордонна служба – 6,99 млрд. грн. (+27%)

Державна служба з надзвичайних ситуацій – 6,39 млрд. грн. (+14%)

Служба безпеки України – 6,01 млрд. грн. (+8%)

Рада нацбезпеки і оборони – 0,13 млрд. грн. (+81%)

Верховна Рада (апарат) – 0,99 млрд. грн. (+5%)

Кабінет Міністрів – 0,44 млрд. грн. (+35%)

Державне управління справами – 1,72 млрд. грн. (+25%)

Генеральна прокуратура – 4,65 млрд. грн. (+41%)

Національне антикорупційне бюро – 0,77 млрд. грн. (+58%)

Національна агенція з питань запобігання корупції – 0,58 млрд. грн. (+19%)

Верховний Суд – 1,01 млрд. грн. (+851%)

Міністерство соціальної політики (без Пенсійного фонду) – 10,51 млрд. грн. (+26%)

Пенсійний фонд – 156,15 млрд. грн. (+7%)

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПО – 0,03 млрд. грн. (+147%)

Державне космічне агентство – 2,89 млрд. грн. (-15%)

Читайте також:
Сержантам і старшинам ЗСУ призначили щомісячну грошову надбавку

byudzhet-1

Перші три колонки (ліворуч): загальнодержавні функції, оборона, громадський порядок, безпека і судова влада… Графіка: ІСЕД

Графіка: ІСЕД

Графіка: ІСЕД

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".