Координатор ОБСЄ в Україні: журналісти не мають обирати сторону конфлікту на Донбасі

Водночас Діана Дуцик зазначила: “Більшість опитаних журналістів говорили про те, що не готові брати на себе відповідальність у просуванні ідеї діалогу”

Координатор проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна у свою чергу навела цитату співзасновника Hromadske International Максима Еріставі про те, що свобода слова зникає, коли журналісти стають “бійцями інформаційної війни”.

Програмний директор ГО “Детектор медіа” Роман Шутов, презентуючи результати дослідження “Висвітлення конфлікту в українських медіа: установки, практики, пошук рішень”, яке організація проводила у лютому березні 2016 року, пояснив, що більшість журналістів підтримують ідею діалогу, однак не мають чіткого розуміння, з ким цей діалог можливий.

Він зауважив: опитані журналісти переконані, що діалог не потрібно проводити з очільниками окупованих територій, але вважають, що він необхідний з мешканцями.

“Разом з тим, вони не готові брати на себе відповідальність вести цей діалог, оскільки відсутня чітко артикульована державна політика щодо майбутнього цих окупованих територій та мешканців. Тож вони не знають, що їм говорити та що обіцяти”, – сказав Шутов.

Читайте також:
“Журналістика передбачає опис двох правдивих, хай і суперечливих позицій,
а не правди і відвертої брехні”

Про грузинський досвід на конференції розповів керівник аналітичного центру European Initiative Liberal Academy – Tbilisi, професор Тбіліського державного університету, редактор газети Rezonansi та видавець онлайн-ресурсу Democracy and Freedom Watch Лаша Тугуші. 

“На жаль, грузинський журналіст зараз не може зробити репортаж із Сухумі чи Цхінвалі. Це дуже болюча проблема, бо через неї наші медійники не можуть якісно подавати інформацію з обох боків, – зазначив він. – Крім того, якщо наша центральна влада надає журналістам інформацію, то протилежна сторона – не завжди”.

Експерт також зазначив, що значну небезпеку для його країни становить російська пропаганда. “Вона ефективно працює на розчленування країни. Часом нам здається, що ми сидимо на пороховій бочці”, – порівняв пан Тугуші.

Він розповів, що після війни у 2008 році тодішня влада на чолі з Михеїлом Саакашвілі неофіційно заборонила російські канали в кабельних мережах. Але після зміни влади у 2012 році їх знову ввімкнули, й тепер понад третина населення має до них доступ.
“Тож більшість людей може чути агресивний державний погляд Росії. Це не журналістика, а пропаганда. У нас теж триває гібридна війна”, – зазначив грузинський експерт.

Зокрема, за словами Тугуші, ця пропаганда має значний вплив на національні меншини Грузії – вірменську та азербайджанську, представники якої проживають компактно в певних регіонах і часто не знають грузинської мови, тому отримують інформацію зі ЗМІ своїми мовами та російською.

Читайте також:
“Реальний удар по іміджу України”.
Реакція журналістів на публікацію списку акредитованих в “ДНР”

“Перемога Кремля”: сайт “Миротворець” закривається

Не маючи змоги перемогти 16-й бат під Авдіївкою, “сепари” б’ють дезінформацією