Про що не говорить держава. “Новинарня” з’ясувала точні втрати в АТО всіх силових структур




Цей текст – про сухі цифри, але за кожною з них стоять людські болі, жалі, сльози, розпач родин. Ці трагедії не виміряти арифметичними значеннями. Та все ж потрібно знати загальну кількість втрат захисників України у війні, що триває.

Різні джерела, відомства й посадовці називають різні цифри. Переважно ідеться окремо про втрати Збройних сил та – окремо – інших формувань. Якщо йдеться про зведені дані, то цифра є приблизною й часто закруглююється принаймні до сотень.

“З моменту початку агресії Росії в Україні загинуло понад 2600 українських військовослужбовців та понад 9000 було поранено” – читаємо в заяві Міністерства закордонних справ щодо виконання мінських домовленостей від 29 лютого ц.р.

Авжеж, координація силових структур в АТО залишає бажати кращого. Це проявляється зокрема в тому, що не видно єдиного центру, який веде статистику щодо всіх загиблих, поранених, зниклих безвісти, полонених військових та інших силовиків України.

Можливо, такий центр і є, але його діяльність – абсолютно непублічна, а звіти – недоступні для громадськості.
Хоча яка в цьому секретність? Люди вже загинули, зазнали поранень чи зникли. Полеглих потрібно ховати, їхнім родинам потрібно надавати допомогу. Поранених треба лікувати, зниклих і полонених – шукати й визволяти.
Слід піднімати завісу таємничості. Адже країна має знати справжню ціну, яку вона платить за війну життями своїх синів.

За це взялася “Новинарня”, акумулювавши й узагальнивши інформацію про людські втрати різних силових відомств станом на 4 березня 2016 року.

За нашими даними, з початку АТО на Донбасі загинуло 2619 військових та співробітників інших силових органів (без урахування Добровольчого українського корпусу “Правий сектор” та інших позасистемних добровольчих формувань).
З урахуванням загиблих ДУК ПС – 2683 особи.

Це офіційні дані, які ми отримали від силових органів.
Поранених ~ 9855.

втрати в АТО загальні 4 березня 2016 - Новинарня

Збройні сили України втратили загиблими й померлими 2218 осіб;
органи внутрішніх справ (разом із батальйонами в системі МВС та поліцією) – 127; Національна гвардія – 179;
Державна прикордонна служба – щонайменше 67;
Служба безпеки України – щонайменше 11,
Державна служба з надзвичайних ситуацій – щонайменше 17 осіб загиблими.

Обставини непрозорості

Розсилати запити до різних силових структур, намагаючись зібрати повну статистику українських втрат в АТО, “Новинарня” почала ще в середині січня.

Всупереч закону про доступ до публічної інформації, з половини (!) відомств ми так і не дочекалися жодних відповідей чи якоїсь реакції.
І взагалі ніхто не надав порівняльну статистику втрат до початку дії Мінських угод і після, яка нас теж цікавила.

Але сумарні дані ми все-таки звели, подекуди користуючись даними з відкритих джерел. Ця статистика близька до повної, адже включає переважно актуальну інформацію з відомств, які зазнали найбільших кадрових втрат на війні – Збройних сил України, Національної гвардії, органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби.

Щодо тих структур, чиї дані взяті з відкритих джерел і трохи застарілі, ми оперуємо даними офіційних звітів одно-двомісячної давнини. Але в цих випадках ідеться про відомства, які після весни 2015 року не мають значної динаміки зростання кількості загиблих.

Маємо з цього приводу неофіційний коментар співрозмовника в Генштабі ЗСУ: “У даний час перший ешелон в АТО складають військовослужбовці Збройних сил. Нацгвардія і МВС – на другій лінії, вони зараз не виконують бойових завдань”.
Відповідно, тому в останні місяці у інших силових відомств втрат немає чи майже немає.

Збройні сили. Бойові й небойові

Джерела “Новинарні” в Генштабі зазначили: дані щодо втрат на Донбасі уповноважені оприлюднювати не всі, а лише президент (очевидно, це його рішення як верховного головнокомандувача), речник АТО і “певні генерали на спеціальних брифінгах”.

Генеральний штаб не надає детальної інформації про втрати на запити від громадськості. Однак наші співрозмовники навели для “Новинарні” запитані дані неофіційно. При цьому із загальної статистики загиблих виокремили також статистику “небойових” втрат, яка по своєму вражає.

Станом на 4 березня 2016-го в ЗСУ загалом 2218 смертей, із них бойові – 1898.
Поранених – загалом 7623, із них бойових – 6038.

Тобто: 320 загиблих бійців з початку мобілізації в березні 2014 року – небойові втрати. Це як смерті за станом здоров’я, так і не пов’язані з війною ДТП, самогубства, нещасні випадки, зокрема “по дурості”, в стані алкогольного сп’яніння тощо.

320 смертей – не в боях!

Якщо рахувати поранених і від 7623 відняти 6038 бойових, то отримаємо ще більш вражаюче число: 1585 військовослужбовців ЗСУ зазнали ушкоджень чи каліцтв не в боях і не на ворожих мінах.

Читайте також:
Пияцтво в АТО: “аватар” викопав собі в’язницю, але зміг налигатися й там

При цьому в ГШ зауважують, що їхні дані дещо хибують через погану звітність добровольчих формувань, які з літа 2014 року почали вливатися до Збройних сил України.

“Наприклад, по батальйону “Айдар” у нас проблеми [з підрахунками]. Бо Мельничук (колишній комбат “Айдару”, тепер – народний депутат України, який пройшов до парламенту від Радикальної партії Ляшка) просто не вів списки своїх бійців”.

Водночас принаймні частково статистика втрат батальйону “Айдар” системою ЗСУ велася. Зокрема, як повідомили авторові цих рядків у столичному міському військовому комісаріаті, Київський міськвійськкомат займався похоронами киян – загиблих бійців “Айдару” з липня 2014 року; родинам загиблих надавалася належна підтримка, соціальна допомога тощо.

Наша арифметика: загинув 1 зі 100 мобілізованих

Якщо вважати, що за два роки війни через Збройні сили пройшло близько 350 тисяч чоловіків (офіційних даних з цього приводу немає, але ми приблизно враховуємо чисельність ЗСУ на початок 2015 року, шість черг мобілізації, контрактників і строковиків), то виходить, що загинув приблизно кожен 160-й, поранений – кожен – 45-й.

Це, звісно, “самодіяльна” цифра, базована на орієнтовних даних чисельності ЗСУ, і вона враховує також усіх тиловиків, штабістів, фінансистів тощо. Але порядок десь такий.
А якщо порахувати лише мобілізованих до лав ЗСУ, маємо: додому не вертається 1%. Один із сотні. За два роки. З усіма “котлами”, Іловайськом і Дебальцевим.

Читайте також:
У березні мобілізації не буде – міністр оборони

І ще трохи порівняльної статистики.
Рівно рік тому, 6 березня 2015-го, спікер Генерального штабу Владислав Селезньов повідомляв: “з початку антитерористичної операції на сході України загинув 1541 військовослужбовець, поранено 6226 воїнів”.
Якщо враховувати тільки бойові втрати, то за рік додалося 357 загиблих. По одному на день.

Водночас не забуваємо також кілька десятків або сотень зниклих безвісти з початку АТО (не лише ЗСУ) й 129 полонених (не лише з числа військових).

Органи внутрішніх справ

Наші запити про втрати в АТО співробітників органів внутрішніх справ були складені так, аби відповідь включала добровольчі батальйони й роти патрульної служби міліції особливого призначення (ПСМОП), які у 2014 році увійшли до системи МВС – “Київ-1”, “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Золоті ворота” та ін.

Новинарня” отримала дві відповіді – окремо від прес-служби Національної поліції (яка з 7 листопада 2015 року стала самостійним силовим органом) та прес-служби МВС.

Департамент кадрового забезпечення НП на запит “Новинарні” повідомив, що “за наявною (…) інформацією з 07 листопада 2015 року (дати створення Національної поліції України) безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей загинув один поліцейський і ще один отримав поранення”.

“Фактів зникнення працівників Національної поліції України безпосередньо в районі проведення АТО та перебування їх у полоні представників незаконних збройних формувань не було”, – зазначили в кадровому департаменті Нацполіції.

втрати поліція 2016

“Одночасно інформуємо, що на ротаційній основі терміном від 30 до 45 діб в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей перебуває понад 9,4 тисячі представників Національної поліції України (у тому числі майже 8 тисяч представників головних управлінь Національної поліції України в Донецькій та Луганській областях), які залучаються та використовуються за рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, а також організовують боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством до компетенції Національної поліції України”, – також ідеться в листі.

У свою чергу Департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ надав такі дані, які базуються на інформації Управління у справах учасників антитерористичної операції МВС: “Серед працівників органів внутрішніх справ, які брали участь в АТО на сході нашої держави від початку її проведення, загиблими значаться 126 осіб, пораненими – 488, зниклими безвісти – 17, такими, що перебувають у полоні, – 4 особи”.

Ця статистика не охоплює дані щодо Нацгвардії.

втрати МВС

Водночас, читаємо в листі, “на даний час 30273 працівникам [ОВС і Нацгвардії], які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичні операції, надано статус учасника бойових дій”.

Національна гвардія

Прес-служба НГУ на запит “Новинарні” прислала лише лінк на січневу публікцію “Соціальні гарантії військовослужбовців Національної гвардії України” на сайті відомства. Там зокрема зазначалося, що станом на 15 січня “Нацгвардія втратила під час бойових дій на сході держави 178 військовослужбовців, 735 отримали травми та поранення, 24 вважаються зниклими безвісти, 6 бійців перебувають у заручниках незаконних збройних формувань”.

Офіційні дані щодо втрат Нацгвардії станом на 3 березня 2016 року надала прес-служба Міністерства внутрішніх справ (див. лист у попередньому розділі).

“Серед військовослужбовців Національної гвардії України під час проведення АТО за вказаний період загинуло 179 осіб, поранено – 737, зникло безвісти – 24 та перебуває в полоні 6 осіб”, – інформує Департамент комунікації МВС.

З цього робимо висновок, що за останні півтора місяці в АТО загинув один військовослужбовець НГУ, поранені – двоє, зниклих безвісти й полонених не додалося.

Прикордонники

Інформацію щодо втрат бійців Державної прикордонної служби України з початку АТО “Новинарня” отримала з офіційного звіту про розширене засідання колегії ДПСУ 27 січня 2016 року.

“Загалом в АТО взяли участь більше 15 тисяч прикордонників. На превеликий жаль, 67 охоронців кордону загинули, 406 отримали поранення, а 6 вважаються зниклими безвісти, з яких 1 офіцер та 5 молодшого персоналу”, – повідомив офіційний сайт Держприкордонслужби.

“При цьому за активної участі відомчої внутрішньої безпеки та допомоги волонтерів вдалося знайти на території, що підконтрольна НЗФ, тіла 5 прикордонників, вивезти їх та передати рідним для поховання.
Наразі в полоні немає жодного військовослужбовця відомства”, зазначено також у повідомленні.

СБУ

Служба безпеки України – одне з найбільш закритих відомств у питанні оприлюднення своїх втрат. На запит “Новинарні” Володимирська, 33 відповідь не прислала.
Натомість мусимо задовольнитися такою інформацією: 20 листопада 2015 року голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу в Національній академії СБУ повідомив: “11 співробітників Служби безпеки загинули і ще понад 100 отримали поранення з початку антитерористичної операції”.

ОНОВЛЕНО. Офіційна відповідь антитерористичного центру СБУ надійшла “Новинарі” через 10 днів після виходу цієї публікації. Стало відомо, що “кількість осіб серед особового складу СБ України, які брали участь в АТО і отримали поранення або загинули у результаті збройного конфлікту на території Донецької і Луганської областей за весь час проведення антитерористичної операції [з травня 2014 року по лютий 2016 року], становить 12 загиблих та 92 поранених (травмованих). Співробітники СБ України відсутні у списках зниклих безвісти та осіб, які незаконно утримуються незаконними збройними формуваннями”.

Надзвичайники ДСНС

Найменш відкрита для суспільства в оприлюдненні своїх загиблих в АТО працівників – Державна служба з надзвичайних ситуацій.

На офіційні запити щодо втрат ДСНС дає зокрема таку відповідь: “Державна служба з надзвичайних ситуацій на Ваш запит щодо надання інформації про працівників ДСНС, які загинули під час проведення АТО, повідомляє.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2, 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Відповідно до ст. 14 цього ж Закону поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Враховуючи вищевикладене, надання запитуваної Вами інформації не належать до компетенції ДСНС”.

Уперше таку відмову ДСНС дала на запит дописувача розділу “Доступ” сайту “Українська правда”.
Утім, наступного разу, після зауваження, що відомості про осіб, які вже загинули, не є персональними даними, в ДСНС відповіли: “17 працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій України загинули під час виконання службових обов’язків внаслідок отриманих поранень в районах ведення бойових дій”.

Статистики щодо поранених не надано. Дані станом на першу декаду листопада 2015 року.

Добровольці

Це найтуманніша ланка втрат України на війні за незалежність, що почалася в 2014 році. З одного боку, саме добровольці першими пішли до військкоматів, щойно Путін ввів війська в Крим. Також багато хто з патріотів записався до підрозділів внутрішніх справ, що теж означало легальну участь у воєнних діях (із можливістю в будь-який момент звільнитися й поїхати додому, а не тягнути лямку понад рік, як мобілізованим до ЗСУ).

З іншого боку, значна частина активістів не побажала формалізуватися ніяк. “Хочеш – приїжджай на Донбас, бери автомат і воюй, перехотів – вертайся, мітингуй, відпочивай”, – за такою формулою існувало чимало “добробатів”, заробляючи героїчний імідж в очах громадськості (дарма, що здебільшого ці “батальйони” не перевищували чисельність рот ЗСУ).

Читайте також:
Чому не слід називати “батальйонами” групи добровольців із 20 людей

Добровольчим формуванням слід віддати належне – ці хлопці й дівчата, переважно націоналісти, в 2014 році та на початку 2015-го билися як леви, воюючи проти агресора більш мотивовано, ніж більшість мобілізованих і контрактників ЗСУ. Сотні їх загинули. У ДАПі, Іловайську, Дебальцевому, в інших точках зіткнень.

Через загальний героїзм “добробатів” їхнім учасникам багато чого прощалося й прощається. Водночас бійці нелегалізованих формувань не мають офіційної платні від держави та відповідних пільг. Не мають належної державної підтримки й родини загиблих добровольців.

Велика частка “добробатівців” називаються такими лише за інерцією, адже або вже закінчили з участю в бойових діях, або їхні підрозділи давно легалізувалися в системах ЗСУ, МВС, Нацгвардії – починаючи з “Айдару”, “Донбасу” й “Азова” і закінчуючи “Святою Марією” й частиною “ОУН”.

Читайте також:
Загинув боєць ОУН.
Бурлакова: “Я сиджу і курю. У твоїй куртці. Вона в крові. Але пахне тобою”

Через те, що певний період 2014 року ці підрозділи не були формалізованими, не мали своєї бухгалтерії тощо, не існує хоч трохи офіційних даних про їхні втрати в тому часовому проміжку.
Це просто неможливо було засвідчити печатками. Де-факто замість структур мали справу з групами озброєних “фізосіб”, й умовний облік міг вестися лише за повідомленнями в соцмережах та ЗМІ.

Як уже було зазначено вище, в Генштабі констатують, що в батальйоні “Айдар” навіть після того, як він увійшов до ЗСУ, були проблеми зі звітністю, бо не велися списки військової частини.

ОНОВЛЕНО. “По моєму “Айдару”, наскільки мені відомо, якраз все бульш-менш: хоч Мельничук реально облік не вів, зате самі бійці дуже активно добивалисьявиплат для родин загиблих, тож реально про всіх знаємо, поіменно. Не факт, що всі відображені у статистиці Міноборони, але гадаю, що більшість проходить у списках”, – зазначив у коментарі “НовинарніЄвген Дикий, доброволець 2014 року, колишній командир взводу батальйону “Айдар”.

“Інша річ – добробати МВС. От по них цифра виглядає заниженою в рази – менше двох сотень за все АТО. Гадаю, міністр Аваков нахабно бреше: втрати лише в Іловайську загалом склали приблизно 500 бійців “двохсотими” і десь стільки ж полоненими; при цьому більшість складали саме аваковські “ментобати”, тобто добровольчі батальйони МВС. Тоді як ЗСУ там були в значно меншій кількості представлені.
Отже, і в структурі втрат лише по Іловайську має бути сотні три [загиблих] добровлольців і сотні дві [загиблих бійців] ЗСУ“, – вважає Євген Дикий.

Він хоче отримати від Міністерства внутрішніх справ повнішу статистику. “Наразі не уявляю, як з МВС цю статистику вибити, і чи вона у них хоча б для себе насправді є”, – зазначив Дикий.

Правий сектор шеврон

Тепер, після хвилі легалізацій, єдиним позасистемним добровольчим підрозділом у зоні АТО вважається лише Добровольчий український корпус “Правий сектор” (чи те, що від нього залишилося після розколів у “ПС”). Інші перевели свою активність переважно в тил.

Читайте також:
Масові акції до других роковин Майдану в Києві переросли в погроми.
Хроніка 20 лютого

“Такі формування зараз ніхто не пускає на передову”, – каже співрозмовник “Новинарні” в Генштабі ЗСУ.

На зауваження, що “правосеки” регулярно повідомляють про свою участь у бойових діях, у снайперській роботі на “передку” тощо, у ГШ відповідають: “Якщо таке і є, то групи з 10-15 чоловік не можна назвати батальйонами. У будь-якому разі, ми не маємо даних про їхніх загиблих“.

“В Іловайську частина добровольців взагалі не входила до сил штабу АТО, відповідно, вести звітність по їхніх втратах було практично неможливо”, – зауважує представник Генштабу щодо подій 2014 року.

Приблизні дані про втрати ДУК ПС – найбільшого неформального добровольчого підрозділу – в одному з інтерв’ю в лютому навів колишній провідник партії “Правий сектор” Дмитро Ярош.

За його інформацією, “з початку АТО на Донбасі загинули 64 бійців “Правого сектору” й понад 500 були поранені”.

При цьому є підстави вважати, що загальна кількість полеглих “необлікованих” добровольців – помітно вища.

Також Ярош місяць тому зазначав, що через добровольчі батальйони – не тільки “ПС” – за час війни пройшло загалом приблизно 50 тисяч осіб.
“Зараз на лінії зіткнення близько 300 осіб “Правого сектору”, – розповідав Дмитро Ярош станом на початок лютого 2016 року.

P.S. За підсумками доби 4 березня до загального мартирологу додалося ще двоє загиблих бійців ЗСУ…

Автор: Дмитро Лиховій

Підтримати сайт >>>>

Відгук

Євген Дикий,
колишній командир взводу батальйону “Айдар” (демобілізований):

“Прочитав статтю на “Новинарні” щодо втрат в АТО і не можу утриматись – дяка! реально дуже класний матеріал, і дуже давно назрілий! сам давно шукав десь зведені узагальнені дані, і ніхто до тебе їх не зібрав! ну і тон витриманий імхо дуже вірний, без “загонів” в жодну сторону – а тема ж важка…
Респект і дяка! Дуже сильний і правильний матеріал”.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна