Підсумки “нормандського” Парижа: троє – за вибори в ОРДЛО вже в червні, Україна – проти

Переговори в “нормандському форматі” з метою вирішення кризи в Україні, які пройшли в Парижі пізно ввечері 3 березня, не стали вирішальними, а тільки черговим етапом у вирішенні питання. Про це після завершення зустрічі заявив один із її учасників, міністр закордонних України Павло Клімкін.

Переговори почалися о 20:00 за київським часом і тривали майже 5 годин, закінчившись після полуночі 4 березня, повідомив спеціальний кореспондент УНІАН.

“Сьогоднішня зустріч є черговим етапом, але говорити про вирішальний прогрес, враховуючи реальну ситуацію з безпекою, враховуючи, що вчора в нас було 63 обстріли, враховуючи, що ОБСЄ немає жодного доступу до багатьох регіонів Донбасу і до українсько-російського кордону, не можна”, – заявив міністр Клімкін.

За словами голови українського МЗС, його російський колега Сергій Лавров “не був готовий йти глибше в питаннях безпеки в плані забезпечення доступу для спеціальної моніторингової місії ОБСЄ”.

“Він запропонував залишити це на розгляд експертів в Мінську (Тристоронньої контактної групи), тому він висловив готовність підтримувати лише концептуальні ідеї та деякі пропозиції ОБСЄ. Але нам потрібна комплексна безпека”, – наголосив Павло Клімкін.

За словами Клімкіна, комплексна безпека – це “не тільки припинення обстрілів та відведення озброєння”.
“Це, впершу чергу, контроль ОБСЄ над територією Донбасу та українсько-російским кордоном. Безпека – це відведення всієї зброї, що там є. Без безпеки ми не можемо просуватися у напрямку виборів [в окупованих районах Донбасу]”, – озвучив очільник МЗС українську позицію.

Позиція Кремля: консенсус зірвала Україна

Париж і Берлін на зустрічі 3 березня запропонували провести вибори в Донбасі в червні, і Москва була готова цю пропозицію підтримати. Про це повідомляє російська агенція ТАСС, посилаючись на коментар глави МЗС РФ.

“Пропозиція про те, щоб закликати на нашому сьогоднішньому засіданні сторони домовитися на основі мінських документів про проведення місцевих виборів на Донбасі в першому півріччі до червня-липня прозвучало від наших німецьких і французьких колег. Ми були готові підтримати його. Але українська сторона попросила не наполягати на цьому, в результаті, консенсусу не вийшло”, – сказав Сергій Лавров.

Читайте також:
Замість змін Конституції ЄС тепер вимагає від України виборів в ОРДЛО

Глава МЗС України Павло Клімкін підтвердив, що основною темою для обговорення було питання, пов’язане з модальністю виборів [на Донбасі].

“Тут наш головний акцент полягав у необхідності забезпечити безпеку та здійснити такі виборчі модальності, які б відповідали українському законодавству і стандартам ОБСЄ”, – заявив Клімкін.

Водночас позиція Кремля повторює те, що зранку в день “нормандської” зустрічі заявляв ватажок “ДНР” Олександр Захарченко: Київ має не лише забезпечити закон про вибори в ОРДЛО, а й надати “ДНР/ЛНР” особливий конституційний статус і амністувати всіх бойовиків.

“Багато говорили про політичні аспекти мінських домовленостей, перш за все, в контексті необхідності зробити перший крок у взаємозалежної ланцюжку дій, яка включає в себе закон про особливий статус Донбасу, конституційну реформу і проведення місцевих виборів”, – цитує Лаврова ТАСС.

“Але в якості найближчого кроку говорили про вибори в контексті всього того, що необхідно для їх проведення. Для цього важливо, щоб і закон про особливий статус був прийнятий, і амністія, щоб люди (в ОРДЛО) голосували і обиралися не перед загрозою кримінального переслідування, а як вільні громадяни. Для цього важливо, щоб конституційна реформа була гарантована. Про все це домовлялися наші лідери 2 жовтня 2015 року в Парижі, але, на жаль, зрушень в такому самому головному для процесу врегулювання питанні – підготовці виборів – не відбулося”, – заявив Лавров.

Москва не може змиритися з тим, що Україна не приймає “ДНР” і “ЛНР” як окремі сторони мінського процесу, а вважає їх маріонетками Росії й вимагає участі в переговорах безпосередньо представників Кремля.

ТАСС передає слова міністра Лаврова: “Росія протягом зустрічі в Парижі привертала увагу до того, що ключем і стрижнем всього Мінського процесу є прямий діалог між Києвом і Донбасом, чи то військові аспекти, аспекти безпеки чи політичний процес. На жаль, такого прямого діалогу, насамперед через небажання Києва в нього вступати, ми поки не спостерігаємо. Сьогодні знову проявилося прагнення відмовитися від того, що мінські домовленості підписані представниками Донбасу, спостерігалася сьогодні спроба вважати їх представників легітимними і тільки коли з’явиться хтось інший, будемо вирішувати всі питання, пов’язані з особливим статусом”.

Сергій Лавров вважає, що в Парижі Росія зустріла “повне розуміння” з боку Німеччини і Франції щодо того, що послідовність дій, закріплена в мінських домовленостях і підтверджена на зустрічі лідерів “нормандської четвірки” 2 жовтня 2015 року, “непорушна”.

“Ця послідовність означає рух у взаємопов’язаному режимі з проведення виборів, введення в силу закону про особливий статус Донбасу на постійній основі, відображення цього особливого статусу в Конституції і проведення амністії на підставі того закону, який був прийнятий Верховною Радою, але президентом Порошенко не підписаний”, – заявив глава МЗС РФ.

Україна представила свою схему

Павло Клімкін знову наголосив, що “стосовно сьогоднішнього раунду переговорів ми не можемо говорити про вирішальний прогрес”. “Але нам вдалося обговорити детально ряд позицій ОБСЄ, а з другого боку – чітко представити бачення безпеки”, – деталізував він.

Голова зовнішньополітичного відомства України констатував, “що це була дуже складна зустріч”. “Ми приїхали на неї, маючи три ключові пріорітети. Перший – це безпека. На основі дискусії з СММ ми висловили чіткі пропозиції”, – заявив він.

За словами Клімкіна, ці пропозиції полягають у чіткому доступі до території Донбасу: “Це дуже чітка схема, яким чином СММ (спеціальна моніторингова місія ОБСЄ) може отримати ефективний моніторинг уздовж українсько-російського кордону”.

“Це, по-перше, організація цілого ряду баз СММ уздовж кордону, можливість проводити інспекції, встановлювати відповідне технічне обладнання, яке б контролювало кордон і найбільш критичні точки як вдень, так і вночі, можливості присутності СММ з нашого боку”, – сказав глава МЗС України.

“Ми вважаємо, що ця пропозиція, в разі її реалізації, буде здатна достатньо ефективно забезпечити моніторинг ділянки українсько-російського кордону, яка ще поки що не контролюється Україною”, – деталізував Клімкін.