Свічки. Квіти. Сльози. Менше, ніж одразу після смертей 2014 року, але сльози навертаються на очі, коли приходиш на ті самі місця, коли бачиш обличчя полеглих і сотню стовпів світла, які підносяться в чорне небо.
І “Пливе…” – різними голосами, в різних аранжуваннях, але з однаково гірким клубком, що мимоволі підкочується високо, стискаючи горло.
Три дні й три ночі з 18 по 20 лютого 2014 року стали найчорнішими в історії Революції гідності.
Два роки по тому Україна вшановує пам’ять Небесної сотні.
Передусім – на Майдані та київській вулиці Інститутській, де лунали фатальні постріли.
На передньому плані – металевий стовп, пробитий кулею “Беркута”. Стовпи на Інститутській біля “верхньої” барикади наново пофарбовані, але сліди стрілянини дворічної давнини лишаються досі
Тут, на Інститутській, загинуло найбільше людей, але не забуто ні перших жертв із вулиці Грушевського, ні вбитих “тітушками” в Маріїнському парку, загиблих від куль та кийків на верхніх підходах до “Жовтневого” палацу.
Перед стелою Незалежності – великі щити з фотографіями загиблих та їхніх сімей. Ось молодий веселий хлопець у горах із компанією друзів. А тут він щасливо цілує наречену. Тримає на руках малюка, радісно всміхається в камеру на ще мирному Майдані – у багатьох із нас є такі знімки.
Але ми ще є, а цього хлопця вже немає.
Про це думаєш біля кожного такого щита. Це те місце й та мить, де – не про політику, не про зради чи перемоги, де – біль і пам’ять, яку не можна втрачати.
Хоча, звісно, хоч-не-хоч та промайне думка: а хоч би кожному виродку, який прийшов до влади на їхній крові, на кожному хабарі й корумпованій оборудці та руки всихали…
Якщо перші роковини загибелей на Майдані відзначали “Реквіємом” Моцарта, то у 2016-му вирішили обійтися без концертів. Але, як і торік, запалили промені гідності – прожектори, які світять у небо приблизно з тих точок, де гинули герої Небесної сотні.
Перед тим, як їх запалили, перед присутніми на майдані Незалежності виступив Євген Нищук – “голос Майдану” й колишній (а також, не виключено, майбутній) міністр культури.
На згорілому в ті буремні дні Будинку профспілок, затягнутому великим полотном-екраном, транслюють документальні кадри зі спогадами про події останніх днів Революції гідності.
Люди, яких приходить багато – одні змінюють інших, – несуть до символічного пантеону Героїв квіти й свічки.
Придбати їх можна тут же – з розкладок. Продавці запевняють, що кошти з продажу підуть на допомогу бійцям, пораненим у зоні АТО.
На допомогу їм же нібито збирають гроші й волонтери з прозорими скриньками, які роздають синьо-жовті стрічки.
Щодня – 18, 19 і 20 лютого – о 19:00 активісти зачитують імена всіх героїв Небесної сотні.
А тим часом згори по вулиці Інститутській діловито шмигають автомобілі. Поки що рух відкрито лише до заїзду в готель “Україна”, але складається неприємне враження, що невдовзі вулицю відкриють повністю.
Адже Алеєю героїв Небесної сотні вона так і залишається лише номінально, й обіцяних меморіалів на ній досі не створено.
Завтра, 20 лютого, в центрі Києва відбудуться й офіційні пам’ятні заходи.
Як повідомили на спільному брифінгу радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк та начальник головного управління Національної поліції в місті Києві Андрій Крищенко, переважно ці заходи відбуватимуться на майдані Незалежності, біля “Жовтневого” палацу та на Європейській площі.
Серед запланованого – зібрання, мітинги та хода.
Очевидно, що буде президент.
З огляду на те, що “ворог не спить”, для охорони публічної безпеки буде задіяно до 4000 працівників поліції зі столиці й інших регіонів, зокрема 600 представників добровольчих батальйонів. Також обіцяють “організовані добові чергування кінологів зі службовими собаками, бойові чергування шести груп спеціалістів вибухотехнічної служби”.
На станції метро “Хрещатик” висить повідомлення, що вихід на вулицю Інститутську 20 лютого буде закритий – з 6:00 ранку й “до завершення пам’ятних заходів”.
“Робота російських спецслужб триває, тож реванш ворожих сил – це не міф, а реальність. А тому ми не повинні дати ворогу жодного шансу”, – наголосив Шкіряк.
Як повідомив Зорян Шкіряк, “за необхідності” правоохоронці також можуть проводити перевірку документів громадян та поверхневий огляд речей.
Людей просять поставитися до таких заходів безпеки з розумінням, адже “збройні провокації завтра не виключені, бо ситуація в Україні грає на руку насамперед сусіду-агресору”.
Фото: “Новинарня“
Читайте також:
Порошенко нагородив орденами активістів Майдану, які зазнали поранень
Музей Майдану створено. Поки що – без приміщення й фінансування
Парламент призначив пенсії пораненим на Євромайдані
Другі роковини розстрілу Майдану: ГПУ розповіла про намір
Януковича вбивати й заборонені гранати
ГПУ прозвітувала про тисячу допитаних свідків розстрілу Майдану та підозру 25 “беркутам”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
