Супрун вимагає від МОЗ виключити з протоколу лікування COVID-19 смертельно небезпечні препарати

Очільниця Міністерства охорони здоров’я у 2016-2019 роках Уляна Супрун закликала нинішнє керівництво МОЗ  якнайшвидше виключити з протоколу лікування COVID-19 антималярійні препарати хлорохін та гідроксихлорохін, які ускладнюють перебіг коронавірусної хвороби і значно підвищують ризик летального результату.

“Враховуючи останнє масштабне дослідження, призначати гідроксихлорохін та хлорохін пацієнтам в лікарнях, не лише безвідповідально, це — злочин, щодо своїх громадян“, — наголосила Супрун у дописі на своїй сторінці у фейсбуці.

Результати великого мультинаціонального дослідження, на яке посилається Супрун, опубліковані в науковому журналі The Lancet 22 травня.

Як зазначається у статті, в дослідженні взяли участь 96 тисяч пацієнтів із 671 лікарні на шести континентах, госпіталізовані в проміжку між 20 грудня 2019-го та 14 квітня 2020 року. Усі всіх них було лабораторно підтверджено інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

Головний висновок дослідження: гідроксихлорохін та хлорохін, як у комбінації з антибіотиком, так і без нього, неефективні для лікування пацієнтів із COVID-19. Натомість прийом цих ліків пов’язаний з підвищеним ризиком серцевих ускладнень і вищими показниками смертності.

Пацієнтів, які отримували лікування препаратами (загальна кількість 14 888), поділили на чотири групи: ті, хто отримував лише хлорохін (1868), ті, хто приймав хлорохін з антибіотиком (3783), ті, хто отримував лише гідроксихлорохін (3016) та ті, хто приймав гідроксихлорохін з антибіотиком (6221).

Ще 81 144 пацієнти, яких не лікували цими ліками, увійшли в контрольну групу.

Смертність пацієнтів з контрольної групи, які не приймали зазначені препарати, становила приблизно 9%. Серед тих, хто приймав лише хлорохін, цей показник становив 16,4%; лише гідроксихлорохін — 18%.

Найгіршими ж показники виявилися у тих пацієнтів, яких лікували хлорохіном з антибіотиком — 22,2% смертності та гідроксихлорохіном з антибіотиком — 23,8% смертності.

“Фактично у кожній групі, в порівнянні з контрольною, смертність була вища щонайменше у два рази“, — наголошує Супрун.

Також прийом цих препаратів підвищував ризики виникнення більш серйозних аритмій, у порівнянні з контрольною групою.

У дослідженні зазначено, що гідроксихлорохін та хлорохін не слід застосовувати за межами клінічних випробувань.

Багато з них іще тривають. Проте, як наголошує колишня очільниця Мінохорониздоров’я, це велике дослідження є вагомим приводом переглянути протокол та внести необхідні зміни.

“МОЗ України допустило серйозну помилку, включивши ліки з діючою речовиною гідроксихлорохін та хлорохін у протокол лікування пацієнтів з COVID-19”, — вважає Супрун.

Відповідне рішення керівництво міністерства ухвалило ще на початку квітня. “На той час у світі лише починалися контрольовані клінічні випробування, які проводилися за адекватною методологією та справді були спроможні перевірити ефективність цих ліків у протидії COVID-19. Це означає, що їх не лише не можна було включати в національні протоколи лікування. Навіть говорити про їхню ефективність публічно — означає наражати на небезпеку мільйони людей. Адже довіряючи офіційним заявам, громадяни можуть купувати ці ліки самостійно в аптеках”, — підкреслила ексміністерка.

Попри це, МОЗ України включило препарат із недоведеною ефективністю в протокол лікування, і навіть було погоджено виробництво гідроксихлорохіну (торгова назва “Плаквеніл”) українським виробником. Як повідомив 15 квітня голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький, державну реєстрацію на гідроксихлорохін пройшла фармкомпанія “Дарниця”.

Як зазначає Уляна Супрун, “багато лікарів, профільних медичних асоціацій та навіть ВООЗ неодноразово попереджали [міністра] Степанова та МОЗ України про небезпеку застосування експериментальних препаратів та закликали переглянути протокол”.

“Сподіваюся, це зроблять якнайшвидше”, — зауважила ексочільниця міністерства, нагадавши дані про побічні дії гідроксихлорохіну і хлорохіну: незворотні пошкодження сітківки ока, тахікардія, м’язова слабкість, сильне падіння цукру в крові, а також психіатричні ефекти, які включають безсоння, порушення сну, галюцинації.

“Перестаньте ігнорувати оновлені дані та зробіть рішення про внесення змін у протокол. Від цього залежить життя та здоров’я пацієнтів”, — наголосила Супрун, звертаючись до керівника МОЗ Максима Степанова.

Як писала “Новинарня“, одним із перших агітаторів за лікування коронавірусної хвороби антималярійним Плаквенілом у світі виступив президент США Дональд Трамп, який навіть заявляв, що сам приймає ці ліки “профілактично”.

29 березня міністерство охорони здоров’я США повідомило про дозвіл на застосування хлорохіну та гідроксихлорохіну з метою лікування COVID-19 – тільки за вказівкою лікарів і в випадках, якщо це доречно, а інші клінічні випробування є недоступними або вже проведеними.

На той час розрекламований Трампом Плаквеніл розмели в аптеках у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні. Через це без цих необхідних для них ліків ледве не залишилися близько 14 тисяч пацієнтів із системними захворюваннями (такими, як червоний вовчак), у лікуванні яких цей препарат застосовують постійно. Тоді у МОЗ пообіцяли забезпечити їх необхідним препаратом.