Тарас Шамайда
співкоординатор руху “Простір свободи”
(FB)
Комітет з питань науки й освіти Верховної Ради одноголосно схвалив текст [проекту] нового закону про освіту до другого читання. І це саме по собі важлива і добра новина.
Але не менш важливо, що комітет окремо (але так само одностайно) після бурхливих дебатів підтримав нову редакцію статті 7 – про мову освіти, напрацьовану представниками громадськості спільно з Міністерством освіти і науки України.
Це означає, що, якщо депутати не провалять цю редакцію в залі, українська мова нарешті посяде належне місце в освіті.
При цьому стаття відповідатиме Констиутції України і міжнародним конвенціям, а українців штучно не протиставлятимуть меншинам і навпаки.
Щиро дякуємо членам комітету, які проголосували “за” (Олександр Співаковський, Тарас Кремінь, Ірина Констанкевич, Олексій Скрипник, Іван Кириленко), міністру освіти й науки Лілії Гриневич та її команді, міністру культури Євгену Нищуку, Ірині Подоляк, Рефату Чубарову і всім, хто підтримав погоджені зміни.
Оскільки провокатори з депутатськими мандатами і без них, які на комітеті намагалися зірвати ці зміни, виступаючи хто буцімто на захист української мови, а хто від імені “ображених” меншин, вже побігли розганяти зраду і писати різну дурню, поясню коротко суть змін.
У редакції першого читання стаття 7 є ніякою і фактично консервує русифікованість освіти. Натомість щойно комітет підтримав такі зміни до цієї статті:
1) Додається обов’язок держави гарантувати кожному громадянину освіту державною мовою в усіх типах і рівнях освітніх закладів.
2) Прибирається право на навчання мовами меншин у вищій, професійній та позашкільній освіті. Освітній процес буде державною мовою.
3) Право вести освітній процес іншою мовою, крім української, замінюється правом вести лише окремі предмети за рішенням навчального закладу і відповідно до освітньої програми (а не “на каком язикє чітать будєм?”) англійською чи іншими мовами ЄС (але не російською!).
4) Право на навчання мовою меншини в будь-яких навчальних закладах замінюється правом на навчання мовою меншин лише поряд з державною мовою і лише в садочках і школах.
Тобто одномовних шкіл і садочків меншин більше не буде, українська мова буде повноправно присутня в освітньому процесі таких закладів, а це майже 10% усіх садочків і шкіл країни,а в деяких регіонах – і значно більше.
Окремо внесено норму, що це право не поширюється на заклади, класи, групи з українською мовою навчання (тобто на решту 90%, де пануватиме українська мова).
5) Вивчення мови меншини у вишах допускається лише в обсязі однієї дисципліни, можливості для русифікації вишів перекриваються повністю.
Попри надзвичайну важливість рішення комітету (адже були заклики лишити статтю в редакції першого читання і навіть вилучити її зовсім, що було б катастрофою для української мови в освіті), не варто радіти передчасно: в сесійній залі, де законопроект можуть розглядати 11 липня, обов’язково будуть атаки на комітетські поправки з усіх боків в надії їх провалити і лишити все як є. У тому числі під гаслами ультрапатріотизму й безмежної турботи про українську мову.
Слідкуйте за руками шулерів і тримайте кулаки, щоб ми виграли й цей вирішальний бій і поправки стали законом.
Читайте також:
Комітет ВР підтримав узгоджений “громадський” законопроект про державну мову
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!