Від поранень помер славетний сапер 72-ї бригади “Юджин” Сарнавський, який розміновував за 15 хвилин те, що інші – за два дні

 

Увечері 15 червня в шпиталі від важких поранень помер капітан Євген Сарнавський, позивний “Юджин” – командир саперної роти 72-ї окремої механізованої бригади. Про це повідомляє “Новинарня” з посиланням на прес-службу 72 омбр.

“8 червня Сарнавський отримав тяжкі вибухові поранення під час розмінування поблизу села Новоселівка. Були розтрощені ноги, пошкоджені внутрішні органи черевної порожнини, легені… Два тижні він пробув у комі”, – розповіли в бригаді.

Близько 22:00 у четвер, не приходячи до тями, офіцер помер.

“Самотніми лишилися старенька мати й вагітна дружина. Син чи донька, народившись, вже ніколи не побачать тата…” – йдеться в повідомленні.

72 омбр збирала пожертви для Сарнавського та його дружини, яка лежить на збереженні.

Євген Сарнавський “Юджин”

Відомо, що Юджин 14 років займався розмінуванням, врятував тисячі життів, допомагав цивільним поблизу Волновахи, у Гранітному, в Авдіївці і довколишніх прифронтових селах.

Лише кілька днів тому прес-офіцер 72-ї бригади Олена Мокренчук опублікувала в “Фейсбуці” розповідь про Сарнавського, його новаторські розробки та очолювану ним інженерно-саперну роту:

“72 омбр – справжній генератор ідей у розробці пристроїв, установок і корисних саперних «штучок». Командир роти Юджин пояснює: справжній сапер повинен мати нестандартне мислення, щоб налагодити якнайзручніше свою роботу. Ці якості приходять з усвідомленням того, що права на помилку немає, а у твоєму розпорядженні не завжди є все необхідне. І тут включається фантазія та професійна інтуїція.

Наприклад, нещодавно бійці втілили в життя дуже цікаву розробку. Цей пристрій складається зі звичайних РПГ, але можливості дає широкі.

“Цю установку можна поставити позаду позицій, не потрібно виходити на передній край, ризикувати життям бійців. На полігоні ця система себе вже добре показала, працює безвідмовно”, – пояснює Юджин.

Такі установки вдало використовує зараз піхота як частину прикриття, щоб мати можливість переміститись, зайняти іншу позицію, привернути увагу чи навпаки відволікти противника.

Зараз рота розробляє оригінальний метод знищення бійниць ворога: “Хочемо поцілити в бійницю, з якої “орки” раніше два будинки спалили. Не найкращий метод, але не ми перші почали, тому доводиться відповідати симетрично”.

Також сапери розробили особливий панцир з кевлару, який працює за принципом бронежилета, але дозволяє швидше рухатись.

Також була розроблена ЗРП “Тропа” – невелика пускова установка на базі звичайного автомобіля. “Установка показала фантастичні характеристики! Досі ніхто не вірить, поки відео не покажеш”, – розповідає «Юджин».

Нові розробки та ідеї не приходять самі по собі, навчання і підготовка в інженерно-саперній роті добре продумані. “Сам процес розмінування не настільки складний, як поєднання разом з цим вміння пересуватись, прикривати один одного, тактичні ходи”, – командир роти організовує тренування наочно, у формі гри.

Перед тим, як виходити за лінію розмежування, сапери мають пройти певні випробування. Для них створюють екстрені ситуації, ставлять найрізноманітніші задачі. Взаємодія з командою має бути відточена до ідеалу: “Бійці мають контролювати ситуацію настільки, щоб знати, скільки набоїв залишилось у магазині товариша і вчасно перехопити вогонь”. Така злагоджена і підготовлена команда може дати відсіч будь-якому ворогові.

Чи не найважливішим в роботі інженерно-саперної служби є розмінування в цивільних кварталах. Після кожного обстрілу в землі чи навіть стінах будинків лишаються нерозівані міни, снаряди, і їх треба знешкодити, поки не наробили біди. Запам’ятався один випадок: після обстрілу в асфальтовому покритті просто посеред вулиці лишились два хвостовика від 120-мм мін. За настійливими викликами мешканців сусідніх будинків на вулицю приїхали аж дві команди цивільних розміновувачів і наш Юджин з помічником.

І тут почалося щось на кшталт “Угадай мелодію”: одна команда розміновувачів каже: “Ми розмінуємо за два дні! Зранку пошлемо запит своєму начальству, наступного дня отримаємо дозвіл, потім приїдемо і розмінуємо!”. Друга команда: “А ми – за день! Зараз посилаємо запит, вранці отримуємо дозвіл і до вечора, можливо, розмінуємо!”
Нещасні мешканці вулиці лише очима кліпали перелякано: перспектива ночувати з дітками в будинку, маючи оцю гидоту під вікном, їх зовсім не тішила.

Юджин подивився на фахівців і каже: “Ну добре, хлопці, працюйте, я поїхав. Тут роботи – хвилин на 15, але якщо у вас такі правила…” Цивільні аж підскочили, схопили його за руки: “Ні, ні, будь ласка, не йдіть! Витягніть цю заразу! У нас же дітки, як нам ще два дні жити і боятися???”

Женя лишився. Впорався, як і обіцяв, за 15 хвилин: при детальному огляді з’ясувалося, що хвостовики порожні, міни таки спрацювали; тож лишилося тільки викопати залізяччя і передати його в музей. І таких випадків в його практиці було дуже, дуже багато! Тож не дивно, що авдіївчани мають його за свого особистого Янгола-Охоронця.

В бригаді Юджина теж дуже поважають і цінують.

“Це один з найкращих офіцерів і найвідважніших воїнів, мій друг з 2014 року”, – каже про нього мало не кожен офіцер командування.

Женя лиш всміхається на те і знов з самого ранку йде виконувати свою найблагороднішу в світі роботу: чистити рідну землю від накиданої ворогом різної вибухонебезпечної гидоти…”

Світла пам’ять і вічна слава українському героєві Євгену Сарнавському.

Читайте також:
Загиблі травня: обличчя і біографії 13 героїв

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *