Політична криза в Македонії: прибічники влади увірвалися в парламент, до обрали опозиційного спікера. ВІДЕО

 

Прихильники колишнього прем’єр-міністра Македонії Ніколи Груєвськи у четвер, 27 квітня, увірвалися до будівлі парламенту країни та атакували представників опозиційних сил. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на dpa.

Напади протестувальників на поліцію та депутатів почалися після того, як соціал-демократи і партії, які представляють албанську нацменшину, після кількох місяців безвиході обрали нового голову парламенту – етнічного албанця Талата Джафері. Зі 120 членів Собранія “за” проголосував 61.

Джафері почав першу промову албанською мовою, що спровокувало мітингувальників.

Повідомляється, що лідер соціал-демократів Зоран Заєв був поранений під час штурму. Загалом госпіталізовано вісім осіб.

Поліція не змогла відновити порядок, Собраніє залишається під контролем радикальних мітингувальників, які співають державний гімн, скандують патріотичні й антиалбанські гасла.

Вуличних протестувальників організувала так звана “Громадська асоціація «За Македонію», яку деякі спостерігачі називають інспіровану з Росії для дестабілізації в Македонії

Снимка: Радио Слободна Еврпа

c-ckzlgwaaabsl_

Нинішня політична криза в Македонії триває з грудня минулого року. Правляча правоцентристська партія ВМРО-ДПМНЄ та соціал-демократи не можуть домовитися щодо вимог етнічних меншин стосовно албанської як другої офіційної мови.

Проєвропейська партія Груєвськи ВМРО-ДПМНЄ з мінімальною перевагою виграла грудневі дострокові вибори й здобула 51 мандат у 120-місному парламенті (проти 49 в есдеків), проте не змогла відновити коаліцію та призначити уряд.
Албанський “Демократичний союз за інтеграцію”, який на виборах фінішував третім, має 10 місць у парламенті.

Де-факто політична криза у Македонії розпочалася ще після виборів 2014 року, коли перемогу здобула та сама ВМРО-ДПМНЄ. Опозиція тоді заявила про фальсифікацію результатів голосування і бойкотувала роботу парламенту.

У 2015 році криза поглибилася, коли тодішнього прем’єра Ніколу Груєвськи звинуватили у прослуховуванні 20 тисяч осіб і глава уряду був змушений піти у відставку.

Чергове загострення ситуації сталося у квітні 2016 року, коли президент Гйорге Іванов звільнив від переслідування понад півсотні людей, причетних до прослуховування.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна