Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.нет”
(FB)
Господи, скільки ж навколо болю, який незрозуміло як виправити, але виправити якось все одно треба…
Боєць ЗСУ пішов на війну, і в родині не все пішло гладко. Дружина прислала йому СМС, що війну він проміняв на дитину. Відносини пропали.
Хто винен – не знаю, з’ясовувати теж не буду, тут, напевно, тільки вони самі можуть розібратися.
Він хоче побачитися з дитиною – йому обмежили доступ через суд, потім він за рішенням суду знову отримав дозвіл. Потім спробував побачитись із дитиною, адже є рішення суду, прийшов у дитячий садок, вихователі викликали поліцію, поліція приїхала, на очах дитини сталася сцена…
Я не був знайомий особисто з цим чоловіком, випадково один із френдів заніс мені цю біду в стрічку, і звернув увагу, що людина пише, що не хоче жити. Шкодує про все в житті.
І я не знаю, що йому сказати й чим допомогти, і просто боюся, хоч би він справді не зробив непоправне. А він, судячи з відео, дійсно доведений до відчаю.
Написав – “чим допомогти?”
А чим допомогти? Як підбадьорити? Я й сам не розумію, чим можна допомогти в такій ситуації. Тут же не з однією людиною треба говорити, сім’ю треба склеювати…
Коли щось мучить, треба проговорити й написати, мені так допомагає.
Але це просто страшно. Може хто що порадить – він прочитає. Почитає, розбереться в собі, я сподіваюся.
Читайте також:
Павло Славинський. Коваль-психолог прийшов з війни
Війна за ветерана. Як суспільство й держава
борються за психологічну адаптацію учасників АТО
Більше ніж терапія. Як собаки допомагають в реабілітації військових і дітей
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!