Ірина Гук
волонтерка об’єднання “Народний тил”
(FB)
Новорічна допомога дітям загиблих учасників АТО від “Народного тилу”
#ніжність
Це не озлобитися і не перестати відчувати чужий біль.
Справжні люди, найрізноманітніші – не шкодуючи своїх грошей, зусиль і часу – вирішили привітати сотні дітей загиблих, зниклих безвісти, військовополонених.
Ми пакуємо, загортаємо, відправляємо не просто велосипеди, ноутбуки, іграшки та шампуні – але і, по суті, якусь величезну енергію уваги, тепла, відповідальності та співпереживання.
Спасибі велике всім, хто відгукнувся на наші прохання і списки. Хто не втомився і не відвернувся, посилаючись на те, що болі і так занадто багато за останній час.
* * *
* * *
Дівчата-медики морської піхоти з рюкзаком від “Народного тилу”
Незважаючи на тривалий, заплутаний і реально оленячо-ельфійський процес збору та відправки подарунків сотням дітей [загиблих учасників АТО], медицина “Народного тилу” продовжує виконувати і свої безпосередні обов’язки. 🙂
Так, черговий медичний рюкзак доїхав до морської піхоти. Хлопці-спонсори, подивіться яким чарівним військовослужбовцям ви допомагаєте!)
Дякуємо вкотре усім за можливість забезпечувати наших військових медиків відповідно до дати на календарі, а не за стандартами Першої і Другої світової.
* * *
#ніжність
Це бачити їхні обличчя.
Хлопчиків зі зброєю, яких ти за звичкою називаєш «хлопчиками» чи там «зайчиками», бо вони, скоріше за все, молодші за тебе. Які так далеко і так близько водночас. Чтоять десь там, на краю нашої з вами землі.
І ти шлеш їм якісь дрібнички, насправді – бо вони сто разів повторять, що це у нас є і ось це видали, то віддайте там, де більше треба. Шлеш і кажеш, щоб не парилися з фотками – бо насправді ж дрібнички і справді в фото геть нема необхідності.
І вони просто хочуть сказати спасибі за якийсь нещасний чай з печивом, за нехитру начинку для взводних аптечок. І кажуть, як можуть: накидують в месенджер купу смайликів, жартують, піднімають настрій, усміхаються тобі з цими грілками і серветками для чистки зброї.
Сьогодні чомусь це фото якось гостро нагадало мені, що кожну коробку, яких вже тисячі, і на яких ти пишеш якісь букви і цифри, аби вони діставалися з точки «А» в точку «Б», отримує конкретна людина – цілий окремий світ. Не лише солдат, не лише одиниця особового складу – а чийсь син, брат, коханий, тато, друг, однокласник, сусід.
Який зараз усміхається тобі з краю землі.
* * *
Чого тільки не знайдеш в коробках з продуктами, які збирає для “Народного тилу” мережа супермаркетів “Новус”).
Крупи, записка, 50 гривень. Аж нагадало літо 14-го року…
Так, зараз армія не гола, не боса і не голодна. Але хлопцям так само важливо відчувати, що про них просто пам’ятають звичайні люди – які діляться, можливо, останнім.
Кияни, які скуповуються в “Новусах” перед Новим роком, лишіть нашим шоколадку чи пачку чаю.
Це не врятує світ і не принесе перемогу – але просто по-людськи привітає зі святом одного солдата чи військового лікаря).
* * *
Євген прочитав пост Romanа Sinicyna зі списком подарунків для дітей – захотів купити дитині планшет. Написав в “лічку” – але повідомлення загубилося в “інших”, і вже тільки лишалося чесно зізнатися, що всі питання з дитячими планшетами вирішені. “Але ж я вже визвався допомогти, давайте купимо щось військовим”, – сказав тоді Євген.
На наступний день його брат закинув нам планшет і додаткову карту пам‘яті – вкрай необхідний новорічний подарунок дуже злим (для сепарів) підопічним Alexey Sikharulidze.
Да, а поки писався оцей постик – зайшов Олександр і лишив 700 гривень на патрони.
От люблю наших людей – всі самі чудово знають, що треба робити)
Дякуємо вам усім, зайчики)
* * *
#затупіть – Це припертися за одинадцяту вечора додому, в прєдвкушенії чаю з купленими зранку вафлями – і зрозуміти, шо на роботі машинально кинула вафлі в коробочку з написом “морпіхи”, яка має поїхати в понеділок.
Дурко ж, ну)
Не дай бог мені тепер Крим не одвоюють!)))
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
