У Криму й ОРДЛО відбувається стрімка примусова русифікація, – дослідження

На окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація.
Про це, як повідомляє “Новинарня“, ідеться в аналітичному огляді “Становище української мови в Україні в 2016 році”, оприлюдненому рухом “Простір свободи” до 9 листопада – Дня української писемності та мови.

“Ситуація вкрай погана. Українська мова в Криму й ОРДЛО практично витіснена з усіх сфер суспільного життя”, – заявив на прес-конференції Сергій Стуканов, координатор проекту “Становище української мови”.

Дослідження, за його словами, проводилося дистанційно через відкриті джерела.

Окуповані райони Донецької
та Луганської областей

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей здійснюється цілеспрямована політика жорсткої русифікації, якій окупанти намагаються надати вигляду “об’єктивних процесів”, зазначають у “Просторі свободи”.

У листопаді 2015 року терористична організація “ДНР” провела так звані “парламентські слухання” “Українська мова як друга державна: актуальність, проблеми та доцільність”.

У підсумкових рекомендаціях заходу прямо визнається факт цілковитого витіснення української мови з публічної сфери, який, утім, окупанти пояснюють “зменшенням актуальності” української мови та “зниженням попиту” на українську освіту, друковані видання тощо.

Автори рекомендацій анонсують низку “проблем в сфері зайнятості, пов’язаних з перекваліфікацією та працевлаштуванням осіб, професійна діяльність яких пов’язана з викладанням, вивченням та використанням української мови”.

Де-факто українську було ще в 2015 році витиснуто зі сфери діловодства, комунікацій, медіа, реклами на всіх окупованих територіях Донеччини і Луганщини, і в 2016 році у цих сферах безроздільно панувала російська мова.

Попри “державний” статус української мови в підконтрольних терористам анклавах, формальне становище української мови в освіті впродовж року значно погіршилося. Слідом за повсюдним переведенням навчання в школах на російську мову розпочато наступ на українську мову як предмет.

Ще на початку 2016 року один з лідерів бойовиків Денис Пушилін заявив, що в майбутньому українську мову буде зведено в шкільній програмі до рівня факультативу й вона вивчатиметься на рівні з іншими іноземними мовами.

Зрештою в 2015/16 навчальному році зі шкільної програми зникла українська як окремий предмет. Відтепер дітей навчають “мові народів Донбасу” та “літературі народів Донбасу”.
Виглядає на те, що в більшості випадків навчають таки української, вписуючи від руки в дужках “укр.”. Відповідно до зниження статусу, зменшилась і кількість годин на вивчення української мови у школах.

В 2016/17 навчальному році кількість годин на вивчення української мови та літератури на окупованій території Донеччини скоротилась утричі.
Якщо в 2015 році на ці предмети відводилося від 3 до 4 годин на тиждень, то з 1 вересня 2016 року на обидва предмети відводиться всього 1 година, або по 22,5 хвилини на тиждень.

Читайте також:
Школи “ДНР”: як вивчають українську історію і мову

З метою припинити навчання дітей за українськими підручниками окупанти вирішили створити власні шкільні підручники з української мови, буцімто “позбавлені ідеологічних змістів”. Такі підручники у вересні 2016 року з’явилися на окупованій частині Донеччини, а в листопаді – на окупованій частині Луганщини.

Тим часом учителів української мови почали перекваліфіковувати на вчителів російської мови.

Лише в одному місті Луганську з вересня 2015 по травень 2016 року як мінімум 80 вчителів української мови пройшли курси перекваліфікації на вчителів російської мови та літератури і отримали відповідні посвідчення.

Окупанти стверджують, що в них “бракує викладачів російської мови і літератури, щоб працювати в школах”.

1 листопада 2016 року з’явилося повідомлення, що подібну перепідготовку в окупованій частині Донеччини пройшли 300 вчителів української мови.

Читайте також:
Неостанній яничар. Народний артист із “Пропалої грамоти” керує театром окупантів “ЛНР”

Крим

Упродовж усіх років незалежності України конституційні права громадян у Криму на отримання освіти, послуг, інформації української мовою постійно й систематично порушувалися. Факти відмови у навчанні дітей українською мовою в школах та дитсадках, надання інформації, обслуговування, виготовлення документації російською мовою замість українською були звичним і масовим явищем.

Проте після окупації та анексії Криму в  2014 році наступ на українську мову на півострові набув тотального характеру.

Місцеві чиновники змушують відмовлятися батьків від навчання українською мовою. Так, у єдиній україномовній школі-гімназії в Сімферополі залишили тільки одну паралель із чотирьох з навчання українською мовою.
У 2015 році в цьому закладі навчалися українською мовою лише 9 класів із 40 (147 учнів з 986).

Ще в квітні 2015 року багаторічний директор цієї школи змушений був залишити Крим через погрози і переслідування.

Із 7 шкіл з українською мовою викладання, що існували в Криму до окупації, не лишилося жодної.

Із близько 400 українських класів за останнім моніторингом громадськості лишилося максимум 37, і це число постійно скорочується.

Вже у 2014/15 навчальному році в окупованому Криму українською мовою навчалися лише 1,1% школярів (порівняно з 8,2% в 2013/14 році у складі України). В подальшому це число продовжувало падати.

Число дітей, які хоча б формально здобувають освіту в Криму українською мовою, наближається до нуля, а учням 9-11 класів уже два роки заборонено навчатися українською. Справу знищення решток української освіти у кримських школах окупанти доводять до логічного кінця, зазначають аналітики “Простору свободи”.

Вчителів української мови та літератури змушують пройти перекваліфікацію й викладати російську мову та літературу. Тих, хто відмовляється або не бажає викладати російську, звільняють з роботи.

Обсяг викладання української мови й літератури у школах Криму зведено до мінімуму – спочатку до одного уроку на тиждень, а тепер поступово ці предмети переводяться в розряд факультативних.

Знищено всі факультети і майже всі кафедри української філології у вишах півострова. Про викладання українською мовою у вищих навчальних закладах не може бути й мови.

Бібліотечні україномовні фонди масово знищені, здані в макулатуру.  В Криму повністю знищено україномовні засоби масової інформації – газети, радіо, телебачення. У грудні 2015 року закрито єдину україномовну дитячу театральну студію “Світанок”.

Читайте також:
Окупанти в Криму провели олімпіади з української та кримськотатарської мов

Через тиск та репресії проти священиків і парафіян Української православної церкви Київського патріархату та Української греко-католицької церкви, де богослужіння здійснюється переважно українською мовою, мережа громад цих церков скоротилася на порядок.

Переважна більшість представників української інтелігенції та активістів організацій, що займалися розвитком української культури й поширенням української мови на півострові, змушені були залишити окуповану територію через тиск і загрозу репресій з боку окупантів. Ті, хто залишилися, зазнають переслідувань, як, наприклад, журналіст Микола Семена, про кримінальне переслідування якого відомо далеко за межами України.

Загалом вживання української мови сприймається окупантами як ознака нелояльності до них, підтримки України, у зв’язку з чим і без того невелике число людей, які використовували українську мову, тим більше публічно, стрімко скорочується.

Погром української мови здійснюється незважаючи на те, що формально окупанти визнають українську мову поруч з російською і кримськотатарською однією з трьох офіційних мов у Криму.

На кримському прикладі можна побачити, як в реальності діє “двомовність” чи “багатомовність”, яку російська пропаганда вже багато років намагається нав’язати всій Україні, зазначає Сергій Стуканов.

Відео:

Читайте також:
ПроМОВисті цифри. Як за рік змінилася ситуація з українською мовою. ІНФОГРАФІКА