“Кіно в стилі Кустуриці”. Як виглядала мобілізація в селі

Мар’яна П’єцух
журналістка “Української правди”

(FB)

Якщо треба було би в Україні зняти кіно в стилі Кустуриці, то треба було би знімати про мобілізацію в селах. Саме в селах, де всі один одного знають, а голова сільради, який мав роздавати повістки, тому кум, тому сват, а ще комусь брат.

Так от, реальна картина, майже епізод з кінокартини, яку мені розповіли.

Село в центральній Україні (Хмельницька область – “Н”), друга чи то третя хвиля мобілізації.

По сільській дорозі біжить жінка і кричить: “Тікайте хто може, воєнкомат! Людоньки, воєнкомат! Тікайте!”

За жінкою їде [автомобіль] “жигулі”, в ньому біля водія голова сільради, на місці водія і позаду – військові з повістками.

Військові в цивільному, бо навчені досвідом попередніх хвиль і поїздок – тільки вартує їм виїхати з райцентру, а ще колись на своїх “бобиках” виїжджали, як по всіх селах засобами мобільного зв’язку передають: “Шухер!”, і хати до приїзду повісток всі “позамикані”.

– В нас люди відкриті, гостинні, де ж таке в селі раніше було, щоб хати були позамикані. А то був такий час, що люди старалися замикати, – каже сільський голова.

– Думаєте, я хотів сідати в ту машину воєнкомату?.Люди в селі мене кляли, я казав, що то моя робота, я мушу показати хату Василенка чи Іванця. Я людям казав, що не я ту війну почав, чого мене клясти?

Поки воєнкомат заїжджав до хати Василенка, яка вже була закрита, в селі хлопів вже не було.

– Городами-городами і так втікали. Думаєте, на цвинтарях не ховалися? Ховалися!- з сміхом переповідає сільський голова.

За шість хвиль мобілізації мобілізували лише чотири хлопця з кількох сіл, підпорядкованих селищній раді, з головою якої я розмовляю.
Один “ще малий, тільки зі “срочки” вернувся і пішов добровольцем, інший “баламут, любив випити, розведений, пішов, щоб його молодшого брата не забрали”.

– В інших селищних радах по 10-15 чоловік забрали, то там була война, тих селищних голів клянут, то вже кінець їхній роботі, люди за них вже не голосували.

– Ну ви подумайте, що робити бабі з тим конем, у нас в кожній хаті кінь чи навіть два. Що баба з ним робитиме, куди вони мужиків повідпускають? То біда.

Читайте також:
“Раби ЗСУ”. Перед армією постала гостра проблема контрактників
“на весь особливий період”