Папа Римський завершує візит на Кавказ у мусульманському Азербайджані. У Грузії його зустріли протестами

Сьогодні, 2 жовтня, Папа Римський Франциск прибув до Азербайджану. Відвіданням цієї країни він закінчує свою 16-ту Апостольську подорож. повідомляє Радіо Ватикан.
У червні Папа відвідав Вірменію, а перед тим, як вирушити до мусульманського Азербайджану, побував у православній Грузії. Де його, варто відзначити, зустріли досить негостинно.

В Баку глава Римо-Католицької церкви проведе один день, але програма візиту дуже насичена: меса в єдиній у країні католицькій парафії Непорочного Зачаття та спілкування з місцевою католицькою спільнотою, зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у президентській резиденції, вшанування пам’яті полеглих за незалежність Азербайджану.

Під час очолюваної Папою меси в церкві Непорочного Зачаття у Баку

Після цього Папа відвідає мечеть Гейдара Алієва, де зустрінеться з шейхом мусульман Кавказу.

Напередодні, в суботу, понтифік завершив дводенний візит до Грузії, куди прилетів 30 вересня. У Тбілісі його зустріли протестною акцією, учасники якої тримали плакати “Ватикан – це духовний агресор”, “Тримайся подалі від Грузії, антихристе”, “Папа – архієретик” тощо.

Як повідомляє BBC Україна, деякі представники духовенства заявили, що Папа приїжджає, щоб перевести людей з православ’я в католицизм, а його приїзд є духовною агресією Ватикану проти православних у Грузії.

Попри це, у тбіліському аеропорту понтифіка зустрічали патріарх Ілія ІІ та президент Грузії Георгій Маргвелашвілі з дружиною.

Папа Римський Франциск (ліворуч) із Патріархом Грузинським Ілією ІІ. Фото CNS

Втім, на месу, яку Папа Франциск відслужив 1 жовтня на тбіліському стадіоні, президент не прийшов. Власне, ця меса виявилася найменш відвідуваною з усіх, які глава Католицької церкви відслужив за 16 зарубіжних поїздок.

На стадіон, який може вмістити 25 тисяч людей, прийшло тільки близько трьох тисяч жителів Грузії. За офіційними даними, в Грузії мешкає трохи менше 1% католиків.

Раніше Грузинська православна церква порадила своїм вірянам не брати участі в римо-католицькій службі. Адже після розколу християнства у 1054 році православ’я вважає католиків “розкольниками” і “єретиками”.

При цьому Папа Франциск, обраний на папський престол у березні 2013 року, намагається покращити міжконфесійні відносини. Зокрема, він перебуває у добрих взаєминах із Константинопольським (Вселенським) патріархом Варфоломієм.

А в лютому 2016 року, як писала “Новинарня“,  відбулася історична зустріч Папи Римського Франциска та Патріарха Московського Кирила.

Читайте також:
“Заява Папи й Кирила – це гірше, ніж пакт Молотова-Ріббентропа.
Це як Андрусівська угода 1667” – історик

Папа і патріарх Кирил присвятили Україні три пункти історичної декларації. Тон задала Москва

Папа Франциск: У заяві з Кирилом я мав на увазі, що слід виконувати Мінські угоди