Гривні – 20 років: як відбувалася грошова реформа в Україні

 

Сьогодні, 2 вересня, грошовій одиниці незалежної України – гривні – виповнюється 20 років.

У 1996 році з 2 по 16 вересня українські “купонокарбованці”, знецінені внаслідок гіперінфляції, замінили на гривні за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню.

Під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі тодішнє керівництво Національного банку та найбільших банків поділилося спогадами про те, як відбувалася грошова реформа.

Як зазначив третій президент України Віктор Ющенко, який на той час очолював Нацбанк, в перші роки після здобуття Незалежності запровадження національної грошової одиниці було “політично тезою номер один” – як іще один крок до її утвердження.

“Ми вже тоді розуміли, що держава без банківської системи неможлива, а банківська система – без грошей”, – додав екс-заступник голови НБУ Ярослав Солтис.

Втім, реформа була необхідною не лише з політичної, а й з економічної точки зору – для подолання наслідків гіперінфляції.

Фото НБУ

Фото НБУ

Як згадують банкіри, найбільше суперечностей між НБУ та адміністрацією президента (Леоніда Кучми) виникало щодо загальної концепції реформи.

“Група президента бачила реформу як фіскальну, в рамках якої проводиться арифметична або геометрична деномінація, залежно від сум, які потребують обміну”, – розповів Ющенко. Окрім того, за його словами, на Банкові вважали, що на реформу має бути відведено тільки 2 тижні.

Мільярди купоно-карбованців, які після завершення цього терміну залишаться нерозміняними, пропонували спрямувати на виплату заборгованої заробітної плати.

Нацбанк, зі свого боку, наголошував, що реформа має бути неконфіскаційною, а шлях, запропонований групою Президента, створює серйозні ризики дестабілізації нової валюти вже з перших днів реформування.

“Весь підрахунок, починаючи від матеріальних активів, запасів товарів на складах і готової продукції на підприємствах, свідчив про те, що якщо в перший день проведення реформи люди не висловлять довіри до нас, наступного дня інфляція сягне 300%. У нас не було товарної маси, щоб покривати той грошовий неліквід”, – пояснив Ющенко.

За його словами, Нацбанк пропонував наперед оголосити про проведення реформи й обмін наявних у населення грошей у відкритому порядку – аж доти, доки всі купоно-карбованці не будуть обміняні на гривні.

Цю позицію НБУ підтримував і прем’єр-міністр Євген Марчук.

У підсумку реформу здійснювали за концепцією та організаційним планом, розробленими Національним банком України.

Запеклі суперечки велися також про те, де надрукувати першу партію національної валюти: обирали між Канадою та однією з найкращих банкнотних фабрик – британською Thomas de la Rue Company Limited.

“Ми вирішили полюбовно: що ми друкуємо в Канаді купюри невисокої вартості, а всі купюри високої вартості друкувалися на найнадійнішій фабриці із найкращою якістю і найнадійнішими умовами транспортування”, – зазначив банкір Володимир Матвієнко.

гривні-2

Фото НБУ

Паралельно створили банкнотну фабрику в Україні.

“На 1996 рік у нас були вже всі необхідні потужності”, – зазначив перший керівник Банкнотної фабрики НБУ Володимир Штефан.

Уся технічна підготовка, у тому числі завезення валюти, здійснювалася заздалегідь, але  таємно.

“Треба було вийти на роботу в нічну зміну – нонсенс для працівників Нацбанку – під великим секретом. На станцію прибув спеціальний вагон, заповнений розмінною монетою. Ніякі сховища і зараз не готові були б вмістити ті об’єми ні по вазі, ні по розміру”, – згадує Яків Смолій, заступник голови НБУ.

За словами екс-директора департаменту монетарної політики Нацбанку Наталії Гребеник, на той час в обігу було близько 350 трильйонів купоно-карбованців.

“Робота, проведена Нацбанком, підготовчою групою спільно з комерційними банками, дала можливість протягом перших 3-4 днів обміняти 97% готівки, яка була поза банком, на повноцінну гривню”, – згадує Гребеник.

“Я добре пам’ятаю перші 4 безсонні ночі, коли обміняли основну масу. На наш банк прийшлася десь половина обміняної готівки”, – розповів екс-голова “Ощадбанку” Анатолій Колесніков.

“Ощадбанку” було складно ще й тому, що довелося перераховувати у нововведену валюту усі вклади на ощадних книжках.

Як зазначив фінансовий аналітик Руслан Чорний, одне з питань реформи 1996 року досі залишається відкритим – це 132 мільярди рублів, внесені на баланс “Ощадбанку”.

“Цифра зменшилася до 112 мільярдів, але, мені здається, це питання має бути вирішене в судовому порядку з Росією – потрібно забрати у неї гроші які вона, по суті, забрала в України”, – наголосив він.

Російська Федерація – правонаступниця СРСР – не підписала Угоду про розподіл активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР між центральними банками держав-учасниць СНД від 20 березня 1992 року, відповідно до якої мали розробити механізм розподілу активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР.

Олександр ІРВАНЕЦЬ

ОДА ГРИВНІ

Ми тебе чекали довго-довго.
Наш купон нарощував нулі,
А над нами з-поза Дону й Волги
Кепкували кляті москалі.

Та вагома, як німецька марка,
Вийшла ти із сейфів НБУ,
Наче Попелюшка з закамарка,
В збуджену і радісну юрбу.

І тепер не тільки рибу-птицю,
А зробивши відповідний рух,
Грошову державну одиницю
Можна взяти трепетно до рук.

Ще ж вона і в обіг не ходила!
З неї, попід вуса вбгавши рот,
Це ж очима князя Володимира
Дивиться Пинзеник у народ!
В школі державництва всі ми – учні.
Гривня ж – це оцінка в нас така.
Втілилися в ній реформи Кучми
І державна мудрість Кравчука.

Тож не ліри чи якісь динари,
А вона в свій номінал вміща
Полум`яність Чорновола й Хмари,
Зваженість Олійника й Плюща.

Чи ж перцівка гірша “Абсолюту”?
(Дегустатор хто – то й відрізняй!)
Батьківщину, матір і валюту
Більше не міняєм – так і знай!

Наша предковічна, наша древня,
Наша світанково-молода
По планеті вже крокує гривня
І повік тверда її хода!!!

Вересень 1996 р.

Читайте також:
У Нацбанку пояснили, чому падає гривня, і назвали це тимчасовим

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна