Валерій Пекар: Про постановочні фотографії, пропаганду і перемогу

Валерій Пекар
громадський активіст, співзасновник ГП “Нова країна”, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, підприємець

Про фотографії (FB)

Як і в будь-якій військовій справі, є лише один критерій істини – перемога моєї країни.

Так, треба бути чесним, говорити про війну лише правду, і все таке. Не можна ставати подібним до кремлівських пропагандистів: розіп’яті хлопчики, смажені снігурі тощо.

Я нічого не розумію у фотографії. Але можу стверджувати, що значна кількість воєнних фотографій всіх часів і країн – постановочні.

Не можна вести війну без пропаганди. Тим більше гібридну війну, що націлена, в першу чергу, на свідомість українців (не забуваймо, мета Кремля – не захоплення територій, а знищення України, а головний фронт цієї війни знаходиться у Вашій голові, саме у Вашій).

У будь-якій пропаганді наші виглядають краще, ніж вороги, і так мусить бути. Наші сильніші, більш стійкі, мужні, наполегливі, своїх не кидають. Врешті, наші просто красиві люди, ось подивіться на обличчя. А вороги – покидьки, нелюди, покручі.
Без цього немає пропаганди, а без пропаганди нема перемоги.

Лише дурень не розуміє, що без пропаганди нема перемоги. Що бійці мають пишатися собою і своєю армією. Що народ має пишатися. Що світ має поважати армію країни, яка зупинила агресора.

Пропаганда постановочна від самого початку. Вигадані гасла, спеціально придумані меми, постановочне фото й відео, паради й однострої. Це важка робота, прирівняна до військової роботи зі зброєю. Тому що лише так на війні перемагають.

Є грань, що відділяє пропаганду від брехні. Але ця грань не тонка. Вона чітко окреслена і видима. Написати про подвиг, прикрасивши постать героя, додати емоцій, затемнити неважливі деталі, які не варто показувати (а війна завжди брудна і кривава річ) – це пропаганда. Вигадати героя і подвиг – це брехня.

Не можна вимагати від своєї країни роззброїтися на важливому фронті. Це як вимагати від бійця не стріляти у ворога чи у боксера – не бити супротивника. Адже бити людину не можна, правда? Не чіпляйтеся на такі дешеві гачки.

Отже. Чи завдали шкоди моїй країні постановочні фото? Так.

Чи завдали шкоди моїй країні суперечки, що виникли по тому, і весь подальший перебіг подій? Так. І ця друга шкода набагато, набагато більша. Тому що тепер всі бійці пропагандистського фронту знатимуть: свої ж і з’їдять, краще не висовуватися.

Отак із кращих міркувань нанесли шкоду обороноздатності моєї країни.

Тому що треба любити мистецтво в собі, а не себе в мистецтві.

* * *

ВІД РЕДАКЦІЇ. Текст Валерія Пекаря написано слідами скандалу, що спалахнув у мережі після оприлюднення фото радника міністра оборони на громадських засадах Дмитра Муравського із Широкиного, яке назвали постановочним.
28 серпня міністр Степан Полторак звільнив фотографа Муравського з посади свого радника, щоб не допустити сумнівів серед світової спільноти щодо справжності бойових дій на сході України.