Цюприкіада поліцейської атестації. Як екс-міліціонер хоче потрапити в Держбюро розслідувань і судиться з журналістами

Ігор Цюприк. Фото з ФБ

 

Перетворення на шляху до розвиненої демократії (а ці перетворення, попри всю їх повільність та проблемність, усе ж відбуваються) в Україні супроводжуються інколи просто дивовижними в своїй абсурдності ситуаціями.
Серед іншого, їх виникненню неабияк сприяє збільшення активності громадянського суспільства на тлі посилення впливовості соцмереж. У результаті незвичні до нових реалій персонажі старої системи часто опиняються на місці Гоголевої унтер-офіцерської вдови, мимохіть виносячи на загальний огляд те, що воліли б приховати.

Одним із таких прикладів «самопобиття» стала ситуація навколо Ігоря Цюприка – колишнього міліціонера, а нині співробітника прокуратури й кандидата на високу посаду в новостворюваному Державному бюро розслідувань.

Прагнучи ще вище піднятися кар’єрною драбиною, екс-заступник начальника Департаменту спецрозслідувань ГПУ сам же привернув увагу до своєї ймовірної причетності до скоєння злочину.

Ігореві Володимировичу не пощастило навіть більше – завдяки наполегливому бажанню «самому себе висікти» його ім’я вже фактично стало інтернет-«мемом», загальною назвою.

Як «тітушками» свого часу почали називати найманих для заворушень на політичних акціях гопників, а слово «йовбак» стало синонімом до «тупуватий», так «цюприк» має всі шанси перетворитися на загальну назву для тих представників системи, які намагаються втриматися в ній усіма можливими шляхами.

цюприки

І в цьому йому можна тільки поспівчувати. Але, на жаль, у такому розвитку подій пенсіонер МВС може винуватити лише себе.

автор: Леся Волошка

Зав’язка: Цюприк у Генпрокуратурі

Почалася ця історія з того, що 1 червня журналіст Володимир Бойко повідомив у «Фейсбуці» про свіже кадрове рішення генпрокурора Юрія Луценка, який сам на той час обіймав свою посаду якихось два тижні.

Ішлося про такого собі Ігоря Цюприка, якого Луценко призначив заступником начальника Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури – створеного для розслідування масових вбивств та інших злочинів проти учасників акцій протесту 2013-2014 років і злочинів, скоєних Януковичем та його оточенням.

Як стверджував Бойко, за часів Януковича полковник міліції Цюприк Ігор Володимирович працював у Головному слідчому управлінні МВС України. Зокрема, «займався «розслідуванням» фальсифікацій парламентських виборів у 2012 і 2013 роках і не знайшов ознак злочину».
Окрім того, за словами журналіста, «є підстави вважати, що Цюприк був причетний до викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького в січні 2014 року».

Під час Майдану ГСУ МВС (те саме, в якому Ігор Цюприк обіймав посаду заступника начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів) порушило кримінальне провадження, в рамках якого велося прослуховування і відстеження телефону тоді громадського активіста, а нині – народного депутата від «Батьківщини» Ігоря Луценка. Коли Луценко привіз у лікарню пораненого активіста Юрія Вербицького, їх обох просто на очах у медиків викрали й вивезли в ліс, де довго катували.
Луценкові зрештою вдалося врятуватися, а Вербицький, якого залишили непритомним на морозі, загинув.

Не дивно, що інформація про призначення Цюприка в ГПУ, м’яко кажучи, стривожила потерпілих у справах Майдану та їхніх адвокатів.

«Перше, що прийшло в голову – анекдот про слідчого, який сам на себе вийшов», – зауважує адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська.

адвокат Євгенія Закревська

адвокат Євгенія Закревська

Саме вона виявила ще одну (а згодом і більше) цікаву деталь у біографії Ігоря Цюприка, яка додала всій цій історії ще більше абсурдності. І навіть «кримінальності».

Як розповіла Євгенія, яка входить до Центральної апеляційної атестаційної комісії (ЦААК) Національної поліції, всіх колишніх міліціонерів, чиї імена «випливають» у тому чи іншому резонансному контексті, вона перевіряє по своїх записах – чи проходили атестацію і якими були її результати.

Записи не підвели: за даними Закревської, 17 лютого 2016 року ЦААК серед інших розглядала й апеляцію Ігоря Цюприка, який атестацію в поліції «завалив».

«Цюприк скаржився, що атестаційна комісія була до нього упереджена і прийняла висновок щодо його звільнення необґрунтовано. Ми ретельно перевірили всі його скарги, прискіпливо розпитувати щодо його діяльності і знання законодавства, витратили на нього купу часу й таки звільнили його трьома голосами проти одного. Комісією, прошу зауважити, де всі члени, крім мене, були представниками Нацполіції», – розповіла правозахисниця.

Завдяки дописам Закревської та інших активістів, які підхопили цю тему, резонансне призначення Цюприка не пройшло непоміченим. І вже за кілька днів, 6 червня, генпрокурор Луценко звільнив його з посади заступника начальника Департаменту спеціальних розслідувань.

“Наказ від 6 червня 2016 року підписаний у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням”, – повідомила прес-служба ГПУ.

“Юрій Луценко задовольнив заяву Ігоря Цюприка, зазначивши, що прислухається до реакції громадськості на зміни, зокрема і кадрові, в структурі органів прокуратури”, – наголосили в Генпрокуратурі.

Хоча сам Ігор Володимирович стверджував, що ніколи не виконував обов’язків начальника слідчого управління МВС.

«Моя причетність під час службової діяльності до вчинення правопорушень щодо активістів Майдану була перевірена відповідно до закону про люстрацію і є відповідний висновок», – запевняв Цюприк у коментарі “Укрінформу” перед звільненням.

Розвиток дії: Як Цюприка в поліції не було

Здавалося б, на справі можна ставити крапку. Але поставити її не дав сам Цюприк.

Замість того, щоб тихо й сумлінно працювати на новій посаді – як він сам підтвердив у коментарі “Громадському ТБ”, його призначили в прокуратуру Луганської області, – колишній міліціонер вирішив довести, що на нього звели наклеп.

Адже насправді, як стверджує Цюприк, у поліції він не працював і, відповідно, атестацію не проходив.

На доказ цього в Ігоря Володимировича й папірець є, ба навіть не один.

Розсилку папірців із доказами свого незаплямованого поліціями й атестаціями минулим пан Цюприк доручив адвокатові Ігорю Кириленку, який сумлінно виконує свої обов’язки: повідомлення з вимогою спростувати оприлюднену інформацію отримала не лише Євгенія Закревська, а й численні ЗМІ, що посилалися на її блог.

Серед них – і «Новинарня».

Така вимога надійшла на адресу Закревської:

цюприк-закревській

Фото Євгенії Закревської

А такий лист від адвоката Кириленка отримала «Новинарня»:

вимога-Цюприк -Новинарня

вимога Цюприк 2

Ми б дуже хотіли підтвердити визнання цінності фізичної особи Ігоря Володимировича Цюприка як унікальної біопсихосоціальної цінності й «біологічної істоти, наділеної розумом і вже в силу цього володіючої об’єктивною гідністю».

Але, на жаль, не можемо виконати його вимогу і спростувати фразу «громадські активісти повідомляли, що Цюприк, по-перше, не пройшов атестацію в Нацполіцію, по-друге, він міг на посаді заступника начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів ГСУ МВС міг мати відношення до злочинів проти Євромайдану».

Адже це означатиме збрехати. Бо ж громадські активісти таки й справді повідомляли такі нехороші речі про Ігоря Володимировича (посилання, за якими можна знайти ці злісні активістські наклепи, див. вище).

Та, як з’ясувалося, в такому складному становищі опинилася не лише «Новинарня».

Задовольнити колишнього співробітника Генерального слідчого управління та його адвоката не погоджується і Євгенія Закревська. Більше того – вона наводить документи, які прямо свідчать: якщо хтось із двох сторін і оперує неправдивою інформацією, то не вона.

У своєму листі адвокат Кириленко як доказ того, що оприлюднена інформація є недостовірною, наводить лист Департаменту кадрового забезпечення Нацполіції від 17.06.2016 р. №232аз/12/1/2/03-2016, у якому зазначається: «Відповідно до обліково-реєстраційних даних Національної поліції України Цюприк І.В. на службі в поліції не перебував та відповідно атестування не проходив.

цюприк-не-проходив

Ось цей лист, який отримала від адвоката Кириленка також і «Новинарня»:

цюприк-лист-НПУ

Але оприлюднені юристкою Закревською документи, навдивовижу, свідчать про протилежне.

Несподіваний поворот:
Цюприк у поліції таки був!?

«Я перевірила повний пакет документів щодо атестації Цюприка. Виявилося, що на нього керівництвом Департаменту протидії наркозлочинності – в.о. голови Андрієм Кіхтенком та його заступником Юрієм Буковським – було  складено атестаційний лист, як на діючого працівника поліції», – наголошує Євгенія.

«Цюприк, використовуючи службове посвідчення, приходив і особисто здавав тести. Зокрема, він тричі приходив на співбесіду, проходив поліграф, подавав апеляцію на рішення комісії першої інстанції щодо його звільнення. Під підпис ознайомився і з результатами атестації. Всі ці документи є, всі протоколи комісій наявні», – додає правозахисниця.

Атестаційний лист полковника поліції Цюприка за підписами А.О. Кіхтенка та Ю.Д. Буковського:

Цюприк-рекомендація1

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

У довідці про трудову діяльність І. В. Цюприка також чітко зазначено, що, починаючи з 7 листопада 2015 року (день офіційного «перетворення» міліції на Національну поліцію) він обіймав посаду саме в поліції:

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

І, нарешті, апеляційна скарга самого Цюприка, який пише, що пройшов усі етапи атестації, для якого були подані всі документи включно з атестаційним листом за підписами начальства:

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Фото Євгенії Закревської

Але ж, як свідчить згадана вище довідка від департаменту кадрового забезпечення НПУ і як тепер наполягає сам Ігор Володимирович, у поліції він не працював!

Припущення: замість Цюприка
в поліції було підроблення документів

Ігор Цюприк

Ігор Цюприк на “прямій лінії” Кабміну

Оскільки під час трансформації міліції в поліцію певна частина кадрів справді відсіялася, в тому, що міліціонер Цюприк не став поліцейським, немає нічого незвичайного.

Власне, нічого незвичайного, як для наших реалій, немає й у тому, що не-поліцейський Цюприк називав себе чинним співробітником поліції під час співбесід і в атестаційній, і в апеляційній комісії, підтверджуючи це належними – як тепер з’ясувалося, фальшивими – паперами.

Службові підробки, кругова порука, корупція – це, на жаль, явище для українського держапарату, включно з правоохоронними органами, досить звичайне.

Але якщо є злочин, то за нього має (в ідеалі) настати відповідальність.

“Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років”.

“Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів – караються штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.

Кримінальний кодекс України

Як зазначає юристка Закревська, злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом, у всій цій історії вбачається щонайменше два: використання завідомо підроблених документів (ст.358) та службове підроблення (ст.366).

«Тому я подала заяву про злочин до Генеральної прокуратури України і скаргу до Нацполіції з проханням провести службову перевірку», – повідомила правозахисниця.

А Ігор Цюприк тим часом… подав судовий позов на Закревську та низку ЗМІ – за розповсюдження недостовірної інформації.

Основна вимога, зазначена в позовній заяві, – в законному порядку спростувати інформацію, яка ганьбить його честь і гідність.

Фото Укрінформ

Фото Укрінформ

Нагадаємо, в коментарі “Громадському” Цюприк іще раз підтвердив, що ніколи не працював у департаменті наркозлочинності Нацполіції: «Я нічого про це не знаю».

При цьому на запитання, як же він у такому разі проходив атестацію як співробітник НПУ, однозначної відповіді полковник уникнув: «Я не можу стверджувати, що це неправдиві дані, бо я їх не бачив. Це предмет судового розгляду проти Закревської. Я стверджую, що я на цій посаді ніколи не працював».

Ігор Цюприк в МВС

Ігор Цюприк в МВС

Як повідомила «Новинарні» Євгенія Закревська, станом на 16 серпня позову від Цюприка вона ще не бачила – лише згадану вище вимогу про спростування.

«На жаль, належної реакції від ГПУ на свою заяву про злочин я поки що також не бачу», – зазначає юристка.

У Нацполіції, щоправда, на її звернення відреагували – повідомили про призначення службового розслідування. Проте в тому, що воно матиме якісь наслідки, Євгенія сумнівається.

І небезпідставно. Адже одного з головних фігурантів цього розслідування, полковника Андрія Кіхтенка… 12 серпня було призначено на посаду начальника Департаменту протидії наркозлочинності НПУ.

“Андрій Кіхтенко – молодий, перспективний, зарекомендував себе з позитивної сторони, добре розуміє свою роботу, а головне – далекоглядний”, – зазначив т. в.о. глави Нацполіції Вадим Троян, представляючи наступника одіозного Іллі Ківи, звільненого з посади очільника ДПН у травні.

Сам Ківа, до слова, назвав  Кіхтенка «гордістю Української Поліції».

«Підпис Кіхтенка, нагадаю, стоїть на атестаційному листі Цюприка і засвідчує його відповідність посаді в Національній поліції – заступника начальника управління ДПН. Хоча сам Цюприк стверджує, що на цій посаді ніколи не працював, а згідно з листом НП – взагалі ніколи не працював в Національній поліції», – наголошує Євгенія Закревська.

Кульмінація: Цюприк (хоче бути)
в Державному бюро розслідувань

Ну і, як кажуть, «вишенька на тортик». Як з’ясувалося, пан Цюприк не випадково так стурбувався захистом своєї репутації, в процесі якого не лише сам собі «підклав свиню», а й мимоволі «підставив» високопоставлених чинів Нацполіції.

Річ у тім, що Ігор Володимирович претендує на посаду заступника директора Державного бюро розслідувань.

Цюприк-ДБР

І, мабуть, непогано так дякує деяким виданням за промо-матеріали й інтерв’ю з ним, які публікуються напередодні кадрових рішень щодо ДБР.

І такі віхи в трудовій біографії, як «міг мати відношення до злочинів проти Євромайдану» чи «не пройшов атестацію» (нагадаємо, так стверджують громадські активісти), навряд чи додають йому балів при конкурсному відборі в цей новостворюваний орган.

Втім, Євгенія Закревська з цього приводу налаштована скептично.

«Відсутність будь-якої видимої реакції з боку керівництва Нацполіції і ГПУ на очевидні кричущі порушення можуть допомогти Цюприку успішно пройти співбесіду в ДБР.
Оскільки, на відміну від процесу атестації в НП, конкурсний відбір до Держбюро розслідувань не передбачає жодної участі і контролю громадськості. Навіть не має механізму подавати в комісію компрометуючі матеріали на кандидатів», – зазначає адвокат родин Небесної сотні.




Епілог: Цюприків може бути багато

Розв’язка цієї історії, судячи з усього, ще попереду. Проте крім того, як складеться подальша доля її фігурантів, громадськість цікавлять і ще кілька не менш важливих питань. Наприклад, тих, які ставить у своєму дописі журналістка й учасниця атестаційних комісій НПУ Ольга Худецька:

«Скільки таких цюприків пройшло таким чином атестацію і були легалізовані в Нацполіції, в яку насправді початково прийняті на службу в листопаді не були?
І скільки взагалі може існувати отак оформлених на посадах людей, яких насправді ніхто ніколи офіційно не брав на роботу, а документи яких просто були “внєдрєни” в систему?».

«Думаю, що Ігор Цюприк – не єдиний, хто обманював атестаційні комісії. Адже рекрутинговий центр і атестаційні комісії не мали можливості перевірити достовірність документів, поданих департаментом кадрового забезпечення», – каже в коментарі «Новинарні» Євгенія Закревська.

«Скільки ще підробних документів фігурувало в процесі атестації – потрібно перевіряти, скільки таких звільнених “цюприків” після атестації виринули в іншій області чи іншому підрозділі – не можу зараз сказати».

Закревська наголошує: якби керівництво Нацполіції відреагувало на численні звернення активістів із проханням опублікувати списки всіх поліцейських, які пройшли атестацію, «завалили її» або просто не з’явилися – такі махінації, як у випадку з Цюприком були б неможливі.

«На жаль, уже півроку обіцянок, а реальні результати атестування поліцейських громадськість так і не побачила. А це б було б дуже корисно, як ми бачимо. Не тільки для перевірки чистоти лав Нацполіції, а й при проведенні конкурсів на посади в інші органи (прокуратуру, ДБР, НАБУ)», – підсумовує правозахисниця.

…Перший допис Закревської, який запустив маховик цієї «цюприкіади» і який вимагає спростувати головний її фігурант, називався «М̶у̶с̶о̶р̶а̶ міліціонери, які не пройшли переатестацію, потрапляють ̶д̶о̶ ̶р̶а̶ю̶ до Генеральної Прокуратури».

Як визнає Євгенія, вона таки помилилася – до Генеральної Цюприк, можна вважати, не потрапив, «задовольнившись» поки що Луганською.

«Але виявилося, що міліціонери, які не лише провалили атестацію, а й проходять її за сфальшованими документами, мають усі шанси потрапити в ДБР»…

цюприк-цитата

Читайте також:
Громадські активісти на знак протесту вийшли з процесу атестації Нацполіції

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *