Електронна система декларування майна “змусить” чиновників декларувати готівку й офшори

Фото ТSN.ua

 

З 15 серпня в Україні запрацює нова система електронного декларування доходів та майна держслужбовців, яка зобов’язуватиме їх декларувати свої доходи, починаючи зі значно меншої кількості, ніж досі. І кожен громадянин зможе особисто ознайомитися з цими деклараціями в інтернеті.

Про це в інтерв’ю “Урядовому кур’єру” заявив керівник проекту “Прозорість та доброчесність публічного сектору” Програми розвитку ООН в Україні Іван Пресняков.

За його словами, нова форма детальніша. Якщо раніше закон не зобов’язував чиновників декларувати готівку, то тепер такий обов’язок настає, якщо готівкових коштів більше 60 тисяч гривень (50 мінімальних зарплат).

“Раніше політики та чиновники розповідали, що купують дорогі машини та їздять за кордон за рахунок готівкових коштів, заощаджених протягом життя або подарованих близькими родичами. Коли система працюватиме вже кілька років, невідповідно розкішний спосіб життя буде дедалі важче пояснювати заощадженнями, нажитими колись, і тещиними подарунками”, – зазначив Пресняков.

Також вводиться звітність щодо об’єктів незавершеного будівництва, якими називали навіть незареєстровані будівлі, де роками жили чиновники, і декларування бенефіціарної власності, тобто вимога звітувати про офшори.

Якщо раніше як рухоме цінне майно вказували тільки машини, то тепер до цього переліку належить й інше майно, якщо вартість одиниці перевищує сто мінімальних зарплат (121,8 тисячі гривень).

Крім того, треба буде декларувати подарунки на суму від 5 мінімальних зарплат, тобто 6,5 тисяч гривень.

Водночас Пресняков визнав, що чиновники мають змогу вдаватися до хитрощів, щоб обійти ці вимоги.

“Наприклад, якщо є 5 шуб по 50 тисяч гривень, то їх не потрібно вказувати, але є одна за 121,8 тисячі — то потрібно вказати. Цим, мабуть, користуватимуться”, – припустив керівник проекту.

Також, за його словами, “якщо на весілля подарують понад 60 тисяч гривень, це слід декларувати, а якщо телефони по 5 тисяч гривень – то не потрібно, хоча це матиме трохи дивний вигляд”.

“Електронна система декларування враховує всі «дірки», які існували у попередній, паперовій, системі декларування. Один з її принципових моментів — декларації будуть у відкритому доступі в інтернеті, що надасть можливість громадського контролю.
НАЗК не зобов’язане перевіряти всі декларації, але вони можуть зацікавити журналістів, тому в інтересах чиновників — не брехати. Особисту інформацію не оприлюднюють”, – розповів Пресняков.

Напередодні, 12 липня, у Генеральній прокуратурі відбулася презентація системи електронного декларування майна держслужбовців за участі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталії Корчак та заступниці директора програми розвитку ООН в Україні Блерти Чели.

“Уже в жовтні, коли закінчиться термін подачі декларацій високопосадовців, ми побачимо перші результати роботи агентства. Дуже хотів би, щоб вже цього року ми мали кілька успішних справ, які засвідчать рівність усіх перед законом”, – написав у “Фейсбуці” генпрокурор України Юрій Луценко, запевнивши, що ГПУ “із задоволенням підхоплюватиме виявлені НАЗК порушення закону”.

“Впровадження електронного декларування держслужбовців – революційна подія. Вона ставить на прозору основу функціонування української держави та може повернути довіру українців до державної влади”, – вважає Луценко.

Він також нагадав, що закон про електронне декларування дуже складно проходив у Верховній Раді, “бо кожен депутат приміряв його на себе”.

Нагадаємо, цей закон був останнім із пакету вимог, які мала виконати Україна для запровадження безвізового режиму з ЄС.

Незважаючи на відверте небажання й відкритий або прихований спротив багатьох народних депутатів, 16 лютого 2016 року Верховна Рада зрештою ухвалила його – з поправками депутата від БПП Вадима Денисенка. Зокрема, ці правки відкладали запровадження відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях до 2017 року. Декларування витрат було підняте з 20 до 100 мінімумів, також було допущено низку інших порушень.

Євросоюз не прийняв таку редакцію закону й висунув вимоги вдосконалити умови електронного декларування.

Під тиском ЄС і громадськості президент Порошенко ветував закон. Замість нього за участю Євросоюзу було напрацьовано компромісний варіант, який Рада ухвалила 15 березня.

Читайте також:
Україна виконала ОСТАННЮ “безвізову” вимогу: сформовано НАЗК. Лаври – в Яценюка

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *