У Кіровограді жінки розвісили білборди з портретами їхніх “забутих” чоловіків у полоні “ДНР”. ФОТО

Дружини двох кіровоградських спецпризначенців, які вже майже півтора року перебувають у полоні в бойовиків “ДНР”, розвісили в місті білборди з нагадуваннями про долю своїх чоловіків.

“Живі. Забуті. В полоні” – написано на щитах над портретами старшини Сергія Глондара та молодшого сержанта Олександра Корінькова. Також на білборді зображена емблема їхнього підрозділу – 3-го окремого полку спецпризначення ЗСУ.

Фотографії бордів у соцмережі опублікувала дружина Сергія Глондара Катерина.

Як повідомила Юлія Корінькова, загалом білбордів чотири. “Ми з Катею їх замовили, щоб привернути увагу до проблеми військовополонених і щоб хлопців звільнили якомога швидше”, – розповіла Юлія.

Станом на 14 червня їхні чоловіки перебувають у полоні в “ДНР” уже 485 днів.

Контрактники Коріньков і Глондар потрапили до рук терористів 16 лютого 2015 року, коли супроводжували колону українських військових, що виходила з Дебальцевського котла. Колону тоді бойовики та російські окупанти розстріляли, бронетехніку спалили, багатьох бійців узяли в полон, зокрема і двох бійців кіровоградського 3 опсп.

Жінки знають, що їхні чоловіки живі, адже ті телефонували додому, передавали фото, повідомляли про свою долю, про ув’язнення й примусову роботу.

Глондар, перебуваючи в полоні, вдруге став батьком – Катерина завагітніла, поки він ще був у Кіровограді. Зараз малій Ані півроку.

Катерина Глондар і Юлія Корінькова виявляють велику активність для звільнення своїх чоловіків. Зокрема, у квітні ц.р. обидві жінки разом з іншими родичами заручників пікетували російське посольство в Києві, перекривали Повітрофлотський проспект.

Ці жінки проводять прес-конференції, виступають героїнями сюжетів на ТБ. Вони зверталися до СБУ, до Верховної Ради, днями збирали підписи під листом до президента України Петра Порошенка як до гаранта прав та свобод громадян з проханням посприяти у визволенні їхніх чоловіків з “ДНР”.

“Наші чоловіки пішли захищати не тільки свої сім’ї, але в першу чергу Батьківщину, а держава абсолютно не зацікавлена, щоб витягнути своїх воїнів з небезпеки. Наскільки нам відомо, на даний момент в полоні знаходиться тільки двоє кадрових військових – це наші чоловіки. Всі інші – мобілізовані”, – говорила нещодавно Юлія Корінькова в інтерв’ю “Цензор.нет”.

“Звичайно, повернення в Україну Надії Савченко – це важливо, і ми раді, що вона вже не сидить в російській в’язниці, над нею не знущаються. Але і перемогою, я вважаю, це називати не можна. Адже заручниками залишаються більше сотні людей. Ось коли додому повернуться всі, можна буде говорити про перемогу.
Ми з Катею їздили на зустріч з Надею Савченко та Іриною Геращенко до Києва. Надія в першу чергу попросила в нас вибачення за те, що вже вдома, а наші рідні – ні. Розмова спочатку була складна. Я навіть не витримала: «Наші чоловіки не менші герої». Після невеликої паузи ми змогли почати говорити. Надя нам сказала, що постарається робити все, щоб повернути додому і інших бранців. Дай Боже”, – розповідає Корінькова.

Нагадаємо, за даними Києва, в полоні бойовиків на Донбасі наразі залишаються 113 українських громадян – як військових, так і цивільних. Останні обміни полоненими й арештованими відбувалися в березні цього року. Надалі бойовики та їхні зверхники в Кремлі заблокували звільнення українських заручників, зокрема було зірвано планований обмін на Великдень.

Читайте також:
Ключовим питанням “Мінська” стало звільнення заручників, – Геращенко

Геращенко: Бойовики не кажуть, яка взагалі доля десятків зі 112 українських заручників