ПАРЄ: Судова корупція, зокрема в Україні, стоїть на заваді захисту прав людини

Суди в Україні вважаються одними з найбільш корумпованих установ. При цьому судова корупція підриває засади законності поряд із самою можливістю подолання корупції в інших суспільних сферах.
Такий висновок міститься в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 29 квітня 2016 року – “Судова корупція: нагальна потреба у впровадженні пропозицій Асамблеї”.

Резолюцію розміщено на сайті ПАРЄ та, в українському перекладі, на сайті Верховної Ради України.

Парламентська Асамблея РЄ вважає судову корупцію явищем, що викликає велику стурбованість.

“Судова корупція стоїть на заваді захисту прав людини, особливо з огляду на принцип незалежності та неупередженості суддів. Крім того, вона розхитує громадську довіру до судової процедури, а також робить недійсними принципи законності та правової визначеності”, – зазначено в резолюції.

“…Асамблея стривожена через те, що сприйняття громадськістю судоустрою як цілісного явища продовжує залишатися на вкрай низькому рівні у низці держав-членів. Поряд із цим, згідно з Глобальним індикатором корупції 2013 року, запровадженим Transparency International, в Азербайджані, Албанії, Болгарії, Вірменії, Грузії, Іспанії, Литві, Португалії, Республіці Молдова, Російській Федерації, Румунії, Сербії, Словацькій Республіці, Словенії, Хорватії та Україні суди вважаються одними з найбільш корумпованих установ”, – вказано зокрема в документі.

У резолюції йдеться про те, що судова корупція має комплексний характер, включаючи випадки, пов’язані як із конкретними справами, так і зі службовою діяльністю в цілому. “Держави-члени Ради Європи повинні докладати своїх зусиль для боротьби з обома її видами, забезпечувати функціонування дієвих механізмів, які дозволяють виявляти, розслідувати, а також вживати відповідних заходів щодо проявів корупції в судочинстві”, – наголошується в постанові.

Асамблея засуджує той факт, що ключові аспекти протидії судовій корупції ще досі ігноруються державами-членами, особливо це стосується впровадження антикорупційного законодавства та доступу до інформації, про які йдеться в Резолюції Асамблеї 1703 (2010) та Рекомендації 1896 (2010) щодо судової корупції.

З метою подолання корупції Асамблея закликала держави-учасниці:

6.1.         підписати та ратифікувати, якщо вони ще цього не зробили,  відповідні конвенції Ради Європи, а саме Конвенцію про цивільно-правову відповідальність за корупцію (ETS No. 174), Конвенцію про кримінальну відповідальність за корупцію (ETS No. 173) та Додатковий протокол до неї (ETS No. 191);

6.2.         виконувати своєчасно та повною мірою всі відповідні рекомендації органів та контрольних установ Ради Європи, а саме:

6.2.1.   резолюції та рекомендації Асамблеї, передусім Резолюцію 1703 (2010) та Рекомендацію 1896 (2010) та Резолюцію 1943 (2013) та Рекомендацію 2019 (2013) щодо корупції як загрози верховенству права;

6.2.2.   рекомендації, надані Комітетом міністрів, зокрема Рекомендацію Рек(2000)10 про норми поведінки для державних службовців та Рекомендацію Рек(2010)12 про незалежність, дієвість та відповідальність суддів;

6.2.3.   рекомендації, прийняті Групою держав Ради Європи з боротьби з корупцією (ГРЕКО), зокрема ті, що були прийняті після її четвертого циклу оцінювання, присвяченого, між іншим, судовій корупції;

6.2.4.   рекомендації, що містяться у висновках про національне законодавство, зроблених Європейською комісією за демократію через право (Венеціанська комісія);

6.2.5.   керівні вказівки та доповіді, прийняті Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) під час її діяльності з оцінювання судових систем;

6.2.6.   рекомендації, надані Уповноваженим з прав людини Ради Європи, стосовно виконання законодавства, функціонування судових систем та запобігання судовій корупції;

6.3.         надати чинності в повній мірі рішенням Європейського суду з прав людини, головним чином тим, які впливають на запобігання та викорінення судової корупції;

6.4.         привести їхнє національне законодавство та правозастосування у відповідність до стандартів, розроблених у відповідних міжнародних документах та контрольних установах, зокрема тих, що стосуються криміналізації корупції, недоторканності суддів, формування дисциплінарних органів, конфлікту інтересів, декларування статків, а також аспектів, пов’язаних зі службовою діяльністю (набір, просування по службі, звільнення суддів);

6.5.         підсилити законодавство стосовно покарання проявів корупції та надати всі необхідні засоби та підтримку для його належного впровадження шляхом дієвого розслідування та переслідування в судовому порядку справ, пов’язаних із судовою корупцією;

6.6.         прийняти законодавство та методи правозастосування, необхідні для оцінювання тих випадків судової корупції, які складно викрити, наприклад ті, що пов’язані із наданням взаємних послуг, здійсненням службового тиску або зовнішнім втручанням;

6.7.         покращити якість, рівень освіченості та суспільне становище суддів з метою забезпечення їх етичної поведінки, а також ретельно перевіряти будь-які випадки, пов’язані зі службовою діяльністю, що можуть спровокувати корупцію або ж впливати на незалежність та неупередженість суддів під час здійснення їх професійної діяльності;

6.8.         запровадити належні заходи задля викорінення політичного втручання та зловживань у судовій процедурі;

6.9.         відслідковувати та згодом впроваджувати антикорупційні заходи шляхом оприлюднення інформації, що стосується кількості та характеру ймовірних та доведених випадків судової корупції, поряд із вивченням її чинників, необхідним для належного оцінювання цього явища;

6.10.     за подальшого збереження масової судової корупції, вжити всіх необхідних заходів для відновлення довіри до судової системи; уважно та послідовно контролювати динаміку змін показників сприйняття та розвивати життєздатну стратегію з метою повернення громадської довіри до системи судочинства;

6.11.     продовжувати тісну співпрацю з контрольними установами Ради Європи, особливо з ГРЕКО, та забезпечувати їх всією інформацією, необхідною для їхньої роботи, а також активно долучатися до виправлення всіх виявлених недоліків;

6.12.     забезпечити таке середовище, в межах якого випадки (ймовірної) судової корупції можуть бути викриті, для закріплення атмосфери, необхідної для викорінення основних причин судової корупції.

Читайте також:
Суддя, який був помічником Ківалова, розкритикував реформу поліції. Хатія відповіла

Текст резолюції: ПАРЄ закликала не лише Росію, і не тільки звільнити Савченко

Одеський суддя-стрілець порізав вени й перебуває в лікарні. Його захищає Рада суддів