У Криму колабораціоністи створюють “Диван” замість Меджлісу

Віце-спікер окупаційної “верховної ради” Криму Ремзі Ільясов стверджує, що кримські татари сформують новий представницький орган замість забороненого судом Меджлісу.
Про це він сказав у коментарі “РИА Новости“.

За словами Ільясова, “спільним рішенням громадських та релігійних діячів ухвалене рішення заснувати спеціальну національну комісію, яка займеться підготовкою загальнонаціонального з’їзду”.
Очікується, що вона збереться в листопаді-грудні цього року.

“На з’їзді ми виберемо той колегіальний представницький орган, можна його по-різному називати, який буде порушувати проблеми кримських татар перед владою і разом шукати шляхи їх вирішення”, – сказав Ільясов.

Сторона Меджлісу прокоментувала цю ініціативу колабораціоністів.

Національні органи самоврядування кримських татар – Курултай, Меджліс – представляють інтереси корінного народу Криму і є традиційними представницькими інституціями. Заміна їх у Криму, про що зараз заявляє підконтрольна Кремлю влада півострова, не зможе скласти конкуренцію Меджлісу.
Про це в коментарі сайту “Крим.Реалії” розповів координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, член Меджлісу Ескендер Барієв.

“Коли ми говоримо про національні інститути представницьких, ми маємо говорити про традиційні підходи. Тому що ми говоримо про корінний народ. Чисто традиційні підходи, які мають пряме відношення до історії кримських татар – це Курултай і Меджліс”, – сказав він.

Барієв не виключив, що фактична влада півострова може використовувати інші форми, що імітують представницькі органи кримських татар.

“Наскільки я володію інформацією, зараз вони активно ведуть роботу зі створення так званих національно-культурних автономій кримських татар і далі вони хочуть створити якусь асоціацію, і вони представлятимуть, що це представницький орган кримських татар… Вони, звісно, можуть назвати Диван. Вони можуть назвати Кенеш (національний орган місцевого самоврядування у Киргизії). Це теж тюркські назви. Вони можуть назвати по-різному”, – припустив Барієв.

Він підкреслив, що питання полягає в тому, чи будуть новостворені “інститути” відповідати саме представництву кримськотатарського народу і наскільки демократично будуть вони обрані.

“Будь-яка підміна не відповідатиме. Меджліс кримськотатарського народу як такий існує. Він просто перейшов у режим надзвичайної роботи”, – сказав правозахисник.

Як відомо, Меджліс кримськотатарського народу (Qırımtatar Milliy Meclisi) — представницький орган кримських татар, подібний до парламенту. Він складається з 33 членів. Меджліс було засновано в 1991 для представництва інтересів кримських татар, котрі повернулися з депортації на батьківщину, перед українською та кримською владою, а також у міжнародних організаціях.
Меджліс стоїть на проукраїнських позиціях, заявляючи про незаконність анексії Криму Росією та відстоюючи права кримських татар, яких репресує окупаційна влада.
26 квітня окупаційний  “верховний суд Криму” ухвалив заборонити діяльність Меджлісу кримських татарського народу як “екстремістської орагнізації”. Перед тим 18 квітня мін’юст Росії – ще до рішень суду – вніс Меджліс  до переліку громадських і релігійних об’єднань, діяльність яких зупинено в РФ “у зв’язку зі вчиненням ними екстремістської діяльності”.

Після судової заборони в Криму Меджліс перейшов на надзвичайний режим діяльності. Голова Меджлісу Рефат Чубаров оголосив про переїзд Меджлісу до Києва. Він також повідомив, що із 33 членів Меджлісу “зламалися четверо, решта тримаються”.

Читайте також:
Меджліс відкриє філії в Брюсселі й Вашингтоні. Поклонська: Туди їм і дорога

Надзвичайний Меджліс: реакція на заборону окупантами

На “Євробаченні” заборонили папор кримських татар. Реакція Чубарова