Gorky Look: Путін – вершки з гівна. Ї*анута нація має ї*анутого керманича

Путін

 

Gorky Look
блогер, київський підприємець

Мозок і мозочок, або Спритність глупоти (LJ)

Двоє розумних людей сперечалися – чи є в Путіна мозок? Ні, не в прямому сенсі, чи є міжвуховий ганглій. Якщо потрапляти руками в піджак йому допомагають спеціально навчені нукери, то вцілити виделкою в рота, а не в око – тут треба самому мати якусь сіру й білу речовину. Малося на увазі, що якщо вивести за дужки моральну компоненту (тимчасово, до суду в Гаазі), чи є в його діях логіка, нехай навіть хижа й несправедлива?

Хіба немає краси ривка Криму в той момент, коли відповісти за нього було нікому? Адже навіть при ручному Януковичі пряма інтервенція не вдалася б, Овочу довелося б якось реагувати на події. А тут цоп-йоб, а потім Дамбас, а потім Сирія, а тераз Карабах, а там і хвостик мишки, з сирком в зубках, у нірці зникне, і типу нічо не було, ні з кого питати.

Окей, давайте спочатку намалюємо модель.

Отже, спізнюєтеся ви на поїзд. До пішохідного переходу далеко, і ви йдете на ривок на червоне світло. Пробігаєте через дорогу між двома бетономішалками, що йдуть на швидкості, твердим горішком прокочується по асфальту під сорокафутовою фурою, застрибуєте на дах летючого “брабуса”, з нього на трамвай, уникаючи контакту з електромережею. Потім фантастичний ривок через наступні вісім смуг, ухиляючись від розвізників піци на скутерах та маршрутних “богданів” – і ось ви на безпечному протилежному боці вулиці, та ще й із двома валізами в руках.
Вереск гальм і гуркіт заліза за вашою спиною змінюється захопленим мовчанням. З дерев падають оху*лі коти, з вікон випадають закохані дівчата. Навіть водій розбитого “брабуса” дивиться на вас, як на ікону. Бабці на лавці перестали жерти насіння, бомж, що проходив повж, впустив і розбив пляшку пива. До вас підходять двоє поліцейських, тиснуть вам руку і просять зробити на пам’ять групове селфі, тому що настільки відважного і швидкого мудака вони не бачили ніколи в житті. А потім вони відвозять вас у райвідділ.

Але ми ж, начебто, на поїзд спізнювалися, авжеж? У цьому ж був сенс ривка?

Тобто, мозочок, який відповідає за координацію, працює у вас чудово. А про роботу мозку висновок зробить судово-психіатрична експертиза через два тижні.

* * *

Я вже говорив про легальні методики віджимання Криму. Навіть Майдан пішов би в касу. Неминуча після втечі Януковича cемибоярщина, політичний та економічний хаос, і вікно можливостей, у яке видно мінімум 300 способів порівняно чесного відбирання півострова.
Через поблажливе кредитування, знижки на газ, подвійне управління та інші прояви братства.
Україна платить пенсії, Росія доплачує. З України 2000 гривень похмурого “обязалова” на рило ракоцапським відставним вертухаям і підводникам з Феодосії – з Росії 200 гривень світлої обіцянки. “Хто молодець? – Я молодець!” Любов і благорозчинення запахів.
П’ять років – і ми втратили б Крим назавжди, навіть не відчувши болю від ампутації.

Тим більше, не стрепенулася б решта світу. Росія прийшла на допомогу братньому народу в тяжку годину, блаблабла, шурумбурум.

Але ж ні, треба було зробити все максимально дерев’яним способом. Таке відчуття, що в Хуйла, дійсно, рак срак, і п’яти років у нього не було, а було бажання потрапити в підручник історії позачергово.

Я не вважаю здатність вистрибнути у вікно можливостей з останнього поверху хмарочоса проявом розуму.

* * *

Якась “сакральність Корсуні” (де вона на карті, до речі?), створення нації хобопоців (вибачте, але саме так читають латиняни слово “НОВОРОС”), які самовизначаються, для того щоб дістатися до сакральної Корсуні по сухому. Озброєння хобопоців “буками” і “градами”, а також іншим, простішим залізом, яке неминуче почне стріляти в Росії – у нас-то воювати стане небезпечно для життя, а Русня – всесвітньо відомі й патентовані м’якотілі соковиті лохи, де автомат дорівнює скипетру.

І це виконує людина, яка тільки за рахунок власних коштів могла б купити, за оцінками катедри, два або три Крими.

Читайте також:
Карлик на $40 млрд. Таємні статки Путіна у фільмі BBC

При цьому навіть не став би гірше одягатись чи харчуватись, а в підручники увійшов би точно як святий, або основоположник, або ще якась мати тереза.

Якщо у тебе рак срак, мало часу й багато грошей – так чого ти тиснеш і підставляєш своїх співгромадян під молотки? Ти ж не забереш з собою в могилу нічого, крім прокльонів!

А вся річ у тім, що Путін не впав з Марсу, але є логічним продовженням розвитку цієї Ракової Імперії, жадібної й дурної. Він як вершки з гівна – звичайно, густіші за саме гівно за консистенцією, але не можна сказати, що смачніші.

Ну, самі подумайте – росіяни радіють тому, що відпочивати в Криму стало втричі дорожче, а добиратися – в десять разів важче. Однак тепер платити за відпочинок у Криму треба в будь-якому випадку, навіть не виїжджаючи з Омська. Зате в Криму є військова база, яка була й раніше, і дешевше, і сенс існування якої полягає зараз у тому, щоб охороняти територію самої військової бази. Хіба це не перемога?

О*уєнно дорогу перебігли. Одним мозочком здолали. Тепер залишилося тільки за “брабус” виплатити, відсидіти термін, і можна знову купувати квитки на потяг.

* * *

Рак мозку Путіна такий, що він уже перейшов рівень пелевінського Легіону Азадовського, коли владики від власної величі скромно ху*ють шляхом винюхування кокаїнових орнаментів на килимах і нагородження хом’яків медалями. Це вже наступна стадія, коли владика дивиться на хмари і подумки надає їм форму, а ночами зусиллям волі викликає світанок, для блага свого народу – і світанок, що характерно, завжди настає.

Це не перший випадок в історії. Подібним страждав Ксеркс, який велів висікти море, і Калігула, який воював із прибережним очеретом. Таким людям навіть на думку не спадає, що Крим можна виторгувати. Якщо їм сказати – вони здивуються: “А що, так теж можна було?” У них ось так ось – захотілося, насупив брови, і настав світанок. Потім їм захочеться, щоб настав захід, і він теж настане. А потім їм захочеться, щоб вийшли звірі з лісів, і риби з морів, і вклонялися їм, і тут настає п*здець.

На будь-якій стадії божевілля все вирішується парф’янською стрілою, табакеркою у скроню, бетономішалкою по спині, георгіївським шарфом, економічними санкціями і, в результаті, пластмасовою пелевінською сферою для вивезення біосміття.

Мозок у Хуйла є, але за функціоналом він суцільний мозочок – як прояв консолідованого мозочку всієї Росії. Яка історично завжди вміла вправно бігати через дорогу, але не відрізняла червоне світло від зеленого й постійно бігала не в той бік.

І цього разу, по ходу, зручна пелевінська куля для трупа буде спільною – як для владики, так і для 86% жадібних і дурних його адептів, чиєю колективною ментальною проекцією Хуйло є в реальному світі.

* * *

Коли я кажу про країну злісних довбойобів, я зовсім не перебільшую, і тим більше, не ображаю нікого, а просто називаю речі своїми іменами.

Чинна Росія – закономірний результат еволюції соціального організму. В еволюції є багато шляхів, вона не спрямовується за планом і розрахунком, а тече вільно, як річка, огинаючи існуючий рельєф природним чином.

З однієї і тієї ж мавпи виводиться крихкий, але розумний кроманьйонець, і квадратний могутній неандерталець. Один залишається жити, інший зникає з лиця Землі.
У кого є мізки – покаже час і природний відбір.

Нації розумнішають і тупішають колективно. Виражається це в різних речах, не обов’язково в сумі національного айк’ю, поділеній на чисельність населення.

В СРСР розважалися тим, що публікували результати вуличних опитувань американців, дев’ять із десяти яких не знали, де розташований Мадагаскар.
Американці в цей час розважалися тим, що створювали багаторазові “шатли” і найкращу в світі обчислювальну техніку. Їм теж було смішно, коли вони розглядали автодебіль “Жыгулі”, створений тими, хто знає, де розташований Мадагаскар.

Америка не породжує якихось особливих геніїв у галузі управління піполами. Дабл-Буші тому приклад. Однак налаштування самої країни, її БІОС, призводить до демпфування особливо їбанутих рішень владик. У підсумку, в Америці президент завжди барака, а в Росії навпаки – неборака.

Я не опускатимусь до банальності “кожен народ має того правителя, якого заслуговує”. Буває, що народи не заслуговують свого правителя, і він сидить на них, як ведмідь на корові. Але, безумовно, кожен народ заслуговує на того правителя, якого з радістю тримає на своїй спині.

Тому ніякого “я не голосував за Путіна” (тм). Ї*анута нація має ї*анутого керманича, плоть від плоті, думка від думки, суть від суті.

Точно так само, як весь його народ, що має замість мозку винятково розрослий мозочок, і намагається за його допомогою перебігти дорогу в нікуди.

Читайте також:
Gorky Look: Як росіяни віддаватимуть нам Крим – “виварку борщу, перекинуту на підлогу”

Те, що Росія вважає недружньою поведінкою Заходу, насправді підготовка до зіткнення

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *